Справа №949/517/20
17 грудня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця подання державного виконавця Дубровицького відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Углік О.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа,
До Дубровицького районного суду Рівненської області звернувся державний виконавець Углік О.М. з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа
Подання мотивовано тим, що на виконанні Дубровицького відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) знаходиться виконавче провадження №66496020 з виконання виконавчого листа №949/517/20, виданого 16 липня 2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , суми основного боргу у розмірі 48624 грн. та судових витрат з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн. Зазначає, що з метою виконання рішення було накладено арешт на кошти та на все нерухоме майно боржника. З дати відкриття виконавчого провадження, боржником кошти не сплачені, судове рішення не виконано. В ході проведених виконавчих дій було встановлено, що боржник має паспорт для виїзду за кордон. У зв'язку з викладеним, просить суд тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, до виконання ним своїх зобов'язань.
В судове засідання державний виконавець не з'явився.
Враховуючи, що частина 4 статті 441 Цивільного процесуального кодексу України передбачає обов'язок суду негайно розглянути подання, суд вважає за можливе здійснити розгляд подання без участі державного виконавця.
Розглянувши подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд враховує таке.
Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 25 березня 2021 року, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , суми основного боргу у розмірі 48624 грн. та судових витрат з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
12 серпня 2021 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 66496020.
В ході проведених виконавчих дій було встановлено, що у боржника ОСОБА_1 відсутнє майно, що належить йому на праві власності, джерела доходу відсутні, на обліку у ПФУ не перебуває, транспортні засоби за боржником не зареєстровані.
18 серпня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника.
Згідно відповіді на запит до Дубровицького сектору Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 .
Згідно статті 441 Цивільного процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Частиною 5 статті 19 Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Як передбачено статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України", одним із заходів забезпечення виконання рішення може бути тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Причому таке обмеження можливо на підставі судового рішення за поданням виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Тобто, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Аналіз статті 441 Цивільного процесуального кодексу України свідчить про те, що "ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням" слід розуміти як будь-які навмисні, свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Відповідно до вимог частини 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, наявність умислу та обставин, які є предметом посилання виконавця у поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню.
Оскільки, відповідно до частини 4 статті 441 Цивільного процесуального кодексу України, згадане подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Отже, у контексті вищезазначених норм права, виконавець повинен довести факт свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення.
Боржником по вищезазначеному виконавчому документу зобов'язання покладені на нього судовим рішенням не виконані, однак, саме самостійне невиконання боржником зобов'язань, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Подання державного виконавця не містить жодних посилань на конкретні факти навмисного чи іншого свідомого невиконання обов'язку та доказів на підтвердження цих фактів.
Судом не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України. Надані виконавцем матеріали подання містять фактичні дані щодо перебігу вчинених ним дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого документу, однак доказів того, що боржник ухиляється від виконання судового рішення виконавцем не наведено.
В матеріалах подання відсутні докази на підтвердження вчинення боржником саме умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього державним виконавцем у зв'язку з примусовим виконання рішення суду.
Свобода пересування гарантована статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає: Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому згідно з частиною 3 указаної статті це на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі Гочев проти Болгарії (Gochev v. Bulgaria від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у частині 3 статті 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника без встановлення факту ухилення від виконання зобов'язань не буде відповідати одному із критеріїв, визначених статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, за яких обмеження права на свободу пересування може бути виправдане.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, викликати фізичних осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, а у разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, - звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Крім того, в матеріалах подання відсутні відомомсті, що виконавцем було здійснено виїзд за адресою проживання боржника для перевірки майнового стану та з'ясування причин невиконання рішення. Також, виконавцем не подано доказів, що боржник має намір виїхати за межі України або має намір зробити це з метою ухилення від виконання судового рішення.
Таким чином, виконавцем не вжито всіх заходів для забезпечення виконання судового рішення.
Крім того, слід зауважити, що звернення виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли державним виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки, це веде до обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.
Звертаючись до суду державний виконавець не довів, що боржник безпідставно ухиляється від виконання рішення суду, не вжив заходів для належного виконання рішення суду в межах наданих Законом виконавцеві повноважень, тому, суд вважає, що відсутні підстави для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Керуючись статтями 353, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні подання державного виконавця Дубровицького відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Углік О.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду Отупор К.М.