Справа 362/6611/21
Провадження 3/362/2778/21
22.12.2021 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 512058 від 07.11.2021 ОСОБА_1 07.11.2021 у м. Васильків Київської області, у порушення абзацу 3 п. 9, п. 2-2, п. 3, п. 3-5, пп.4 п. 3-5 Постанови Кабінету Міністрів від 09.12.2020 № 1236 (зі змінами) допустив обслуговування працівниками покупців без одягнутих засобів індивідуального захисту, а також у працівників були відсутні підтверджуючі документи, щодо негативного результату тесту на Covid-19 чи проходження вакцинації.
У судовому засідання ОСОБА_1 заперечив винуватість у вчиненні даного правопорушення та просив провадження по даній справі закрити з огляду на таке. По-перше, матеріали справи не містять жодних доказів наявності у нього як посадової особи обов'язку перевіряти наявність вказаних документів, а тому не може бути суб'єктом відповідальності за дану категорію адміністративних правопорушень. Додатково зауважив про наявність ряду процесуальних порушень при оформленні цього протоколу: відсутність свідків події, відео фіксації правопорушення, протокол не містить відомостей часу та місця вчинення правопорушення.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про таке.
У силу положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються: суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвище і адреси свідків, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості.
Відповідно до диспозиції ст. 44-3 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 44-3 КУпАП є бланкетною, тому відсилає до інших нормативно-правових актів, зокрема до п. п. 2.3, 3, 3.5 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020, де зазначено, що головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб'єктами господарювання на період карантину.
Бланкетною нормою, на яку міститься посилання у вищезазначеному протоколі, є п.п. 9 п. 2-2 який встановлює заборону діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких здійснюється обслуговування покупців без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб'єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо);
П. п. 4 п. 3-5 на території регіонів, на яких установлений “червоний” рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, забороняється: приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності; та приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення.
Відповідно до ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
У ст. 128 ГК України зазначено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Так, у вказаному протоколі ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він, допустив обслуговування працівниками покупців без одягнутих засобів індивідуального захисту, а також у працівників були відсутні підтверджуючі документи, щодо негативного результату тесту на Covid-19 чи проходження вакцинації.
Разом з тим, матеріали, які надійшли до суду, не містять жодного доказу, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_1 у статусі суб'єкта господарювання на момент складення вищезазначеного протоколу.
Відсутність вказаної інформації не дає змогу суду зробити відповідні висновки про необхідність притягнення тієї чи іншої особи до адміністративної відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
До матеріалів справи також не долучено належних доказів на основі яких, у визначеному законом порядку, можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, пояснень свідків, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відеоматеріалів тощо.
У силу ст. 19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, які за аналогією права із кримінальним процесом притаманні і КУпАП, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Додатково суд зауважує, що до матеріалів справи також не долучено належних доказів на основі яких, у визначеному законом порядку, можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, пояснень свідків, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відеоматеріалів тощо.
Суд звертає уваги той факт, що відповідно до ст. 128 ГК України зазначено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу, разом з тим, матеріали, які надійшли до суду, не містять жодного доказу, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували перебування ОСОБА_1 у статусі суб'єкта господарювання на момент складення вищезазначеного протоколу.
Зважаючи на викладене, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку про недоведеність у даному випадку вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» і наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 cт. 247 КУпAП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення
Керуючись ст. ст. 247, 283-285, 294 КУпАП
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко