Україна
провадження № 2-а/361/194/21, cправа № 361/8714/21
28.12.2021
«28» грудня 2021 року м. Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Шаварин С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Савчура Івана Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, в якому просить скасувати постанову поліцейського батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Савчура І.І. серії ЕАО
№ 4830984 від 28 вересня 2021 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 340 грн. 00 коп., справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування вимог зазначається про те, що 28 вересня 2021 року поліцейським батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Савчуром І.І. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 28 вересня 2021 року об 11 годині 19 хвилини ОСОБА_1 рухалась автомобілем марки «Honda CR-V» реєстраційний номер НОМЕР_1 зі швидкістю 75 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 25 км/год, чим порушила вимоги п. 12. 4 Правил дорожнього руху (далі-ПДР) та скоїла правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП. Вказану постанову позивач вважає протиправною і такою, що підлягає скасуванню з огляду на порушення при складанні даної постанови вимог статей 245, 280 КУпАП, а також без наявності доказів вчиненого правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП. Стверджувала, що при винесенні постанови працівник поліції не надав їй документів на лазерний вимірювач швидкості TruCAM, яким здійснювалось вимірювання швидкості руху. Доказом вчинення правопорушення є лише відповідна постанова, яка складена поліцейським з порушенням вимог законодавства. У оскаржуваній постанові не зазначено місце вчинення правопорушення, не вказані докази, на підставі яких винесено постанову, порядок оскарження постанови.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Савчура І.І. відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою залучено до участі у справі співвідповідача- Департамент патрульної поліції.
Відзив на позовну заяву від управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції не надійшов.
Відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями частини п'ятої статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно зі статтею 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 28 вересня 2021 року поліцейським батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Савчуром І.І. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП серії ЕАО № 4830984 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 340 грн. 00 коп.
Суть зазначеного у оскаржуваній постанові правопорушення полягає у тому, що 28 вересня 2021 року об 11 годині 19 хвилини ОСОБА_1 рухалась автомобілем марки «Honda CR-V» реєстраційний номер НОМЕР_1 зі швидкістю 75 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 25 км/год.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Як встановлено судом та вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало встановлення відповідачем факту перевищення ОСОБА_1 встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину в населеному пункті.
Пунктом 12.4 ПДР регламентовано, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно із санкцією частини першої статті 122 КУпАП за керування транспортним засобом з перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. 00 коп. Отже, розмір штрафу за порушення приписів частини першої статті 122 КУпАП дорівнює 340 грн. 00 коп.
Відповідно до приписів статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають зокрема справи про такі адміністративні правопорушення, як перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, що визначені частиною першою статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З урахуванням встановлених порушень та наведених норм законодавством, відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою застосовано до позивача адміністративне стягнення (штраф) у розмірі - 340 грн. 00 коп.
Досліджуючи питання правомірності дій відповідача щодо притягнення у даному випадку позивача до відповідальності, суд виходить з наступного.
При розгляді даної справи по суті судом досліджено копію постанови серії ЕАО
№ 4830984 від 28 вересня 2021, в якій в порушення вимог статті 283 КУпАП не зазначено місце вчинення правопорушення та порядок її оскарження.
Відповідно до статті 283 КУпАП винесена постанова про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 289 КупАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
У оскаржуваній постанові також не міститься посилань на технічний прилад за допомогою якого вимірювалася швидкість руху. При цьому позивач заперечує обставини правопорушення, визначені у постанові, що оскаржується.
За таких обставин суд не може визнати постанову серії ЕАО № 4830984 від 28 вересня 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП такою, що відповідає критеріям законності та обґрунтованості, факт порушення вимог пункту 12. 4 ПДР належним чином не задокументовано та не доведено, належних доказів вчинення вказаного правопорушення відповідач до суду не надав.
Положеннями статей 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами частин першої, другої та третьої статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Суд вважає, що стороною відповідача у даному випадку не доведено належними доказами правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, жодних фактичних даних, на основі яких інспектором поліції встановлено наявність адміністративного правопорушення, вину позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи стороною відповідача не зазначено, так само як і не надано будь-яких належних доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 62 Конституції України передбачено, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, всі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Тобто лише винна особа може нести відповідальність за вчинення будь-якого правопорушення, а оскільки стороною відповідача не доведено, що в діях позивача наявна вина, тобто наявний склад адміністративного правопорушення, та всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, суд дійшов висновку, що останнього неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З підстав скасування постанови про накладення адміністративного стягнення провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
Керуючись статтями 242, 244, 245, 246, 271, 286 КАС України, Броварський міськрайонний суд
Позов - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 28 вересня 2021 року серії ЕАО № 4830984 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі - 340 грн. 00 коп. Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя В.О.Василишин