22.12.2021
Справа № 359/7260/21
Провадження № 1-кп/359/580/2021
22 грудня 2021 м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною та відео фіксацією кримінальне провадження №12021111100000028, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2021, що надійшло до суду з обвинувальним актом за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
09.02.2021 приблизно о 19 годині 24 хвилини, водій ОСОБА_5 , в темну пору доби, керуючи технічно-справним рейсовим автобусом «БАЗ А079.14», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по другорядній автодорозі вулиці Шолохова, м. Бориспіль, Київської області, в напрямку вулиці Максима Рильського.
Під час руху по зазначеній автодорозі, водій ОСОБА_5 проявив злочинну недбалість, не врахував дорожню обстановку, та діючи всупереч вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», а також п.п. 16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги, не надав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній автодорозі Північно-східний об'їзд м. Києва, в напрямку м. Київ, внаслідок чого автобус «Mercedes-Benz 312D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який перебуваючи в аварійній ситуації, виїхав на праве по ходу напрямку узбіччя, де здійснив з'їзд в рів з подальшим перекиданням.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автобуса «Mercedes-Benz 312D» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , отримали наступні тілесні ушкодження: ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою лівого плечового суглобу з частковим пошкодженням зв'язок, ділянці лівого плеча інфільтраційної гематоми 15x15 см., які згідно висновку судово-медичної експертизи №82Д від 17.06.2021, відносяться до тілесних ушкоджень середнього степеня тяжкості, тривалий розлад здоров'я більш як 21 день; ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин лобу, забою лівого промінцевого - зап'ястного суглобу та лівого колінного суглобу, гематоми лобної ділянки, кураєвого перелому лівої промінцевої кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №52Д від 08.04.2021 відносяться до тілесних ушкоджень середнього степеня тяжкості так як для зрощення перелому потрібно більш ніж 21 день.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася через злочинну недбалість водія ОСОБА_5 , який порушив наступні Правила дорожнього руху України: п. 2.3 ПДР, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 16.11 ПДР, згідно якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого рух; вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» ПДР, згідно якого водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі.
Порушення ОСОБА_5 п.п. 2.3 «б», 16.11, вимог дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої ОСОБА_8 та ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав у повному обсязі. Щиро розкаявся. Розуміє, що порушив правила дорожнього руху, унаслідок яких потерпілі отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження. Фактичні обставини справи не оспорює та зазначив, що всі обставини справи відповідають дійсності. Він 09.02.2021 приблизно о 19 годині 24 хвилини, в темну пору доби, керуючи технічно-справним рейсовим автобусом «БАЗ А079.14», рухався по другорядній автодорозі вулиці Шолохова в м. Бориспіль, в напрямку вулиці Максима Рильського. Під час руху по зазначеній автодорозі він виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги, не надав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній автодорозі Північно-східний об'їзд м. Києва, в напрямку м. Київ, внаслідок чого автобус «Mercedes-Benz 312D», виїхав на праве по ходу напрямку узбіччя де здійснив з'їзд в рів з подальшим перекиданням. Просив вибачення у потерпілих. Також, зазначив, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 визнає частково в розмірі двадцяти п'яти тисяч гривень.
У зв'язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, та судові витрати, вирішує питання щодо цивільного позову, роз'яснивши сторонам, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Таким чином, розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає правильною.
Об'єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, включає такі обов'язкові ознаки: діяння, обстановку, наслідки та причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, яке може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: вчиненні дій, які заборонені правилами; невиконанні дій, які особа може і зобов'язана вчинити, відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов'язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів.
Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.
Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 під час керування технічно-справним рейсовим автобусом «БАЗ А079.14», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по другорядній автодорозі вулиці Шолохова, м. Бориспіль, Київської області, в напрямку вулиці Максима Рильського, допустив злочинну недбалість, яка виразилось у діях, здійснив виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги, не надав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній автодорозі Північно-східний об'їзд м. Києва, в напрямку м. Київ, внаслідок чого автобус «Mercedes-Benz 312D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який перебуваючи в аварійній ситуації, виїхав на праве по ходу напрямку узбіччя де здійснив з'їзд в рів з подальшим перекиданням. Тобто, обвинувачений проявив злочинну недбалість, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого скоїв ДТП. Такі дії заборонені ПДР України. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автобуса «Mercedes-Benz 312D» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , отримали наступні тілесні ушкодження. Додаткові обставини, які сприяли настанню цих наслідків, суд не встановив. Між діями обвинуваченого ОСОБА_5 та спричиненням потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок. Обвинувачений не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в його діяннях злочинної недбалості. Вчинене кримінальне правопорушення є закінченим.
Згідно з п. 5 ст.364 КПК України учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатись лише на ті докази, які були дослідженні в судовому засіданні.
Тому, суд дійшов до переконання, що обвинувачений ОСОБА_5 повинен бути засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України, за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 286 КК України.
Так, судом враховується те, що ОСОБА_5 вчинив злочин з необережності, який відноситься до категорії кримінальних проступків.
Обставиною, що пом'якшують покарання, обвинувачуваного відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Аналіз даних при вивчені особи обвинуваченого вказує на те, що він раніше не судимий, до адміністративної відповідальності про порушення Правил безпеки дорожнього руху України не притягувався. Має місце реєстрації та місце постійного проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває. Малолітніх дітей на утримані немає, характеризується виключно з позитивної сторони.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_5 суд враховує конкретні обставини вчинення кримінального проступку, суспільну небезпеку скоєного, правову позицію прокурора, дані про особу обвинуваченого, обтяжуючи та пом'якшуючи обставини, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченому належить призначити покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 2 роки.
Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.
Запобіжний захід не обирався, підстав для їх обрання судом не встановлено.
У ході розгляду кримінального провадження 02.09.2021 потерпілим ОСОБА_6 пред'явлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, до обвинуваченого ОСОБА_5 .
Потерпілий просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на його користь завдану йому матеріальну шкоду в сумі 50000 гривень 00 копійок.
Щодо вирішення пред'явленого цивільного позову, в рамках даного кримінального провадження по суті, слід зазначити наступне.
Обвинувачений ОСОБА_5 цивільний позов стосовно відшкодування моральної шкоди потерпілого визнав у частково, а саме у розмірі 25000 гривень 00 копійок.
Прокурор у судовому засідання щодо питання вирішення цивільного позову, поклався на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
Частиною 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Суд звертає увагу, що ВСУ у постанові по справі № 6-2808цс15 від 20.01.2016 зробив правовий висновок, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, тобто останній вправі одержати повне відшкодування шкоди безпосередньо від особи, яка її завдала, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність такої особи.
Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Встановлено, що у зв'язку зі отриманням ним тілесних ушкоджень зазнав сильних душевних переживань та страждань. Крім того потерпілий зазнав моральних страждань, які супроводжувались тривалою фізичною біллю, безсонням, розпачем, порушенням моїх нормальних життєвих зв'язків і стосунків на відновлення яких, необхідно потерпілому докласти чимало зусиль. У такий спосіб йому була заподіяна моральна шкода.
З урахуванням глибини та тривалості душевних страждань, яких зазнав потерпілий, пов'язаних з невідворотністю даної події, позбавленням можливості спокою та істотними змінами в сімейному житті, ступеня вини ОСОБА_5 та з огляду на вимоги розумності і справедливості розмір моральної шкоди, яку належить відшкодувати потерпілому становить 30000 гривень 00 копійок.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України із обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно стягнути процесуальні витрати, які пов'язані з проведенням у кримінальному провадженні експертизи в сумі 5410 гривень 14 копійок.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2021 на автомобіль «Mercedes-Benz 312D» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_9 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, та рейсовий автобус «БАЗ А079.14», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_10 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, скасувати.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись: ст. ст.100, 122, 124, 127-128, ч. 3 ст. 349, 363-371, 373-374 КПК України, ст.ст. 50, 65-66, ч. 1 ст. 286 КК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 2 роки.
Засуджений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний сплатити суму штрафу на користь держави України - в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.
Додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, рахувати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід не обирався, підстав для їх обрання судом не встановлено.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави - 5410 гривень 14 копійок, витрат на залучення експерта.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 30000 гривень 00 копійок.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту, накладеного, згідно з ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2021 на автомобіль «Mercedes-Benz 312D» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_9 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, та рейсовий автобус «БАЗ А079.14», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_10 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили, а саме: автомобіль «Mercedes-Benz 312D» реєстраційний номер НОМЕР_2 та рейсовий автобус «БАЗ А079.14», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить залишити у володінні власників.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1