Справа №293/2372/21
Провадження № 3/293/2501/2021
29 грудня 2021 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В., розглядаючи справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого за ч. 1 ст.183-1 КУпАП
06.11.2021 Відділом поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області відносно ОСОБА_1 складений протокол серії ВАБ № 883616 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ №883616 від 06.11.2021 убачається, що громадянин ОСОБА_1 в період часу з жовтня 2017 року по лютий 2021 не сплачував аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_2 , 2012 року народження, що призвело до виникнення заборгованостіу розмірі 30725,65грн , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився.
При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та розгляд його судом, про що свідчить його власноручний підпис у протоколі. Однак незважаючи на викладене, у судове і засідання не з'явився.
Крім того відповідно до відмітки на поштовому конверті, за яким направлялось поштове відправлення відповідачу " адресат відмовився від отримання" (а.с. 14-15).
Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, обізнаність правопорушника про місце та час судового розгляду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
Зважаючи на викладені обставини, ураховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, а також приймаючи до уваги строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимогст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно дост.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 06.11.2021 убачається, що громадянин ОСОБА_1 в період часу з жовтня 2017 року по лютий 2021 не сплачував аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_2 , 2012 року народження, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 30725,65грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Диспозиція частини 1 ст. 183-1 КУпАП передбачає відповідальність в разі несплати аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Натомість до матеріалів справи не надано розрахунку, який би підтверджував, що станом на день складання протоколу про адміністративне правопорушення, сукупний розмір заборгованості зі сплати перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Водночас суд також не розцінює довідку щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 станом на 01.03.2021 (а.с. 6), у мотивувальній частині якої зазначено про розмір боргу по аліментах як належний доказ, оскільки станом до 06.11.2021 (моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення) така заборгованість могла бути погашена.
Отже, належним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 має бути відповідна довідка та розрахунок органу Державної виконавчої служби, на примусовому виконанні якого знаходиться рішення відповідного суду, виданан станом на момент виявлення аміністративного правопоршушення.
Додані до справи пояснення (а.с. 3) від 04.11.2021 ОСОБА_1 не є належним доказами на підтвердження факту вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, оскільки вони є неналежної якості, майже нечитабельні.
Відповідно до чинного КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджено, що несплата гр. ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, оскільки належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 , у матеріалах справи відсутні.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про здійснення державним виконавцем викликів ОСОБА_1 до Черняхівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області та про отримання таких викликів особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Відсутні також відомості про отримання ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження та розрахунку заборгованості по аліментам від 01.03.2021 року.
До тогож суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Однак матеріали справи не містять доказів які б вказували на те, коли були виявлено правопорушення, яке інкримінується у протоколі від 06.11.2021 відносно ОСОБА_1 .
За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст.183-1 КпАП України є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
У справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект,особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 183-1 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 40-1,ч.1 ст.183-1, 245, 251, 252, 256,283, 285, 289, 291,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 183-1 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скаргу подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Суддя Л.В.Лось