Справа №295/6411/21
Категорія 35
2/295/2006/21
28.12.2021 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін
клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у цивільній справі
за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення,
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 61171,96 грн боргу за спожиті послуги централізованого опалення за період з 01.08.2012 по 01.05.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , та витрати на оплату судового збору.
Ухвалою суду від 02.06.2021 відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 25.11.2021 задоволено самовідвід головуючій судді Семенцовій Л.М. у справі за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення.
У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Богунського районного суду м. Житомира від 25.11.2021 матеріали справи №295/6411/21 передано судді Воробйовій Т.А.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Воробйової Т.А. від 30.11.2021 справу №295/6411/21 прийнято до свого провадження, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В ухвалі про прийняття справи до провадження зазначено, що відповідно до ст.ст. 19, 274 ЦПК України позовна заява підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
23.12.2021 ОСОБА_1 подала до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування клопотання вказала, що після початку розгляду справи по суті суд змінив порядок розгляду справи, чим, на думку відповідача, порушив її права та позбавив її можливості подальшого розгляду справи. Відповідач стверджує, що визначаючи порядок розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд позбавив її можливості подавати заяви пояснення, міркування та доводи в усній формі. Також вказано, що надавати свої пояснення, доводи та міркування мав намір і чоловік відповідача, який є співвласником квартири, яка була придбана у період шлюбу. Відповідач вважає, що для повного та всебічного встановлення обставин справи розгляд слід проводити за правилами загального позовного провадження, а в разі продовження розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - у судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки відповідач має намір надавати у судовому засіданні ряд пояснень. Також відповідач зазначає, що після надання відзиву у справі позивач здійснював перерахунки, та змінились інші обставини, що потребує додаткових пояснень. Крім того відповідач бажає приймати участь у дослідженні доказів та надавати пояснення щодо них.
Також відповідач просить залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 .
Клопотання у зазначеній частині обґрунтоване тим, що ОСОБА_2 є чоловіком відповідача та є співвласником квартири, яка була придбана у період шлюбу, та він має бажання надавати у справі свої пояснення, доводи та міркування.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Нормами ч. 1 ст. 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Частиною 6 статті 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
В частині 6 статті 279 ЦПК України зазначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Статтею 278 ЦПК України передбачені особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні: відзив подається протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі; треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання.
За правилами ч.1 ст.182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
З огляду на те, що позивач звернувся з позовом, предметом якого є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, суд вважає, що заявлені вимоги можуть бути вирішені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, всі заяви і пояснення по суті спору можуть бути подані сторонами в письмовому вигляді та будуть досліджені судом і не підлягають додатковому заслуховуванню в судовому засіданні. При такому порядку розгляду справи забезпечується повнота та всебічність дослідження всіх обстави справи, а також створюються умови для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи у розумний строк, тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Доводи відповідача про те, що визначенням такого порядку розгляду справи суд порушив її права та позбавив можливості подальшого розгляду справи, позбавив її можливості подавати заяви пояснення, міркування та доводи в усній формі, не заслуговують на увагу, оскільки позов Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення розглядається судом у порядку, визначеному ЦПК України, відповідач наділена процесуальними правами щодо подання заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань та клопотань, які будуть досліджені та вирішені судом, а характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів, які підлягають дослідженню, не дають підстав суду вважати, що дана справа підлягає розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Тим більше, всупереч доводам відповідача, відсутні підстави здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Що стосується вимог клопотання у частині залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Згідно з ч.5 ст.53 ЦПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 .
Стаття 322 ЦК України тягар утримання майна покладає на власника.
У клопотанні про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , заявник не зазначає, на які його права або обов'язки щодо однієї зі сторін може вплинути рішення суду у даній справі. Бажання надавати пояснення не є підставою для залучення особи до участі у справі, тому суд не вбачає підстав для залучення ОСОБА_2 до участі у справі у якості третьої особи.
Керуючись ст. 19, 182, 274-279 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у цивільній справі №295/6411/21 - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі №295/6411/21 ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає чинності з моменту підписання суддею.
Суддя Т.А. Воробйова