Справа № 274/7120/21 Провадження № 2/0274/2003/21 РІШЕННЯ
21.12.2021 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б.,
за участі секретаря судового засідання Лободи В.Л.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про скасування запису про заборону на відчуження нерухомого майна,
І. Короткий зміст позовних вимог.
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження належного ОСОБА_1 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді заборони на нерухоме майно, накладеного Новоград-Волинською державною нотаріальною конторою (Бердичівською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження 2985893 від 20.03.2006 (№ реєстру 67, внутрішній № 49012Е312СЕF332В313С).
Позивач вказує, що підставою державної реєстрації обтяження є: повідомлення, серія та номер: б/н, видавник: Сбербанк №73.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є власником вказаного житлового будинку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності зареєстроване 14.09.2021 на підставі витягу з реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, серія та номер: ЖТ161210910855 та технічного паспорту, серія та номер Т101:1568-6722-7916-8247, виданого 16.08.2021.
Запис про обтяження, як зазначає позивач, є неправомірним та підлягає скасуванню з огляду на наступне. Так, позивач дійсно під час роботи у ВАТ «Бердичівське шкірооб'єднання ім. Ілліча» як його працівник отримав внутрішній займ на будівництво будинку. З метою забезпечення виконання зобов'язання через фінансову установу Сбербанк №73 було подано заяву про накладення обтяження на житлове приміщення. В подальшому позивач виконав всі зобов'язання і звернувся із заявою до Новоград-Волинської нотаріальної контори, яка листом від 29.09.2021 вказує, що обтяження накладене та зареєстроване саме Бердичівською державною нотаріальною конторою, а 20.03.2006 під час перереєстрації запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у зв'язку із технічною помилкою реєстратором зазначено Новоград-Волинську державну нотарільну контору . У зв'язку з чим позивач звернувся до Бердичівської державної нотарільної контори про зняття обтяжень із належного йому нерухомого майна, натомість у відповідь отримав лист, в якому йому запропоновано звернутись до суду.
Для захисту своїх прав позивач звернувся до суду з указаним позовом.
ІІ. Процедура та позиції сторін.
Ухвалою суду від 15.11.2021 було відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, залучено до участі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», задоволено клопотання позивача, витребувано у Бердичівської державної нотаріальної контори документи, на підставі яких зареєстрована заборона на відчуження нерухомого майна.
На виконання ухвали суду, Бердичівською державною нотаріальною конторою 25.11.2021 на адресу суду надійшли вказані в ухвалі документи.
Представником позивача 21.12.2021 подано до суду клопотання про долучення доказів зокрема: копію листа Бердичівського міськрайонного відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області від 15.11.2021 за № 74848, в якому вказано, що згідно перевірки бази даних обліку виконавчих проваджень АСВП станом на 15.11.2021 у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження, де боржником виступає ОСОБА_1 ; копію листа Філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» від 18.11.2021 за №105.11-17/207/5778/2021-05с , в якому вказано, що станом на 18.11.2021 ОСОБА_1 не має заборгованості по кредиту перед філією, ідентифікувати об'єкт обтяження особи, щодо якого було накладено заборону, банк не має можливості у зв'язку з відсутністю будь-яких відомостей на вказаний об'єкт, АТ «Ощадбанк» не заперечує припинити обтяження на нерухоме майно, а саме: будинок за адресою АДРЕСА_1 .
Судове засідання призначене на 21.12.2021 представник позивача просить провести без його участі, позовні вимоги підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач 25.11.2021 подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, заявлені позивачем вимоги просить вирішити на розсуд суду.
Також, 21.12.2021 засобами електронного зв'язку без використання електронного цифрового підпису до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло клопотання від представника третьої особи ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття представника в судове засідання через дію карантинних обмежень.
Відповідно до ч.2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Згідно з ч.8 ст.43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Пунктами 12, 32 ч.1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Частинами першою, другою ст. 6, ч.1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Згідно акту про відсутність електронно-цифрового підпису на документі, складеного канцелярією суду, встановлено, що при надходженні вказаного документу на офіційну електронну адресу суду було виявлено відсутність електронно-цифрового підпису.
Оскільки клопотання про відкладення розгляду справи надійшло на електронну адресу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області в електронній формі без скріплення її електронним цифровим підписом, то воно вважається такою, що не підписана особою, яка її подала та залишається судом без розгляду.
Оскільки в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до статті 41 частини 4 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до статті 15 частини 1 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує права.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно із ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до ч.2 ст.30 Цивільного процесуального кодексу України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцем знаходженням цього майна або основної його частини.
Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з частиною статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. За змістом ч.ч. 1,2 ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна до 01.01.2013 р. регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10 червня 1999 року №364/3657 (зі змінами). Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
З 01 січня 2013 року відповідно до ст. 8, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.
Вирішуючи спір по суті, суд встановив, що відповідно до ст.73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус за місцем розташування житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири).
Згідно ст.74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Згідно з п.п.5.1. п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №275373660 від 17.09.2021.
Разом з тим, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №275382836 від 17.09.2021 на вказаний будинок наявне обтяження, яке було зареєстроване за №2985893 від 20.03.2006 11:50:35 Новоград-Волинською державною нотаріальною конторою, на підставі повідомлення Сбербанку №73, серія та номер б/н.
Листом Новоград-Волинської державної нотаріальної контори від 06.10.2021 за №1606/01-16 повідомлено, що згідно алфавітної книги обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами і реєстрації зняття таких заборон та арештів Новоград-Волинської державної нотаріальної контори Житомирської області запис про накладення обтяження на майно власником якого є ОСОБА_1 відсутній.
Листом Бердичівської державної нотаріальної контори від 29.10.2021 за № 3492/01-16 вказано, що згідно відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, заборона на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 , накладена 15.10.1992 року за реєстром №67 на підставі повідомлення, б/н, «Сбербанк №73», зареєстрована 20.03.2006 за № 2985893 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Листом Бердичівського міськрайонного відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області від 15.11.2021 за № 74848 вказано, що згідно перевірки бази даних обліку виконавчих проваджень АСВП станом на 15.11.2021 у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження, де боржником виступає ОСОБА_1 .
Листом Філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» від 18.11.2021 за №105.11-17/207/5778/2021-05с вказано, що станом на 18.11.2021 ОСОБА_1 не має заборгованості по кредиту перед філією, ідентифікувати об'єкт обтяження особи, щодо якого було накладено заборону, банк не має можливості у зв'язку з відсутністю будь-яких відомостей на вказаний об'єкт, АТ «Ощадбанк» не заперечує припинити обтяження на нерухоме майно, а саме: будинок за адресою АДРЕСА_1 .
Дослідивши надані сторонами докази на предмет їх належності, достовірності та достатності у взаємозв'язку та в сукупності, суд вважає, що відповідач не має визначених законом підстав самостійно зняти заборону на відчуження об'єктів нерухомого майна, заперечень за позовом не подано, позивач позбавлений можливості реалізувати свої права власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту спосіб, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Бердичівської державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про скасування запису про заборону на відчуження нерухомого майна - задовольнити.
Скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження належного ОСОБА_1 житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді заборони на нерухоме майно, накладеного Новоград-Волинською державною нотаріальною конторою (Бердичівською державною нотаріальною конторою), реєстраційний номер обтяження 2985893 від 20.03.2006 (№ реєстру 67, внутрішній № 49012Е312СЕF332В313С).
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Бердичівська державна нотаріальна контора Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), адреса: вул. Володимирська,1-А, м. Бердичів, Житомирська область, 13300, ЄДРПОУ 02888645.
Третя особа: Акціонерне товарство «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 00032129.
Суддя Т.Б.Большакова