Справа № 163/2022/21
Провадження № 2/163/347/21
28 грудня 2021 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Чишія С.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом АТ "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Волинського обласного управління (далі - Банк) просить ухвалити рішення про стягнення із ОСОБА_1 16 784,94 гривні заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.
Вимоги обґрунтовано тим, що 30 липня 2018 року між Банком та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про приєднання № 637250 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
На виконання умов Договору Банк відкрив на ім'я відповідача поточний рахунок № НОМЕР_1 , надав платіжну картку, встановив на картковий рахунок відповідача кредитний ліміт в розмірі 14 500,00 гривень під 38,00 % річних.
Відповідач зі своєї сторони зобов'язалася щомісячно здійснювати часткове повернення кредиту, використовувати кредит за цільовим призначенням, своєчасно та в повному обсязі його повернути, сплатити всі нараховані проценти та інші платежі, передбачені кредитним договором.
За невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання буд-якого грошового зобов'язання Банк вправі нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню за кожен день прострочення.
Відповідач неналежним чином виконувала взяті на себе зобов'язанням, внаслідок чого перед Банком має заборгованість, яка станом на 31 серпня 2021 року становить 16 784,94 гривні, з яких: 14 259,73 гривні - за основним боргом (кредитом); 2 241,67 гривні - за процентами; 235,36 гривні - пені; 34,33 гривні - 3% річних; 13,85 гривні - втрат від інфляції.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 29 вересня 2021 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення копію ухвали і примірник матеріалів позову відповідач отримала 03 грудня 2021 року.
У строк, визначений судом в ухвалі від 29 вересня 2021 року, з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерством інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958, відповідач відзиву на позов не подала.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.
Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
30 липня 2018 року відповідач ОСОБА_1 як клієнт Банку підписала заяву про приєднання № 637250 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
У цій заяві вказано, що відповідач беззастережно приєднується до Договору в редакції, розміщеній на Інтернет-сторінці Банку на день підписання заяви, та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.
Відповідно до умов Договору Банк відкриває на ім'я відповідача поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (картка/платіжна картка) за дебетовою-кредитною схемою.
У заяві на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту), яка є складовою заяви про приєднання, відповідач просила надати їй кредит на споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на її картковий рахунок № НОМЕР_1 ; погодилася на наступні параметри кредитування: бажаний розмір кредиту - 14 500 гривень, максимальний розмір кредиту - 25 000 гривень, строк кредитування - 60 місяців з можливістю подовження на той самий строк.
Банк погодив надати відповідачу кредит в сумі 14 500,00 гривень.
Процентна ставка за користування кредитними коштами є фіксованою і складає 38,00 процентів річних.
Відповідач під підпис ознайомилася з паспортом споживчого кредиту та таблицею визначення сукупної вартості споживчого кредиту і реальної процентної ставки.
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: … 3) сплата неустойки; …
У статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як стверджено дослідженими доказами, у підписаній 30 липня 2018 року кредитній заяві сторони домовились про чіткий розмір тіла кредиту, сплату відсотків за його користування, а також термін, на який надається кредит.
Із наданого Банком розрахунку заборгованості станом на 31 серпня 2021 року, підтвердженого випискою по картковому рахунку відповідача, встановлено, що всього відповідач використала кредитних коштів в загальній сумі 33 293,88 гривень, з яких погасила 19 034,15 гривень.
Отже, заборгованість за тілом кредиту становить 14 259,73 гривень (33 293,88 - 19 034,15).
Сума процентів за користування кредитними коштами становить 16 238,83 гривні, з яких відповідач сплатила 13 997,16 гривень. Сума непогашених процентів становить 2 241,67 гривень.
У відповідності до положень ст.625 ЦК України Банк нарахував 3% річних за несвоєчасне погашення тіла кредиту в сумі 23,91 гривень, несвоєчасне погашення процентів в сумі 10,42 гривень та 13,85 гривень інфляційних втрат.
Наведені складові заборгованості в загальній сумі 16 549,58 гривень відповідають умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства, а тому є доведеними і обґрунтованими, у зв'язку із чим підлягають стягненню з відповідача.
Із розрахунку заборгованості також вбачається, що Банком нарахована пеня, яка заявлена до стягнення в сумі 235,36 гривень.
Однак підстав для нарахування цієї складової Банком не доведено та судом не встановлено з огляду на таке.
У підписаній сторонами заяві про приєднання від 30 липня 2018 року не передбачено сплати відповідачем пені, а відтак сторони при підписанні договору не узгоджували відповідальності відповідача за прострочення зобов'язання.
Із позовної заяви вбачається, що нарахування пені Банк здійснював у відповідності до умов, визначених у Договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
В силу положень ст.634 ЦК України Банк вважає, що Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб є невід'ємною частиною укладеного із відповідачем кредитного договору.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у цьому випадку АТ "Ощадбанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Доданий до позову витяг з Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не містять підпису відповідача, тому відсутні підстави вважати, що відповідач ознайомлена з його змістом та що цей Договір є складовою договірних кредитних правовідносин сторін.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17-ц.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що між сторонами укладений передбачений ст.634 ЦК України договір приєднання, а відтак і погоджена між ними складова у вигляді пені за порушення зобов'язання.
З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача заявленої у позові заборгованості по пені в сумі 235,36 гривень.
При розгляді справи суд відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, судом встановлено підстави для часткового задоволення позову, а саме, в частині стягнення з відповідача в користь Банку заборгованості по кредиту в загальній сумі 16 549,58 гривень, до якої входить тіло кредиту, проценти, 3% річних та втрати від інфляції у зазначеному в позовній заяві розмірі.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 98,60 % таких вимог.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором згідно із заявою від 30 липня 2018 року в загальній сумі 16 549 (шістнадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) гривень 58 копійок, яку становлять:
- 14 259 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 73 копійки заборгованості за кредитом;
- 2241 (дві тисячі двісті сорок одна) гривня 67 копійок заборгованості по процентах;
- 34 (тридцять чотири) гривні 33 копійки 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та процентів;
- 13 (тринадцять) гривень 85 копійок втрат від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.
В решті позову відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 2238 (дві тисячі двісті тридцять вісім) гривень 22 копійки судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Найменування позивача - АТ "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління; місце знаходження - вулиця Червоного Хреста 8, місто Луцьк; код ЄДРПОУ - 09303328;
Ім'я відповідача - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .
Головуючий : суддя С.С.Чишій