Ухвала
29 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 953/1541/20
провадження № 51-6090 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 30 липня 2021 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу захисником подано без додержання пунктів 4, 5 ч. 2 та частин 4, 5 цієї статті.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є:
1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК);
2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК);
3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Тому, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, суть наведених доводів в касаційній скарзі зводяться до вказівок на неповноту судового розгляду, незгоду з наданою судами оцінкою доказам та по суті заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того захисник у касаційній скарзі не покликається на порушення вимог кримінального процесуального закону, передбачені ч. 1 ст. 438 КПК та не конкретизує яких саме порушень допустилися суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , та не обґрунтовує у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування або зміни касаційним судом оскаржуваних рішень, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 284, 370, 404, 412 - 414 цього Кодексу в їх взаємозв'язку.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону.
Положеннями ст. 436 КПК, визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Як убачається з касаційної скарги, захисник порушує питання про скасування вироку Київського районного суду м. Харкова від 30 липня 2021 року та ухвали Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_4 за частинами 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та закриття кримінального провадження (не вказуючи підстави для закриття, передбачені ст. 284 КПК)
При цьому, захисник оскаржувані судові рішення просить змінити за ч. 1 ст. 366 КК України щодо ОСОБА_4 та призначити не суворе їй покарання. З огляду на це, захисник має чітко зазначити про те, яке саме рішення повинен прийняти Суд, з урахуванням положень ст. 436 КПК.
Окрім зазначеного, захисник ОСОБА_5 на виконання вимог ч. 4 ст. 427 КПК не підписав подану ним касаційну скаргу.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, що оскаржуються, проте захисником не додано до касаційної скарги копій оскаржуваних судових рішень, а лише їх ксерокопію.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 30 липня 2021 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_4 , залишити без руху і надати йому строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3