Ухвала
іменем України
29 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 761/25900/21
провадження № 51-6129 ска 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 ,
встановив:
У касаційній скарзі адвокат порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Із матеріалів провадження за скаргою вбачається, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року, провадження у справі відносно ОСОБА_5 (в частині не зазначення у розділі «Фінансові зобов'язання» наявності зобов'язання за договором поруки від 20 серпня 2008 року № 496-001/08Р-1) закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП). Визнано ОСОБА_5 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6КУпАП (в частині не зазначення у розділі «Об'єкти нерухомості» наявності нерухомості у вигляді 46/100 квартири за адресою: АДРЕСА_1 ), та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Стягнуто з останньої на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Київський апеляційний суд постановою від 08 грудня 2021 року задовольнив клопотання захисника ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження та поновив строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року. Залишив апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 подану в інтересах ОСОБА_5 без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року -без змін.
Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець керувався такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абз. 6 пп. 3. 3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Положеннями КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду; постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (ч. 2, 10 ст. 294 КУпАП).
Главою 24-1 КУпАП передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення лише у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Іншого порядку перегляду судових рішень по справі про адміністративне правопорушення (касаційного чи за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено.
Тобто, обмеження права на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення, встановлені у статті 294 цього Кодексу, відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.
Крім того, ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Оскаржувані постанови до цього переліку не входять, а тому Касаційний кримінальний суд Верховного Суду не наділений повноваженнями здійснювати їх перевірку.
Таким чином, виходячи із наведених положень Конституції України та статей Кодексів, оскаржувані судові рішення не можуть бути предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП, ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3