Ухвала
29 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 161/20383/19
провадження № 51 - 2194 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2020 року та вирок Рівненського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року,
встановив:
Статтею 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) встановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 2 цієї статті у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Крім цього, вимагаючи скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді відповідної інстанції, особа у касаційній скарзі має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на які вона посилається.
Усупереч наведених положень, захисник ОСОБА_4 обґрунтовуючи незаконність постановлених відносно ОСОБА_5 вищевказаних судових рішень, просить їх скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому, зміст касаційної скарги зводиться до заперечень правильності встановлення місцевим судом фактичних обставин справи; неповноти судового розгляду (судом апеляційної інстанції не було допитано свідка ОСОБА_6 ); незгоди з оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, яким захисник дає власну оцінку, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування з огляду на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі.
У протилежному випадку в касаційній скарзі необхідно уточнити як саме скаржник бажає брати участь у касаційному розгляді - безпосередньо в залі судового засідання Верховного Суду чи шляхом організації відеоконференції, із вказівкою на конкретний суд.
Слід зазначити, що відповідно до положень ч. 4 ст. 430 КПК засуджений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов'язковою його участь, а засуджений, що тримається під вартою, - також у випадках, якщо про це надійшло його клопотання.
Однак, захисник ОСОБА_4 вказуючи про обов'язкову участь в касаційному розгляді засудженого ОСОБА_5 , не надав касаційному суду жодного підтвердження того, що його підзахисний дійсно бажає брати участь під час розгляду касаційної скарги.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши захиснику строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2020 року та вирок Рівненського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_3