Ухвала
про залишення скарги без руху
28 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 569/5478/19
провадження № 51- 6003 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 31 травня 2021 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 17 вересня 2021 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень в касаційному порядку, в тому числі з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, просить змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та застосувати до ОСОБА_5 положення статей 69,75 КК України.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху із наданням захиснику строку для усунення недоліків на таких підставах.
Відповідно до ч. 4 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), якщо касаційну скаргу подає захисник, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 50 КПК повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
- свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
- ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Проте, всупереч зазначеним положенням, крім наданого захисником ордеру про надання правової допомоги особі, нею не надано Суду копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що ставить під сумнів статус ОСОБА_4 як адвоката, яка має право займатися адвокатською діяльністю та здійснювати повноваження захисника в даному кримінальному провадженні.
У пунктах 4 і 5 ч.2 статті 427 КПК передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено:
- обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
- вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
У скарзі захисник не погоджуючись як з вироком суду першої інстанції так і ухвалою апеляційного суду, у резолютивній частині скарги просить змінити лише вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання із застосуванням до обвинуваченого положень статей 69, 75 КК України, з покладенням на нього відповідних обов'язків, однак така вимога не є конкретною до суду касаційної інстанції із урахуванням положень ст.436 КПК. Отже, захиснику ОСОБА_4 необхідно уточнити свої вимоги до суду касаційної інстанції в частині зміни оскаржуваних судових рішень, в тому числі й щодо ухвали апеляційного суду.
Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судового рішення судом касаційної інстанції є:
- істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
- неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;
- невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до положень ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.При вирішенні питання про наявність визначених положеннями ст. 438 КПК підстав ? істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, для скасування чи зміни судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412, 414 КПК.
Однак, як убачається зі змісту скарги, захисник вищевказаних вимог закону не дотрималася.
Враховуючи зміст касаційної скарги, захисник порушує питання про перегляд судових рішень у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, при цьому, хоча й посилається на недотримання судами положень статей 1, 50, 66, 69 КК України, однак не наводить переконливих обґрунтувань того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваних судових рішень з вказаних підстав, зокрема, в чому полягає явна несправедливість призначеного обвинуваченому покарання через суворість з огляду на його вид і розмір, та які конкретно норми КПК не дотримано судами першої й апеляційної інстанцій при постановленні судових рішень, що вплинуло або могло вплинути на їх обґрунтованість та законність.
При цьому, захисник посилаючись в мотивувальній частині скарги на неврахування судами положень ст.69 КК України, а в резолютивній частині просить застосувати до обвинуваченого, в тому числі й положення ст.75 КК України, ОСОБА_4 не зазначає у скарзі жодних обґрунтувань щодо наявності підстав для застосування вказаної норми кримінального закону.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює вирішення питання щодо наявності підстав відкриття касаційного провадження за скаргою захисника ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
При повторному зверненні до суду захисником має бути підтверджено, що нею не пропущено цього строку.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нової касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень ст. 427 КПК.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 31 травня 2021 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 17 вересня 2021 року залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали протягом установленого строку касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 каровець ОСОБА_2 ОСОБА_3