Ухвала
Іменем України
28 грудня 2021 року
м. Київ
провадження № 51-2485 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 6 лютого 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 31 травня 2021 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд у касаційному порядку постановлених відносно нього судових рішень. Крім того, засуджений заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Як на підставу для поновлення цього строку ОСОБА_4 посилається на те, що він в 2019 році потрапив у ДТП, в результаті чого був важко травмований та тривалий час лікувався. Також зазначає, що з дитинства має розумові відхилення, не вміє читати і писати.
Мотиви Суду
Вказані засудженим причини пропуску строку касаційного оскарження у своїй сукупності є поважними, а тому заявлене клопотання про його поновлення підлягає задоволенню.
Разом з цим, ст. 427 КПК України встановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга. Зокрема, відповідно до п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 лише зазначає, що в момент вчинення злочину він перебував в іншому населеному пункті, на що суди уваги не звернули. Порушуючи питання про скасування постановлених відносно нього вироку й ухвали, не наводить правового обґрунтування щодо їх незаконності з наведених підстав, передбачених ст. 438 КПК України.
Крім того, п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинні бути викладені вимоги особи, яка її подає. Ці вимоги мають узгоджуватися із положеннями ст. 436 цього Кодексу, а саме, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Проте, вимоги засудженого про скасування вироку Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 6 лютого 2020 року,ухвали Львівського апеляційного суду від 31 травня 2021 року та постановлення касаційним судом нового рішення, яким виправдати засудженого та звільнити його в залі суду, не узгоджуються з неведеною нормою закону.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити скаргу засудженого без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
З цих підстав Суд постановив:
Поновити засудженому ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження вироку Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 6 лютого 2020 року та ухвали Львівського апеляційного суду від 31 травня 2021 року.
Касаційну скаргу засудженого залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5