Ухвала від 28.12.2021 по справі 2117/1-578/11

Ухвала

Іменем України

28 грудня 2021 року

м. Київ

провадження № 51-2383 зно 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 грудня 2014 року (далі - ВССУ) та вироку Апеляційного суду Херсонської області від 28 квітня 2015 року.

Суть питання та встановлені судом обставини

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали ВССУ від 9 грудня 2014 року та вироку Апеляційного суду Херсонської області від 28 квітня 2015 року.

Мотиви Суду

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року заяву засудженого ОСОБА_4 залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 462 КПК України, а саме: засуджений звернувся до касаційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Херсонської області від 28 квітня 2015 року, тобто, рішення суду нижчої інстанції, що не передбачено вимогами ст. 463 КПК України. Крім того, за змістом заяви, ОСОБА_4 виражав свою незгоду із його засудженням, вказував про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду, оспорював фактичні обставини справи; просив скасувати ухвалу ВССУ від 9 грудня 2014 року, при цьому, залишити без зміни ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 10 квітня 2014 року; зазначав, що до цього часу ні він, ні інші учасники процесу не отримали копію ухвали ВССУ від 9 грудня 2014 року. Хоча, долучив копію цієї ухвали, і в своїй заяві вказав, що він її отримав ще в 2017 році, на його думку, відсутні будь-які дані про те, чи взагалі проводилось судове засідання 9 грудня 2014 року, що в розумінні ст. 459 КПК України не є нововиявленими обставинами.

Засудженому надано строк для усунення недоліків заяви - п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Також було роз'яснено, що в разі неусунення недоліків заяви, залишеної без руху, в установлений строк, заява буде йому повернута.

Копія ухвали Верховного Суду від 11 листопада 2021 року була направлена за місцем відбування покарання засудженого ОСОБА_4 для вручення йому під розписку.

Згідно розписки, надісланої з ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», засуджений ОСОБА_4 отримав копію ухвали Верховного Суду 18 листопада 2021 року.

У межах визначеного судом строку засуджений ОСОБА_4 повторно звернувся до суду касаційної інстанції із заявою на усунення недоліків. Однак, як убачається з її змісту, вказані в ухвалі суду недоліки так і не усунув.

У повторній заяві ОСОБА_4 знову просить скасувати ухвалу ВССУ від 9 грудня 2014 року, вирок Апеляційного суду Херсонської області від 28 квітня 2015 року як незаконні тазалишити без зміни ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 10 квітня 2014 року. Тобто, по суті, засуджений не погоджується з постановленими відносно нього судовими рішеннями та призначеним йому покаранням у виді довічного позбавлення волі. Крім того, зазначає, що подана ним раніше заява про перегляд цих рішень за нововиявленими обставинами, відповідає вимогам КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Отже, у повторній заяві засуджений ОСОБА_4 знову не наводить відповідного обґрунтування з посиланням на конкретні обставини, що підтверджують, у встановленому законом порядку, наявність нововиявлених обставин, які б слугували підставою для перегляду судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 464 КПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яку не оформлено згідно з вимогами ст. 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК України.

Таким чином, засуджений ОСОБА_4 недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у визначений строк так і не усунув, а тому відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України його заяву потрібно повернути.

При цьому колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на необхідність дотримання принципу правової визначеності щодо остаточності ухваленого рішення, який полягає в тому, що жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення іншого рішення.

Ураховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429, 462, 464 КПК України, колегія суддів вважає, що заяву засудженого ОСОБА_4 слід повернути.

З цих підстав Суд постановив:

Повернути заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 грудня 2014 рокута вироку Апеляційного суду Херсонської області від 28 квітня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3