Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4149/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгінвестхолдинг", м. Харків
про стягнення коштів в розмірі 130330,00 грн.
за участю представників:
не з'явились
Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія", м. Київ, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгінвестхолдинг", м. Харків, про стягнення заборгованості (суми податку на додану вартість) в розмірі 130330,00 грн. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 03.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4149/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.11.2021 об 11:30 год.
Протокольною ухвалою від 24.11.2021, у судовому засіданні оголошувалась перерва, в порядку ст. 216 ГПК України.
У судове засідання 22.12.2021 представник позивача не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (вх. № 7244).
Представник відповідача у судове засідання 22.12.2021 не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов суду не надав, заборгованість не спростував.
Про розгляд справи господарським судом, відповідач повідомлявся за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Втім, судова кореспонденція по справі адресована відповідачу була повернута ПАТ "Укрпошта" на адресу суду, у зв'язку з тим, що відповідач відмовився від отримання судової кореспонденції.
В п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Виходячи зі змісту ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПк України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 22.12.2021, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
06 липня 2017 року між філією «Українська залізнична швидкісна компанія» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгінвестхолдінг» (постачальник/ відповідач) укладено договір № 100- УЗШК (договір) на поставку запасних частин для електропоїздів Skoda EJ 675.
Згідно п. 3.2 договору, загальна сума договору на момент його підписання становила 3425 280,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 570880,00 грн.
Відповідно до додаткової угоди №1 сума договору була зменшена, у зв'язку з зменшенням об'єму поставки запчастин та становила 2348280,00 грн., в тому числі ПДВ - 391380,00 грн.
Згідно п. 4.1. договору, розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування покупцем коштів у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідно до п. 4.2 договору покупець оплачує постачальнику кожну партію товару протягом 30 календарних днів з фактичної дати поставки, що підтверджується рахунком-фактурою та видатковою накладною.
Згідно видаткової накладної від 12.07.2017 за № 0018 позивачем отримано запасні частини на суму 1250040,00 грн. в т.ч. ПДВ 208340,00 грн.
На виконання умов договору, позивачем 31.08.2017 сплачено відповідачу 1250040,00 грн. з ПДВ. З них сума ПДВ - 208340,00 грн. підлягає реєстрації.
Проте, згідно податкової накладної, наданої від постачальника, зареєстрована сума податку на додану вартість становить 78010,00 грн.
П. 7.8 договору сторони визначили, що постачальник повинен надавати інформацію щодо реєстрації податкових накладних на електрону адресу buh1.ursc@uz.gov.ua в термін не пізніше 15 календарних днів з моменту здійснення операції по поставленій продукції.
Згідно п. 7.10. договору, у разі відсутності реєстрації податкової накладної у єдиному реєстрі податкових накладних, постачальник відшкодовує покупцю суму податку на додану вартість, яка вказана в такій податковій накладній, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок покупця, або в рахунок погашення кредиторської заборгованості покупця перед постачальником.
Як вказує позивач, постачальником було складено податкову накладну та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не на повну суму податку на додану вартість.
Таким чином, всупереч вимогам договору, відповідачем не зареєстровано податкову накладну на суму 130330 грн.
26.03.2018 позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №25 щодо реєстрації податкової накладної у єдиному реєстрі податкових накладних, а у разі відсутності реєстрації у зазначені строки, перерахувати на розрахунковий рахунок філії «Українська залізнична швидкісна компанія» ПАТ «Укрзалізниця» суму податку на додану вартість. У претензії також, зазначалось, що у разі не виконання вимог та не сплати коштів, публічне акціонерне товариство у особі філії «Українська залізнична швидкісна компанія» буде змушений звернутись до суду та стягнути заборгованість у судовому порядку.
Натомість, направлена позивачем претензія залишилась без відповідного реагування з боку відповідача, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, відповідно до умов укладеного між сторонами даного спору договору № 100-УЗШК на поставку запасних частин для електропоїздів Skoda EJ 675 від 06.07.2017, постачальник повинен надавати інформацію щодо реєстрації податкових накладних на електрону адресу buh1.ursc@uz.gov.ua в термін не пізніше 15 календарних днів з моменту здійснення операції по поставленій продукції. У разі відсутності реєстрації податкової накладної у єдиному реєстрі податкових накладних, постачальник відшкодовує покупцю суму податку на додану вартість, яка вказана в такій податковій накладній, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок покупця, або в рахунок погашення кредиторської заборгованості покупця перед постачальником.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При цьому, як визначено п. 201.4 ст. 201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.
У відповідності до п. 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Таким чином, вищезазначеними нормами ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.
Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем 31.08.2017 сплачено відповідачу 1250040,00 грн. з ПДВ. за отриманий товар. З них сума ПДВ - 208340,00 грн. підлягає реєстрації.
Натомість, постачальником було складено податкову накладну та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не на повну суму податку на додану вартість, та згідно податкової накладної, наданої від постачальника, зареєстрована сума податку на додану вартість становить 78010,00 грн.
Таким чином, всупереч вимогам договору, відповідачем не зареєстровано податкову накладну на суму 130330 грн. та не надано суду жодних доказів на підтвердження факту реєстрації податкової накладної за укладеним договором на зазначену суму.
Враховуючи викладені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України та умов укладеного між сторонами договору від 06.07.2017 своєчасно, у повному обсязі та належним чином не зареєстрував податкову накладну, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту. (Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, прийнятою Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду).
Окремо суд зауважує, що норми ч.4. ст. 198.6 ПК України регулюють питання строку на протязі якого позивач як отримувач податкового кредиту має право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість вже отриманих та зареєстрованих відповідачем податкових накладних в ЄДРПН, що у свою чергу відповідачем зроблено не було.
При цьому, пункт 201.10 ст. 201 ПК України визначає граничні строки реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У даному разі матеріали справи не містять доказів реєстрації податкової накладної на суму 130330,00 грн. у визначені п. 201.10 ст. 201 ПК України строки.
Зобов'язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає з податкового законодавства, яке відносить до податкового кредиту суми податку не лише сплачені, а і нараховані у разі здійснення операцій.
Аналогічний правовий висновок відображений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 та правову позицію щодо належного способу захисту Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18.
Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З підстав наведених вище, враховуючи порушення відповідачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України та умов укладеного між сторонами договору від 06.07.2017 щодо своєчасної, у повному обсязі та належним чином реєстрації податкової накладної, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія", м. Київ, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгінвестхолдинг", м. Харків, суми незареєстрованого податку на додану вартість в розмірі 130330,00 грн.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 2270,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгінвестхолдінг" (61003, м. Харків, вул. Короленка, 25, код ЄДРПОУ 40158681) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" (02096, м. Київ, вул. Привокзальна, 3, код ЄДРПОУ 40123444) заборгованість в розмірі 130330,00 грн., судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" (02096, м. Київ, вул. Привокзальна, 3, код ЄДРПОУ 40123444);
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгінвестхолдінг" (61003, м. Харків, вул. Короленка, 25, код ЄДРПОУ 40158681).
Повне рішення складено 28.12.2021.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/4149/21