Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4212/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.
розглянувши справу
за позовом Приватного підприємства “Теплосервіс ЛТД”, 64107, Харківська обл., м. Первомайський, вул. Дорожня, буд. 29, код 39850540;
до Комунального підприємства “Обласний інформаційний-технічний центр”, 61022, м. Харків, м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 9 під'їзд, 5 поверх, код 32335218;
про стягнення заборгованості за договором поставки №02-05/01 від 05.01.2018 у розмірі 2351415,00грн.
за участі представників учасників справи:
позивача - Харченко І.М., ордер серія ВІ №1069061 від 06.12.2021;
відповідача - не з'явився;
Суть спору:
Приватне підприємство “Теплосервіс ЛТД” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства “Обласний інформаційний-технічний центр”, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором поставки №02-05/01 від 05.01.2018 у розмірі 2351415,00грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2351415,00грн., яку відповідачем не сплачено внаслідок чого, позивач був вимушений звернутись до суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/4212/21 за правилами загального позовного провадження, почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 22.11.2021 о 11:00.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2021 перенесено підготовче засідання по справі на 06.12.2021 о 14:20.
Протокольною ухвалою від 06.12.2021 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.12.2021 о 14:00.
У судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, в обгрнутвання зазначив, що протягом дії договірних відносин позивач добросовісно виконував свої обов'язки за договором з поставки продукції відповідачу, про свідчать видаткові накладні: № 5 від 31 січня 2021 року на суму 777 765,00 грн. з ПДВ, № 21 від 31 березня 2021 року на суму 744 876,00 грн. з ПДВ, № 11 від 28 лютого 2021 року на суму 793 383,00 грн. з ПДВ, № 55 від 30 листопада 2020 року на суму 720 651,00 грн. з ПДВ, № 65 від 31 грудня 2020 року на суму 978 975,00 грн. з ПДВ, відповідачем зобов'язання по оплаті поставленої продукції за вказаним Договором виконано не було, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 2 351 415,00 грн.
Відповідач своїм конституційним правом на подання відзиву на скористався, відзиву на позову до суду не подавав, у судове засідання по суті не з'явився, жодних клопотань про розгляд справи без їх участі, чи відкладення судового засідання до суду не подавав, при цьому, як вбачається з повідомлення про вручення №033941, ухвалу суду від 06.12.2021 останній отримав ще 14.12.2021, що свідчить про обізнаність останнього про дату, час та місце судового засідання, а тому неявка останнього у судове засідання по суті не перешкоджає розгляду справи та не є підставою для оголошення перерви чи відкладення розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи між Приватним підприємством «Теплосервіс ЛТД»: (надалі - Позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством «Обласний інформаційно-технічний центр» (надалі - Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 02-05/01 від 05 січня 2018 року (надалі - Договір).
Згідно п. 1.1-1.4 договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві «паливну тріску», «тверде паливо» для вироблення теплової енергії (надалі іменується «продукція»), партіями, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити продукцію, найменування, ціна, кількість, асортимент якої визначається Сторонами у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору. Найменування, ціна, одиниці виміру та кількість кожної партії продукції, що підлягає поставці за цим Договором визначається у товарно-транспортних накладних та/або видаткових накладних. Якість продукції, що поставляється за цим Договором, має відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам). Упаковка повинна забезпечувати повне збереження продукції від усякого роду пошкоджень та псування при перевезенні його автомобільним транспортом з урахуванням перевантажень у дорозі, а також тривалого зберігання в сухому приміщенні.
Відповідно до п. 2.1-2.3 договору, поставка продукції, вказаної в п. 1.1 цього Договору, здійснюється за рахунок та силами Постачальника за адресою: м. Куп'янськ. Сторони визначили наступний порядок узгодження ціни, кількості та строку поставки кожної партії продукції, що поставляється у рамках цього Договору;
- Покупець сповіщає будь-яким зручним способом Постачальника (шляхом оформлення письмової заявки) про кількість та бажаний строк поставки продукції, яку він планує придбати.
- Постачальник упродовж одного робочого дня з моменту сповіщення Покупця, розглядає його і повідомляє будь-яким зручним способом Покупця про можливості його виконання.
А також попереджає про незапланованї затримки і перешкоди та строки усунення перешкод. На відвантажену продукцію Постачальник передає Покупцю наступні документи: -рахунок-фактуру; -сертифікат якості (при наявності)
Відповідно до п. 3.1-3.3 договору, ціна партії продукції, що поставлена за цим Договором (згідно заявок) визначається у актах прийому передачі товару, який складається та підписується сторонами Договору кожні два місяці від дати укладення договору. Орієнтована сума цього договору складає 1 078 000,00 грн. (один мільйон сімдесят вісім тисяч, 00 коп.) у тому числі ПДВ 20% - 179 666,67 грн.(сто сімдесят дев'ять тисяч шістсот шістдесят шість грн. 67 коп.) та складається із сум поставок, вказаних у актах прийому передачі товару до цього Договору. Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі отриманого рахунку-фактури впродовж періоду, протягом якого діє цей Договір.
Згідно положень п. 7.1-7.4 договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору та закінчується « 31» грудня 2018 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з Договору поставки №02-05/01 від 05.01.2018, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач добросовісно виконував свої обов'язки за Договором з поставки продукції Відповідачу, про свідчать виставлені Відповідачу рахунки: Рахунок на оплату № 2 від 31 січня 2021 року на суму 777 765,00 грн. з ПДВ, рахунок на оплату № 8 від 31 березня 2021 року на суму 744 876,00 грн. з ПДВ, рахунок на оплату № 5 від 28 лютого 2021 року на суму 793 383,00 грн. з ПДВ, рахунок на оплату № 26 від 30 листопада 2020 року на суму 720 651,00 грн. з ПДВ, рахунок на оплату № 27 від 31 грудня 2020 року на суму 978 975,00 грн. з ПДВ та підписані уповноваженим представником відповідача видаткові накладні: видаткова накладна № 5 від 31 січня 2021 року на суму 777 765,00 грн. з ПДВ, видаткова накладна № 21 від 31 березня 2021 року на суму 744 876,00 грн. з ПДВ, видаткова накладна № 11 від 28 лютого 2021 року на суму 793 383,00 грн. з ПДВ, видаткова накладна № 65 від 31 грудня 2020 року на суму 978 975,00 грн. з ПДВ.
Таким чином, як вказує позивач, заборгованість відповідача перед позивачем становить 2351415,00грн., про стягнення якої позивач звернувся до суду.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.
Абзацом другим частини першої ст. 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, відображеної у постановах № 923/712/17 від 22.05.2018 року, № 925/2028/15 від 21.01.2019 року, № 918/537/18 від 02.07.2019 року, із статей 525, 526, 627, 629 ЦК України, зобов'язання може виникнути на підставі договору, який є обов'язковим до виконання сторонами на погоджених ними умовах, виходячи з принципу свободи договору, із врахуванням законодавчо встановленої заборони односторонньої відмови від зобов'язання за договором.
Також Верховним Судом встановлено право позивача на вимогу про стягнення вартості поставленого товару на підставі видаткових накладних, так як обов'язок покупця провести оплату за придбаний товар виникає в силу закону (статті 655,692 ЦК України).
Отже, в даному випадку має місце порушення дотримання Відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати за фактично прийнятий товар від Позивача на підставі договору поставки № 02-05/01 від 05.01.2018 року відповідно до видаткових накладних, що зумовило перехід права власності на спірний товар, а, відтак, прийняття ним виконання зі сторони позивача як постачальника, який розраховував на добросовісність та розумність Відповідача-Покупця за спірним договором поставки щодо оплати вартості прийнятого ним товару.
Відповідно до умов договору розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі отриманого рахунку-фактури впродовж періоду, протягом якого діє цей Договір.
Приймаючи до уваги, що умовами договору не визначено чіткого строку оплати товару, суд дійшов висновку, що в даному випадку, відповідач зобов'язаний був здійснювати оплату товару не пізніше наступного дня після його отримання згідно відповідної видаткової накладної.
Таким чином, беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений позивачем товар, враховуючи наявність в матеріалах справи підписаного представниками відповідача видаткових накладних: № 5 від 31 січня 2021 року на суму 777 765,00 грн. з ПДВ, № 21 від 31 березня 2021 року на суму 744 876,00 грн. з ПДВ, № 11 від 28 лютого 2021 року на суму 793 383,00 грн. з ПДВ, № 65 від 31 грудня 2020 року на суму 978 975,00 грн. з ПДВ, а також довіреностей відповідача на отримання такого товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є документально підтвердженими, а сума основного боргу у розмірі 2351415,00грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума сплаченого судового збору становить 35271,23грн.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства “Обласний інформаційний-технічний центр” (61022, м. Харків, м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 9 під'їзд, 5 поверх, код 32335218) на користь Приватного підприємства “Теплосервіс ЛТД” (64107, Харківська обл., м. Первомайський, вул. Дорожня, буд. 29, код 39850540) борг у розмірі 2351415,00грн. за договором поставки №02-05/01 від 05.01.2018 а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 35271,23грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2021.
Суддя Н.А. Новікова