09 грудня 2021 року Справа № 915/288/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Черненко В.О., за ордером
від відповідача: Войтенкова І.О., за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 16, ідентифікаційний код 31043840; адреса представника: 65059, м. Одеса, Адміральський пр-т, 36, кв. 2, представник позивача: адвокат Чорний О.В. (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27, корпус 1; ідентифікаційний код 22440366, e-mail: mk@amcu.gov.ua)
про: визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 40-ріш від 26.12.2019
13.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" (далі - ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ") звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Відділення) в якому просить:
1. Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 40-ріш від 26.12.2019 по справі № 2-26.206/41-2019 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині стосовно ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ", а саме: визнати частково недійсними пункти 1, 5 рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 40-ріш від 26.12.2019 по справі № 2-26.206/41-2019 в частині, яка стосується ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" та визнати недійсними повністю пункти 3, 7 рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 40-ріш від 26.12.2019 по справі № 2-26.206/41-2019 про накладення штрафу на ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ".
2. Судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане рішення відповідача прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального законодавства, з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи та у зв'язку з тим, що відповідачем не доведено обставин, які мають значення для справи і які необґрунтовано визнано відповідачем встановленими.
Позивач не погоджується в оскаржуваному рішенні з висновками відповідача щодо узгодженості дій Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг" (далі - КП "ЕЛУ автодоріг"), позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будексп" (далі - ТОВ "Будексп"), які направлені, на думку відповідача, на спотворення результатів відкритих торгів, оскільки:
- по-перше, відносини між КП "ЕЛУ автодоріг" та позивачем не відповідають змісту партнерських, оскільки взаємодія між ними на ринку послуг є мінімальною (доля взаємовідносин в загальному обсязі за 2018 рік склала лише 1,7%) та один з власників позивача - ОСОБА_1 отримував дохід від КП "ЕЛУ автодоріг" як окремий суб'єкт господарювання - фізична особа-підприємець,
- по-друге, наявність схожостей та ідентичних помилок у документах зазначених підприємств не свідчать про антиконкурентну поведінку, оскільки програмний комплекс АВК-5, на якому здійснювалися всі арифметичні розрахунки позивача, використовується більшістю будівельних підприємств, є дуже поширеним програмним забезпеченням, тому ідентичність помилок може пояснюватись саме тим, що в програмному забезпеченні вже закладені шаблони документів, які вже містять деякі помилки та відсутність можливості їх відредагувати,
- по-третє, позивач не використовував самостійно одні ІР-адреси з іншими підприємствами, а використання одних й тих самих ІР-адрес позивача та ТОВ "Будексп" при поданні до органів ДФС документів за допомогою засобів електронного зв'язку обумовлено укладанням договорів про надання послуг щодо ведення податкового обліку та звітності підприємств з ПП "Рута", яке здійснює відправлення електронних звітів до податкових органів,
- по-четверте, цінова пропозиція позивача є економічно обґрунтованою та не призводить до перевитрат бюджетних коштів, а відповідачем не було здійснено комплексного економічного аналізу щодо механізму формування цінових пропозицій позивача та інших учасників процедури закупівлі, що відповідно до практики Верховного Суду (постанови від 29.05.2018 у справ № 917/1424/17 та від 24.04.2018 у справі № 917/1357/17) є підставою для визнання недійсним рішення відповідача.
Ухвалою суду від 16.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.04.2020.
Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову б/н від 12.03.2020 (вх. № 3217/20 від 13.03.2020), в якій він просив суд:
- зупинити дію рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 № 40-ріш по справі № 2-26.206/41-2019 до набрання законної сили рішенням суду по даній справі;
- заборонити Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, Антимонопольному комітету України, їх структурним підрозділам та посадовим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані зі стягненням з ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" грошових коштів у вигляді штрафу на загальну суму 168 тис. гривень, накладеного рішенням Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 № 40-ріш по справі № 2-26.206/41-2019.
Ухвалою суду від 16.03.2020 у задоволенні заяви ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" б/н від 12.03.2020 (вх. № 3217/20 від 13.03.2020) про забезпечення позову відмовлено.
09.04.2020 від відповідача надійшов відзив № 64-02/588 від 06.04.2020, в якому відповідач не визнає позовні вимоги та просить відмовити в їх задоволенні, оскільки останні зводяться до суб'єктивних тлумачень та надані без належного і допустимого документального підтвердження, що не відповідає приписам ст. 74 ГПК України та зазначає, що розгляд справи здійснювався відповідачем в повній відповідності із нормами матеріального та процесуального права, встановленими законодавством України про захист економічної конкуренції, тому відсутні правові підстави для визнання частково недійсним спірного рішення.
Відповідач вважає, що, звертаючись з вимогою про визнання недійсним спірного рішення, позивач зобов'язаний довести наявність принаймні однієї з підстав передбачених ч.1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", однак останній не надав суду жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог, які б спростовували викладені в спірному рішенні Відділення висновки та обставини.
Також відповідач зазначає, що питання про наявність узгоджених антиконкурентних дій встановлюється з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв'язку (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18), тому намагання позивача обґрунтувати правомірність своїх дій шляхом відокремлення кожного доказу та доведення його безпідставності без врахування сукупності та пов'язаності всієї системи доказів є помилковим.
У зв'язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями) ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2020 відкладено підготовче засідання, постановлено розглянути справу у розумний строк, достатній з урахуванням ситуації, яка склалася в державі у зв'язку з поширенням коронавірусу "COVID-19" та введенням Урядом України протиепідемічних заходів, про дату час та місце підготовчого засідання повідомити учасників справи додатково ухвалою суду.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
31.07.2020 від позивача до суду надійшли письмові пояснення б/н від 29.07.2020, в яких позивач вважає спірне рішення відповідача в частині позивача незаконним та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
31.07.2020 від позивача до суду надійшло клопотання б/н від 29.07.2020, в якому ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ", у зв'язку з впровадженням в Україні послаблення карантинних заходів, просить призначити судове засідання у справі, про що сповістити сторін у визначеному законом порядку.
Крім того, 31.07.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про заміну відповідача б/н від 29.07.2020, в якому ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" просить здійснити заміну відповідача - Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України його правонаступником - Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83,ідентифікаційний код 20992104).
Ухвалою суду від 19.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.11.2020 о 14:30.
Ухвалою суду від 12.11.2020 підготовче засідання відкладено на 19.11.2020 об 11:00.
17.11.2020 від позивача надійшло клопотання б/н від 17.11.2020, в якому ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" вважає, що позивачем у справі надано всі необхідні докази, підтримує позовні вимоги у повному обсязі, не заперечує проти закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті, просить провести підготовче засідання без участі його представника.
17.11.2020 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 17.11.2020 про залучення до участі у справі співвідповідача - Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83,ідентифікаційний код 20992104).
19.11.2020 від відповідача до суду надійшла заява № 64-02/1187 від 19.11.2020, в якій відповідач просить суд на підставі ч.ч. 4, 5 ст. 80 ГПК України надати додатковий строк для подання до суду відповідних доказів, оригінали яких не могли бути подані разом з відзивом, оскільки знаходяться в матеріалах господарської справи № 915/70/20 та на момент подання заяви не повернені відповідачу.
Ухвалою суду від 19.11.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 01.12.2020, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 19.11.2020.
24.11.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на клопотання № 64-02/1188, в яких відповідач заперечує проти задоволення клопотання позивача про залучення співвідповідачем у даній справі - Південне міжобласне відділення Антимонопольного комітету України як правонаступника відповідача, оскільки належним відповідачем у даній справі є Миколаївське відділення Антимонопольного комітету України, яким і було прийнято спірне рішення.
27.11.2020 від Південного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України до суду надійшли письмові заперечення № 65-02/3233 від 24.11.2020 щодо необґрунтованого його залучення в якості співвідповідача у справі.
01.12.2020 відповідач подав до суду супровідним листом № 64-02/1197 від 27.11.2020 докази, які просить залучити до матеріалів справи, на які відповідач посилався у відзиві на позовну заяву як на підставу своїх заперечень, які з поважних причин (знаходження в матеріалах справи Господарського суду Миколаївської області № 915/70/20) не могли бути надані разом з відзивом.
Ухвалою суду від 01.12.2020 за усним клопотанням відповідача витребувано у позивача для огляду в судовому засіданні оригінал листа позивача № 129-19 від 05.08.2019 з додатками до нього; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.12.2020 о 14:00.
Ухвалою суду від 01.12.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача - Південне міжобласне відділення Антимонопольного комітету України.
В судовому засіданні 23.12.2020 оголошено перерву до 27.01.2021 о 10:30.
Ухвалою суду від 27.01.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 18.02.2021 о 14:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 29.01.2021.
17.02.2021 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання № 64-02/18 від 12.02.2021 про розгляд справи за відсутності його представника.
18.02.2021 судове засідання не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.
Ухвалою суду від 05.03.2021 призначено розгляд даної справи на 30.03.2021 о 14:00.
30.03.2021 судове засідання не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.
Ухвалою суду від 30.04.2021 призначено розгляд даної справи на 03.06.2021 об 11:00.
27.05.2021 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання № 64-02/86 від 24.05.2021 про розгляд справи за відсутності його представника.
03.06.2021 судове засідання не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.
Ухвалою суду від 23.07.2021 призначено розгляд даної справи на 29.07.2021 о 14:30.
27.07.2021 від представників позивача на електронну адресу суду надійшли клопотання від 27.07.2021 про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю бути присутніми в судовому засіданні 29.07.2021.
Ухвалою суду від 29.07.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 12.08.2021 о 14:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 30.07.2021.
У судовому засіданні 12.08.2021 оголошено перерву до 02.09.2021 о 14:00.
02.09.2021 судове засідання не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.
Ухвалою суду від 23.09.2021 призначено розгляд даної справи на 11.10.2021 об 11:30.
11.10.2021 судове засідання не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.
Ухвалою суду від 02.12.2021 призначено розгляд даної справи на 09.12.2021 о 14:30.
08.12.2021 на адресу суду відповідачем за супровідним листом № 64-02/150 від 08.12.2021 надіслано копію листа Головного управління ДФС у Миколаївській області №5064/9/14-29-08-01-02 від 08.07.2021 та CD-R диск 83117VG28032558LH.
09.12.2021 у судове засідання з'явилися представники обох сторін, які підтвердили актуальність правових позицій учасників справи, викладених в письмових заявах по суті.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 09.12.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників учасників справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі ? Закон), Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Статтею 3 Закону визначено, що до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною 1 статті 7 Закону визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону, розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 статті 48 Закону визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Так, розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 16.07.2019 № 42-р розпочато розгляд справи №2-26.206/41-2019 за ознаками вчинення ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" (ідентифікаційний код 31043840), КП "ЕЛУ автодоріг" (ідентифікаційний код 03349499) та ТОВ "Будексп" (ідентифікаційний код 41487939) порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів UA-2019-02-26-001064-с, а також ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" (ідентифікаційний код 31043840) та КП "ЕЛУ автодоріг" порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів UA-2019-03-22-001665-с.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративна колегія Відділення, розглянувши матеріали справи № 2-26.206/41-2019 про порушення КП "ЕЛУ автодоріг", ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" та ТОВ "Будексп" законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 26.12.2019 року №40-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (т. 1, а.с. 30-79), яким вирішено:
"1. Визнати, що Комунальне підприємство "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг"(ідентифікаційний код юридичної особи 03349499), Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" (ідентифікаційний код юридичної особи 31043840) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будексп" (ідентифікаційний код юридичної особи 41487639) вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів UА-2019-02-26-001064-с, що проводив Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 03365707).
2. За порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на Комунальне підприємство "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг"(ідентифікаційний код юридичної особи 03349499) штраф у розмірі 68000 гривень.
3. За порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" (ідентифікаційний код юридичної особи 31043840) штраф у розмірі 68000 гривень.
4. За порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будексп" (ідентифікаційний код юридичної особи 41487639) штраф у розмірі 68000 гривень.
5. Визнати, що Комунальне підприємство "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг"(ідентифікаційний код юридичної особи 03349499) та Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" (ідентифікаційний код юридичної особи 31043840) вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів UА-2019-03-22-001665-с, що проводив Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 03365707).
6. За порушення, зазначене у пункті 5 резолютивної частини цього рішення, накласти на Комунальне підприємство "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг"(ідентифікаційний код юридичної особи 03349499) штраф у розмірі 68000 гривень.
7. За порушення, зазначене у пункті 5 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" (ідентифікаційний код юридичної особи 31043840) штраф у розмірі 68000 гривень".
Рішення мотивоване, зокрема, вчиненням КП "ЕЛУ автодоріг", ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" та ТОВ "Будексп" антиконкурентних узгоджених дій, що, на думку відповідача, підтверджується:
1) наявністю партнерських відносин між підприємствами;
2) наявністю численних незвичайних, спільно-об'єднуючих особливостей, схожостей та ідентичних помилок у документах підприємств, які стосуються процедур закупівель;
3) спільністю за властивостями електронних файлів підприємств, що були подані у складі їх тендерних пропозицій на процедури закупівлі;
4) використанням підприємствами одних ІР-адрес;
5) наявністю економічно необґрунтованих цінових пропозицій підприємств, що призводить до перевитрат бюджетних коштів;
6) антиконкурентною поведінкою підприємств на аукціоні.
Предметом позову у даній справі є визнання недійсними зазначених вище пунктів спірного рішення стосовно ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" з підстав неповного з'ясування відповідачем обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, Закону; недоведеністю відповідачем обставин, які мають значення для справи і які необґрунтовано визнано встановленими.
Так, позивач вважає неприйнятними висновки Відділення про наявність антиконкурентних узгоджених дій КП "ЕЛУ автодоріг", ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" та ТОВ "Будексп" у зв'язку з тим, що:
- відносини між КП "ЕЛУ автодоріг" та позивачем не відповідають змісту партнерських;
- наявність схожостей та ідентичних помилок у документах зазначених підприємств не свідчать про антиконкурентну поведінку;
- позивач не використовував самостійно одні ІР-адреси з іншими підприємствами;
- цінова пропозиція позивача є економічно обґрунтованою та не призводить до перевитрат бюджетних коштів.
Приймаючи спірне рішення, Відділення обґрунтувало свої висновки узгодженістю (погодженням) антиконкурентних дій учасників торгів наступними обставинами.
Наявність стійких господарських відносин та тісну співпрацю між КП "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг", ТОВ "Укрспецоборудование" та ТОВ "Будексп".
Так, за період з 2017 по 2018 роки КП "ЕЛУ автодоріг" уклало з ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" 7 договорів про надання послуг та підряду. Також, за період з 2017 по 2019 року КП "ЕЛУ автодоріг" уклало з ТОВ "Будексп" 8 договорів про надання послуг та субпідряду.
Крім того, з аналізу інформації, наданої Головним управління ДФС у Миколаївській області листом від 08.07.2019 № 5064/9/14-29-08-01-02, також вбачається, що один із власників, а саме, ОСОБА_1 , який має частку у розмірі 50% у статутному капіталі ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ", у 2018 році отримував дохід у розмірі 38266,12 грн. від КП "ЕЛУ автодоріг", яке разом з ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" взяли участь у Процедурах закупівель. Керівник ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" ОСОБА_2 у другому, третьому та четвертому кварталах 2018 року отримала дохід у розмірі 40350 грн. від ТОВ "Будексп", яке разом з ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" також взяло участь у процедурі закупівлі UA-2019-02-26-001064-c.
Відсутність конкурентних правовідносин між підприємствами підтверджує і аналіз їх спільної участі у процедурах публічних закупівель. Так, у період 2017 року - серпень 2019 року КП "ЕЛУ автодоріг" та ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" брали участь у 6 процедурах закупівель UA-2019-03-22-001665-c, UA-2019-02-26-001064-c, UA-2018-05-10-001444-c, UA-2018-04-18-000781-c, UA-2017-11-14-001030-c та UA-2017-03-06-001193-b. У свою чергу, ТОВ "Будексп" брало спільну участь з КП "ЕЛУ автодоріг" та ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" один раз на процедурі закупівлі UA-2019-02-26-001064-c. Єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій замовник вказаних процедур закупівель визначав "ціну". Водночас, Підприємства жодного разу під час участі в аукціоні не розпочинали конкурентне змагання шляхом зниження їх первинних цінових пропозицій. Більш того, цінові пропозиції КП "ЕЛУ автодоріг", під час їх спільної участі, завжди були нижчими за цінові пропозиції ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" та ТОВ "Будексп".
Неприродна тісна співпраця, з точки зору конкурентних правовідносин, простежується і під час аналізу дистанційного подання ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" та ТОВ "Будексп" до органу Державної фіскальної служби України (надалі - орган ДФС) визначених чинним законодавством України документів. Так, за даними, що були надані Головним управління ДФС у Миколаївській області листом від 08.07.2019 № 5064/9/14-29-08-01-02, під час надання ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" та ТОВ "Будексп" до органу ДФС документів за допомогою засобів електронного зв'язку ними неодноразово використовувались одні й ті самі ІР-адреси, зокрема:
ІР-адреса НОМЕР_1 використовувалось ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" у 2018 році для подачі документів до органу ДФС 49 разів. ТОВ "Будексп" вказану ІР-адресу використовувало у 2018 році - 19 разів. З'єднання з Інтернет мережею за допомогою ІР-адреса НОМЕР_1 відбувалось з однієї МАС-адреси НОМЕР_6.
ІР-адреса НОМЕР_2 використовувалось ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" у 2018 році для подачі документів до органу ДФС 44 разів. ТОВ "Будексп" вказану ІР-адресу використовувало у 2018 році - 10 разів. З'єднання з Інтернет мережею за допомогою ІР- адреси НОМЕР_2 відбувалось з однієї МАС-адреси НОМЕР_6.
ІР-адреса НОМЕР_3 використовувалось ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" у 2018 році для подачі документів до органу ДФС 2 рази. ТОВ "Будексп" вказану ІР-адресу використовувало у 2018 році - 1 раз. З'єднання з Інтернет мережею за допомогою ІР- адреси НОМЕР_3 відбувалось з однієї МАС-адреси НОМЕР_6.
ІР-адреса НОМЕР_4 використовувалось ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" у 2018 році для подачі документів до органу ДФС 315 разів, у період січень-червень 2019 року - 249 разів. У свою чергу, вказану ІР-адресу ТОВ "Будексп" використовувало у 2018 році - 102 раз, а у січні-червні 2019 року - 71 раз. З'єднання з Інтернет мережею за допомогою ІР- адреси НОМЕР_4 відбувалось з однієї МАС-адреси НОМЕР_6.
За інформацією, отриманою від ТОВ "Держзакупівлі.Онлайн" листом № 080719-2 від 08.07.2019, тендерні пропозиції на процедуру закупівлі UA-2019-02-26-001064-c також були подані ТОВ "Будексп" та КП "ЕЛУ автодоріг" за допомогою однієї ІР-адреси НОМЕР_5 , яка, відповідно до листа приватного підприємства "Дикий сад" (провайдер) від 08.08.2019 №0808819/11, використовувалась 13 березня 2019 року КП "ЕЛУ автодоріг" за його місцезнаходженням, а саме, м. Миколаїв, вул. Гречишнікова, будинок 54. При цьому, з'єднання з Інтернет мережею за допомогою ІР-адреси НОМЕР_5 відбувалось також з однієї МАС- адреси, а саме, НОМЕР_7.
Узгоджена підготовка та подача тендерних пропозицій на Процедури закупівель.
Схожості у документах КП "ЕЛУ автодоріг", ТОВ "Будексп" та ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" і узгоджене їх подання на процедури закупівлі UA-2019-02-26-001064-c та UA-2019-03-22-001665-c, хоча тендерна документація передбачала довільну форму формування та заповнення документів.
Економічно необґрунтовані цінові пропозиції Підприємств.
Аналіз договірних цін КП "ЕЛУ автодоріг" та ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ", що стосуються процедур закупівель UA-2019-02-26-001064-с та UA-2019-03-22-001665-c, засвідчив наявність аномально завищеної ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" вартості експлуатації будівельних машин і механізмів, а КП "ЕЛУ автодоріг" загальновиробничих витрат, а саме, ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" вартість експлуатації будівельних машин і механізмів була визначена на 74,50% більше ніж у КП "ЕЛУ автодоріг", у свою чергу, КП "ЕЛУ автодоріг" визначило загальновиробничі витрати на 70,85% більше ніж у ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ". Аналогічна ситуація спостерігалася і під час аналізу цінових значень, у тому числі й витратних, які визначали КП "ЕЛУ автодоріг" та ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" у інших кошторисних документах.
Антиконкурентна поведінка Підприємств на аукціоні.
ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ", незважаючи на те, що на час подання своєї пропозиції (3249518,40 грн.) на процедуру закупівлю UA-2019-03-22-001665-c вже володіло інформацією щодо розміру цінової пропозиції КП "ЕЛУ автодоріг" (3200000 грн.), яка була подана останнім на торги UA-2019-02-26-001064-с, знову, позбавляючи себе права останнього ходу на аукціоні, подало на процедуру закупівлю UA-2019-03-22-001665-c ту саму за розміром цінову пропозицію (3249518,40 грн.), яка знову була вище за цінову пропозицію КП "ЕЛУ автодоріг" (3200000 грн.), яку останній також не змінював під час участі у Процедурах закупівель. Зазначене є алогічним з точку зору конкурентних, а не партнерських, коопераційних правовідносин.
ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" та ТОВ "Будексп" на процедурі закупівлі UA-2019-02-26-001064-c, а ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" на процедурі закупівлі UA-2019-03-22-001665-c усунули конкуренцію, що ніяк не узгоджується з принципами ефективної конкуренції, з природним бажанням кожного учасника здобути перемогу на торгах, оскільки ні ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ", ні ТОВ "Будексп" не виявили бажання конкурувати, зробити свою цінову пропозицію конкурентоспроможною, мовчки погодившись з первинною ціновою пропозицією КП "ЕЛУ автодоріг".
Отже, адміністративна колегія Відділення АМК у спірному рішенні зазначила, що матеріалами справи у їх сукупності доведено, що дії КП "ЕЛУ автодоріг", ТОВ "Будексп" та ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ", які полягають у наявності партнерських відносин між підприємствами, наявності численних незвичайних, спільно-об'єднуючих особливостей, схожостей та ідентичних помилок у документах підприємств, які стосуються Процедур закупівель, об'єднуючій за властивостями спільності електронних файлів КП "ЕЛУ автодоріг" та ТОВ "Будексп", що були подані у складі їх тендерних пропозицій на процедуру закупівлі UA-2019-02-26-001064-c, використання підприємствами одних ІР-адрес, наявності економічно необґрунтованих цінових пропозицій підприємств, що призводить до перевитрат бюджетних коштів, антиконкурентна поведінка підприємств на аукціоні є антиконкурентною узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів процедур закупівель, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини другої статті 6 Закон України "Про захист економічної конкуренції".
Не погодившись з вищевказаним рішенням, ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" звернулось з позовом до господарського суду про визнання недійним вищевказаного рішення адміністративної колегії відповідача №40-ріш від 26.12.2019 в частині, яка стосується позивача.
Отже, причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав визнання недійсним рішення відповідача.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частин третьої та п'ятої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема антиконкурентні узгоджені дії.
У відповідності до частини першої статті 6 названого Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 6 Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.
Відтак для визнання територіальним відділенням АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема наявність до торгів, під час та після їх проведення плідної співпраці, тісного ділового партнерства, наявність численних незвичайних, спільно-об'єднуючих особливостей, схожостей та ідентичних помилок у документах, які стосуються процедур закупівель, об'єднуючі за властивостями спільності електронних файлів учасників торгів, використання одних ІР-адрес і МА-адрес, наявність економічно необґрунтованих цінових пропозицій, що призводить до перевитрат бюджетних коштів, антиконкурентна поведінка на аукціоні, що в свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:
- розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проведення досліджень за цими заявами і справами;
- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Стаття 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.
За приписом частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд зазначає, що вже сама узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу, в даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами), а докази такого спотворення територіальним відділенням АМК наведено в Рішенні АМК, і саме вони підлягали дослідженню та оцінці. При їх підтвердженні вони могли бути достатніми для висновків територіального відділення АМК, викладених у Рішенні АМК.
Отже, вирішальним моментом при розгляді даної справи про скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України є дослідження та встановлення факту наявності узгодженої поведінки, та як наслідок, спотворення результатів торгів.
Правове значення в даному випадку має фактична відсутність конкурсу внаслідок узгодження конкурсантами відповідної поведінки, яка призводить до заміни конкуренції на координацію поведінки з метою творення видимості конкуренції в межах торгів, і не обмежується лише ціновою змагальністю.
Суд зазначає, що під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належить здійснювати оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності. Тобто, питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судом, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв'язку.
В той же час, суд зазначає, що змагальність учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності кожного з них щодо поведінки інших учасників і зумовлює необхідність кожним з учасників для здобуття перемоги пропонувати кращі умови за найнижчими цінами.
Пропозиції конкурсних торгів учасників повинні відрізнятись одна від іншої, як зовнішнім оформленням, та і за ціновими параметрами, у разі, якщо учасники торгів готували їх окремо один від іншого, без обміну інформацією, оскільки мали б відображати їх індивідуальні, творчі, суб'єктивні підходи до підготовки своїх пропозицій.
Також, суд враховує, що Відділенням в оскаржуваному рішенні було встановлено наявність партнерських відносин між підприємствами, наявність численних незвичайних, спільно-об'єднуючих особливостей, схожостей та ідентичних помилок у документах підприємств, які стосуються Процедур закупівель, об'єднуючу за властивостями спільність електронних файлів, що були подані у складі їх тендерних пропозицій на процедури закупівлі UA-2019-02-26-001064-c, UA-2019-03-22-001665-c, використання підприємствами одних ІР-адрес, наявність економічно необґрунтованих цінових пропозицій підприємств, що призводить до перевитрат бюджетних коштів, антиконкурентну поведінку підприємств на аукціоні.
Суд вважає, що однакове зовнішнє оформлення та схожість документів підприємств були б виключені за умови самостійної підготовки учасниками своїх пропозицій конкурсних торгів.
Механізм конкурсної процедури закупівель утворює для замовника виключно коло тих реальних пропозицій, поданих учасниками, з яких він має прийняти найкращу. В результаті можливість переміщення попиту замовника на предмет закупівлі обмежується лише колом існуючих в рамках процедури закупівлі пропозицій, які для нього і утворюють ринок.
Погоджена поведінка між учасниками торгів усуває між ними змагальність, конкуренцію, спотворюючи її об'єктивний результат - кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання цієї пропозиції, на очікуваний замовником найбільший результат.
Отже, протягом розгляду даної справи щодо визнання недійсним рішення АМК, просліджується наявність спільних економічних інтересів, яка підтверджується перебуванням учасників торгів в трудових відносинах з одними й тими ж фізичними особами, існування господарських відносин, не характерних для конкурентів на ринку, використання одних засобів зв'язку.
У такому випадку сама узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу і негативним наслідком є саме спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Правове значення в даному випадку має фактична відсутність конкурсу внаслідок узгодження конкурсантами відповідної поведінки, яка призводить до заміни конкуренції на координацію поведінки з метою створення видимості конкуренції в межах торгів (правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 13.02.2018 по справі №914/456/17, від 12.06.2018 у справі №922/5616/15, від 07.08.2018 у справі №924/978/17, від 11.09.2018 у справі №916/505/17, від 20.11.2018 у справі №918/196/18, від 20.11.2018 у справі №910/22523/17; від 18.12.2018 у справі №922/5617/15; від 19.02.2019 по справі №916/499/18; від 19.03.2019 по справі № 916/1581/17).
Згідно з частиною четвертою статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною другою зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене, зокрема, пунктом 13 статті 50 цього Закону накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Підставами для визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення в частині, що стосується позивача, дотримано вимоги Конституції України, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року №5 (із змінами).
Відповідач при визначенні розміру штрафних санкцій за порушення конкурентного законодавства з боку позивача діяв в межах чинного законодавства України про захист економічної конкуренції, не перевищуючи встановлену межу для визначення їх розміру. При цьому, законодавство про захист економічної конкуренції не зобов'язує орган Антимонопольного комітету України обґрунтовувати розмір штрафу, що застосовується, з огляду на його відповідність "протиправності порушення" та "додержання розумного балансу інтересів".
Доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи по суті під час розгляду справи в суді.
Таким чином, суд вважає що передбачені статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання оспорюваного рішення недійсним відсутні.
Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
В даному випадку суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем не доведено наявності підстав для визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення.
Отже, у задоволенні позову ТОВ "УКРСПЕЦОБОРУДОВАНИЕ" належить відмовити.
Суд зауважує, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, в даному випадку, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення суду складено та підписано 20.12.2021.
Суддя В.С. Адаховська