ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.12.2021Справа № 910/2323/21
за заявою Фізичної особи-підприємця Пилипчук Сергія Степановича
про ухвалення додаткового рішення
за позовом Фізичної особи-підприємця Пилипчук Олександри Василівни
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Емвей Україна"
2. Фізичної особи-підприємця Пилипчук Сергія Степановича
про тлумачення умов договору
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Дарменко В.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця Пилипчук Олександри Василівни відмовлено повністю.
10.09.2021 через відділ діловодства суду від Фізичної особи-підприємця Пилипчук Сергія Степановича надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу, у якій відповідач 2 просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 200,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 призначено розгляд вказаної заяви на 20.10.2021.
Ухвалою суду від 19.10.2021 зупинено провадження у справі з розгляду заяви ФОП Пилипчук Сергія Степановича про відшкодування витрат на правову допомогу до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Пилипчук Олександри Василівни залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №910/2323/21 - без змін.
Ухвалою суду від 14.12.2021 призначено розгляд заяви на 22.12.2021.
У судовому засіданні 22.12.2021 представник ФОП Пилипчук Сергія Степановича підтримала подану заяву та просила її задовольнити.
Представник позивача у судове засідання 22.12.2021 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового засідання був належним чином повідомлений.
22.12.2021 у судовому засіданні суд проголосив вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Приймаючи додаткове рішення у справі, суд виходив з наступного.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 04.06.2020 у справі №906/598/19, від 15.04.2021 у справі №905/717/20.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.
Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
На підтвердження понесених ним судових витрат відповідач долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги №1-19/03 від 19.03.2021; копію замовлення №1/2021 на надання правової допомоги у справі №910/2323/21 від 19.03.2021; копію дублікату квитанції №0.0.2097511082.1 від 20.04.2021 на суму 10 600,00 грн; копію акту №1-1/2021 про надання правничої допомоги від 20.04.2021 на загальну суму 10 600,00 грн; копію дублікату квитанції №0.0.2237337069.1 від 19.08.2021 на уму 16 600,00 грн; копію акту №2-1/2021 про надання правничої допомоги від 08.09.2021 на суму 16 600,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі, судом враховано, що розмір гонорару визначено за погодженням адвоката з клієнтом і є фіксованим, послуги адвоката було реально надані відповідачеві і це підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору та те, що адвокатом здійснювалося представництво інтересів відповідача у Господарському суді міста Києва, про що свідчать наявні у матеріалах справи протоколи судових засідань.
За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи викладене, ступінь складності справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи №910/2323/21, і розмір таких витрат є обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У зв'язку з тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №910/2323/21 у задоволенні позову відмовлено, на підставі ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані із наданням правничої допомоги відповідачу покладаються на позивача.
Керуючись ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву фізичної особи-підприємця Пилипчук Сергія Степановича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пилипчук Олександри Василівни ( АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Пилипчук Сергія Степановича ( АДРЕСА_2 , ІПН - НОМЕР_2 ) 27 200 (двадцять сім тисяч двісті) грн - витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 29.12.2021.
Суддя Н.І. Зеленіна