ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.12.2021Справа № 910/8593/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр"
до Національного агентства з питань запобігання корупції
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Новіков Олександр Федорович
про захист честі, гідності та ділової репутації
за участю представників:
від позивача: Гук Т.І.
від відповідача: Смірнова А.В., Дробчак Н.В.
від третьої особи: не з'явився
У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції в якому просив:
- визнати недостовірною, такою, що принижує ділову репутацію, інформацію, поширену відповідачем від 21.05.2020 року о 13:24 год. у мережі Інтернет, на офіційній сторінці в соціальній мережі Facebook та на офіційному веб-сайті НАЗК під спільним заголовком: "Справа компанії "Алтаюр": НАЗК виявило зловживання понад 9 млн грн", а саме: -"Алтаюр" зі свого боку не погодився на перегляд умов оренди; - "Справа компанії "Алтаюр": НАЗК виявило зловживання на понад 9 млн грн", "Завдяки внутрішньому розслідуванню НАЗК виявило факт зловживання під час забезпечення тривалої оренди обладнання для Єдиного реєстру декларацій", "За результатами їх (матеріалів внутрішнього аудиту НАЗК) розгляду НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за фактом корупційного правопорушення (ч.2 ст. 364 Кримінального Кодексу)"; - "…НАЗК орендувало обладнання в компанії "Алтаюр", вартість якого складала в різні роки від 2,37 до 3,2 млн грн", "Вартість обладнання, яке передається в оренду";
- визнати недостовірною інформацією, поширену Головою НАЗК Олександром Новіковим під час онлайн-брифінгу 01.06.2020 року о 12:30 год. в соціальній мережі Facebook у відповідь на питання Сергія Босака "Українські новини" та Катерини Грігор "єПраво" "Кому належить обладнання, на якому наразі функціонує Єдиний державний реєстр декларацій? Чому НАЗК не сплачує за обладнання, на якому функціонує Єдиний державний реєстр декларацій, та не повертає його власнику?", а саме твердження: "… Платники податків сплатили 11 млн грн за обладнання, яке коштує 3 млн грн", та "…Тобто, за обладнання, яке коштує 3 млн грн, власник хотів отримати від громадян України 16,5 млн грн";
- зобов'язати відповідача спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом розміщення на офіційному веб-сайті НАЗК та на офіційній сторінці НАЗК в соціальній мережі Facebook, де була поширена така інформація, оголошення про її недостовірність з огляду на неправдивість та неповність такої інформації, та шляхом оприлюднення резолютивної частини ухваленого у справі судового рішення;
- стягнути з відповідача шкоду, завдану діловій репутації позивача у розмірі 1 000 000 грн. на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України та ст. 30 ЗУ "Про інформацію".
Позов мотивований тим, що поширена відповідачем неповна та перекручена інформація стосувалася безпосередньо особи позивача є недостовірною та неправдивою, яка порушує особисті немайнові права та завдає шкоди діловій репутації позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження (головуючий суддя Чебикіна С.О.).
21.07.2020 року представником позивача через канцелярію суду надано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд:
- визнати недостовірною, такою, що принижує ділову репутацію, інформацію, поширену відповідачем від 21.05.2020 року о 13:24 год. у мережі Інтернет, на офіційній сторінці в соціальній мережі Facebook та на офіційному веб-сайті НАЗК під спільним заголовком: "Справа компанії "Алтаюр": НАЗК виявило зловживання понад 9 млн грн", а саме: -«Алтаюр» зі свого боку не погодився на перегляд умов оренди; - «Справа компанії «Алтаюр»: НАЗК виявило зловживання на понад 9 млн грн», «Завдяки внутрішньому розслідуванню НАЗК виявило факт зловживання під час забезпечення тривалої оренди обладнання для Єдиного реєстру декларацій», «…вартість якого (прим. Обладнання компанії ТОВ «Алтаюр») складала в різні роки від 2,37 до 3,2 млн грн», «За результатами внутрішнього аудиту було виявлено ознаки неправомірної вигоди в розмірі 9,4 млн грн», «…оскільки запропоновані компанією (прим. Компанією ТОВ «Алтаюр») умови не відповідали погодженим під час проведення переговорної процедури. «Алтаюр» зі свого боку не погодилася на перегляд умов оренди», «За результатами їх (матеріалів внутрішнього аудиту НАЗК) розгляду НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за фактом корупційного правопорушення (ч.2 ст. 364 Кримінального Кодексу)», «Вартість обладнання, яке передається в оренду: 2020 рік (договір було повернено компанії «Алтаюр» як такий, умови якого не відповідають погодженим під час проведення переговорної процедури закупівлі - 2 659 308,17 грн (станом на 01.01.2020), 2019 рік - 3 204 585,90 грн (станом на 01.01.2019), 2018 рік - 2 686 855,47 грн (станом на 01.01.2018), 2017 рік - 3 051 203,93 грн (станом на 01.01.2017)»
- визнати недостовірною інформацією, поширену Головою НАЗК Олександром Новіковим під час онлайн-брифінгу 01.06.2020 року о 12:30 год. в соціальній мережі Facebook у відповідь на питання Сергія Босака «Українські новини» та Катерини Грігор «єПраво» «Кому належить обладнання, на якому наразі функціонує Єдиний державний реєстр декларацій? Чому НАЗК не сплачує за обладнання, на якому функціонує Єдиний державний реєстр декларацій, та не повертає його власнику?», а саме твердження: «… Платники податків сплатили 11 млн грн за обладнання, яке коштує 3 млн грн», та «…Тобто, за обладнання, яке коштує 3 млн грн, власник хотів отримати від громадян України 16,5 млн грн»;
- зобов'язати відповідача спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом розміщення на офіційному веб-сайті НАЗК та на офіційній сторінці НАЗК в соціальній мережі Facebook, де була поширена така інформація, оголошення про її недостовірність з огляду на неправдивість та неповність такої інформації, та шляхом оприлюднення резолютивної частини ухваленого у справі судового рішення;
- стягнути з відповідача шкоду, завдану діловій репутації позивача у розмірі 1 000 000 грн.
У судовому засіданні 09.09.2020 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову від 21.07.2020 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі № 910/8593/20 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 09.11.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 у справі №910/8593/20 скасовано, справу №910/8593/20 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
16.11.2021 матеріали справи №910/8593/20 надійшли до Господарського суду міста Києва та за результатом автоматизованого розподілу передані судді Гулевець О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 прийнято справу №910/8593/20 до свого провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.12.2021, учасникам справи в строк до 21.12.2021 надати суду пояснення по суті спору та з урахуванням постанови Верховного Суду від 09.11.2021.
20.12.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
20.12.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов.
20.12.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача шкоду, завдану діловій репутації позивача у розмірі 1 000 000 грн у справі №910/8593/20.
У судове засідання 21.12.2021 з'явилися представники позивача та відповідача.
Присутній у судовому засіданні 21.12.2021 представник позивача підтримав заяву про відмову від позову.
Представники відповідача не заперечили проти задоволення заяви позивача про відмову від позову.
У судовому засіданні 21.12.2021, розглянувши заяву позивача про відмову від позову, суд дійшов висновку про наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно із ч. 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Судом встановлено, що заява позивача про відмову від позовних вимог в частині підписана уповноваженою особою. Зі змісту заяви позивача про відмову від позову вбачається, що вказана заява про відмову від позовних вимог в частині не суперечать законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Приписами частини 3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Пунктом 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Враховуючи наведене, оскільки відмова позивача від позовних вимог в частині не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, заява про відмову від позовних вимог в частині підписана уповноваженою особою адвокатом позивача - Власюком В.В., суд знаходить достатньо підстав для прийняття заяви позивача про відмову від позовних вимог в частині, та закриття провадження у справі в частині позову про стягнення з Національного агентства з питань запобігання корупції шкоду, завдану діловій репутації позивача у розмірі 1 000 000 грн на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що у відповідності до частини третьої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки, позивачем подано заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача шкоду, завдану діловій репутації позивача у розмірі 1 000 000 грн до початку розгляду справи про суті, а платником судового збору є Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр", то суд дійшов висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору в розмірі 7500,00 грн, сплаченого згідно із платіжним дорученням №6410 від 15.06.2020, яке міститься в матеріалах справи №910/8593/20.
Керуючись ст.ст. 46, 130, 231, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" вих. №б/н від 20.12.2021 про відмову від частині позовних вимог по справі №910/8593/20.
2. Закрити провадження у справі №910/8593/20 у частині позовних вимог про стягнення з Національного агентства з питань запобігання корупції шкоду, завдану діловій репутації позивача у розмірі 1 000 000 грн.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" (03037, місто Київ, ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, будинок 56/21, офіс 8.4, ідентифікаційний код 37210479) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 7500,00 грн, сплачений згідно із платіжним дорученням №6410 від 15.06.2020, яке міститься в матеріалах справи №910/8593/20.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та в частині закриття провадження у справі може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 28.12.2021.
Суддя О.В. Гулевець