ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.12.2021Справа № 910/21572/21
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відкритого акціонерного товариства "ЗАВОД "КВАНТ" (03022, місто Київ, вулиця Трутенка, будинок 2) про визнання недійсним рішення загальних зборів
Без виклику представників сторін
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "ЗАВОД "КВАНТ", в якому просить суд визнати недійсним всі рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "ЗАВОД "КВАНТ", оформлені протоколом від 13.12.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 грудня 2021 року були проведені дистанційні позачергові загальні збори акціонерів ВАТ «Завод «Квант», що були ініційовані Фондом державного майна України (надалі також - ФДМУ), який здійснює управління корпоративними правами держави щодо ВАТ «Завод «КВАНТ», державна частка складає 73,2784% статутного капіталу Товариства з таким проектом порядку денного: « 1. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства. 2. Обрання членів Наглядової ради Товариства. 3. Прийняття рішення про визначення типу та зміну найменування Товариства. 4. Внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції. 5. Затвердження умов договорів (цивільно-правових або трудових) з членами Наглядової ради Товариства. Обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.. 6. Внесення змін до внутрішній положень Товариства. 7. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Ревізійної комісії Товариства. 8. Обрання членів Ревізійної комісії Товариства. 9. Встановлення чітких цілей діяльності Товариства на 2022 рік. 10 Затвердження Положення про принципи формування Наглядової ради Товариства. 11. Затвердження Положення про Наглядову раду Товариства. 12. Затвердження Положення про винагороду членів Наглядової ради Товариства. 13. Затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління Товариства». Пізніше проект порядку денного було змінено, доповнивши його такими пунктами: «... 14. Про виплату грошової винагороди арбітражному керуючому (ліквідатору) ВАТ «Завод «Квант» за час виконання ним обов'язків ліквідатора та в.о. керівника ВАТ «Завод «Квант» в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним таких повноважень. 15. Про виплату додаткової грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора та в.о. керівника ВАТ «Завод «Квант», виведення ВАТ «Завод «Квант» з ліквідаційної процедури в розмірі 3 відсотків від обсягу погашених (припинених) вимог конкурсних кредиторів ВАТ «Завод «Квант». 16. Виділ з AT «Завод «Квант» акціонерного товариства. 17. Створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-Оренда».
При цьому на думку позивача Фондом була здійснена низка значних порушень, що повністю спростовують законність прийнятих на зборах рішень та є безумовною підставою їх скасування.
Так, зокрема, ФДМУ, всупереч вимогам законодавства:
- не повідомив належним чином усіх акціонерів товариства про намір проведення позачергових загальних зборів;
- самостійно скликав загальні збори акціонерів, не отримавши відмову наглядової ради Товариства;
- виніс на розгляд та проголосував за новий склад наглядової ради, при цьому - без урахування вимог Закону «Про акціонерні товариства» про необхідність перебування у складі ради щонайменше двох незалежних директорів, оскільки на момент проведення зборів AT «Завод «Квант» відноситься до публічного (відкритого) типу акціонерних товариств;
- здійснив певні маніпуляції з реєстром власників цінних паперів, унаслідок чого, майже 6 відсотків акцій не брали участі в загальних зборах і не знали про них;
- порушив права акціонерів на участь в корпоративному управлінні Товариством.
Крім того, разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- вжити заходів забезпечення позову у справі, що розглядається, шляхом заборони всім та будь-яким реєстраторам вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, пов'язані з реєстрацією статуту ВАТ «Завод «Квант», змін до нього, зміни будь-яких відомостей про юридичну особу AT «Завод «Квант» на підставі рішень загальних зборів акціонерів ВАТ «Завод «Квант» від 13 грудня 2021 року - до завершення розгляду цієї справи.
Заява обгрунтована тим, що на загальних зборах акціонерів Фонд протиправно призначив одноосібно наглядову раду, що складається виключно з представників ФДМУ. Така незаконна наглядова рада призначить склад правління Товариства, у тому числі голову правління Товариства, що є його керівником; будуть внесені зміни до ЄДР щодо керівника Товариства та зареєстрований новий статут, затверджений на тих самих зборах 13 грудня 2021 року. У подальшому внаслідок допущених Фондом порушень весь склад органів управління буде протиправним. Керівник Товариства здійснюватиме управління поточною господарською діяльністю, матиме право укладати будь-які угоди тощо; при цьому його повноваження будуть завідомо сумнівними, оскільки він сам буде призначений протиправно. Кожен наступний правовий наслідок прийнятих 13 грудня 2021 року рішень помножує кількість та якість ризиків і ускладнень. Усе це вимагає до вирішення справи про правомірність рішень загальних зборів обмежити реєстраторів у праві вносити зміни до Реєстру.
Крім того, позивач зазначає, що він як міноритарний акціонер випадково дізнався про загальні збори AT «Завод «Квант», що були скликані ФДМУ; і так само велика кількість акціонерів не змогла взяти участь у загальних зборах 13 грудня 2021 року, тож їх було протиправно позбавлено права голосу на позачергових загальних зборах акціонерів.
Тож, позивач вказує, що на позачергових загальних зборах було прийнято низку рішень, яка впливає на подальшу діяльність AT «Завод «Квант». Серед іншого, був обраний новий склад наглядової ради, яка не тільки не відповідає вимогам Закону щодо членів ради (відсутні незалежні директори), але й повністю складається із представників виключно одного акціонера - Фонду державного майна України. Ураховуючи це, існує серйозна загроза прийняття такою наглядовою радою рішень виключно в інтересах ФДМУ, що повністю зводить нанівець саму ідею існування акціонерних товариств та інституту корпоративного управління.
Одним із найбільших ризиків є тепер обрання Наглядовою радою (яка діє в інтересах виключно ФДМУ) голови виконавчого органу Товариства, який, очевидно, також буде діяти виключно в інтересах Фонду державного майна України.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, суд відзначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони всім та будь-яким реєстраторам вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, пов'язані з реєстрацією статуту ВАТ «Завод «Квант», змін до нього, зміни будь-яких відомостей про юридичну особу AT «Завод «Квант» на підставі рішень загальних зборів акціонерів ВАТ «Завод «Квант» від 13 грудня 2021 року може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
При цьому, позивачем не надано протокол від 13.12.2021, яким оформлені всі рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "ЗАВОД "КВАНТ", які просить визнати недійсним позивач, а також не надано і самих рішень, натомість долучено повідомлення про дистанційне проведення 13.12.2021 року позачергових загальних зборів Відкритого акціонерного товариства "ЗАВОД "КВАНТ", яке містить відомості про проект порядку денного та проект рішень, однак чи прийняті останні заявником не надано.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тобто, саме лише посилання в заяві на імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, припущення позивача про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, у разі задоволення позовних вимог, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а тому заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд визнає подану заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України України, господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 29.12.2021.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ