ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.12.2021Справа № 910/15208/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Енерджі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Тернопіль"
про стягнення 88 774,13 грн.,
Без виклику (повідомлення) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Енерджі" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Тернопіль" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 88 774,13 грн., з яких: 41 000,00 грн. - основний борг, 1 991,59 грн. - 3 % річних, 4 782,54 грн. - інфляційні втрати, 41 000,00 грн. - штраф.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 01.09.2019 року між ним та відповідачем було укладено договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики), на виконання умов якого позивач надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Тернопіль" грошові кошти у загальному розмірі 41 000,00 грн. Проте всупереч умовам цього правочину відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, вчасно та у повному обсязі зазначені грошові кошти позивачу не повернув, унаслідок чого за ним утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Енерджі" залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
19.10.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Енерджі" від 18.10.2021 року про усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи наведені обставини, ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2021 року відкрито провадження у справі № 910/15208/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
22.11.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 17.11.2021 року, в якій останній повідомив про те, що докази на підтвердження розміру понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Енерджі" судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, будуть надані суду в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 23.10.2021 року про відкриття провадження у справі № 910/15208/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення з відповідним трек-номером 0105481378628 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 47223, Тернопільська область, Зборівський район, село Гукалівці, вулиця Глиняники, будинок 19.
Зазначена ухвала суду вручена представнику відповідача 02.12.2021 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105481378628.
Проте відповідачем у встановленому законом порядку відзиву на позовну заяву на час розгляду по суті та вирішення даного спору подано не було.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
01.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Енерджі" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Тернопіль" (позичальник) було укладено договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти у вигляді поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, а останній, у свою чергу, - прийняти означені кошти у користування та повернути їх у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
За умовами пункту 1.2 Договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога (позика) - сума грошових коштів у національній валюті України, передана платнику податку (позичальнику) в користування на визначений строк відповідно до цього Договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (відповідно до п. 14.1.257 Податкового кодексу України).
Поворотна безвідсоткова фінансова допомога не є доходом позичальника та повинна бути повернута своєчасно і в повному обсязі останнім позикодавцю (пункт 1.3 Договору).
Відповідно до пункту 2.1 вказаного правочину позика надається позичальнику позикодавцем двома банківськими переказами в строки, передбачені в таблиці, що зазначена в пункті 2.1 цього Договору, протягом 3 (трьох) календарних днів, в національній валюті України в загальній сумі 41 000,00 грн., а позичальник повертає позику в наступному порядку: позика у розмірі 2 500,00 грн., що надається 06.09.2019 року, підлягає поверненню 30.12.2019 року; позика у розмірі 38 500,00 грн., що надається 20.09.2019 року, підлягає поверненню 30.12.2019 року.
Пунктами 2.2, 2.3 Договору унормовано, що позика надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Позика надається позикодавцем позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок в установі банку останнього та/або іншим не забороненим законом способом.
Згідно з пунктом 3.1 Договору позичальник повинен повернути позикодавцю поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в строк, визначений пунктом 2.1 цього Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок в установі банку позикодавця.
Виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому Договору (виконання договору) здійснюється через відділення АТ "КРЕДОБАНК", що знаходиться за адресою: місто Київ, Шевченківський район, вулиця С. Петлюри, будинок 13/135 (пункт 3.2 Договору).
Пунктом 4.4 Договору на позичальника покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі повернути позику відповідно до пункту 3.1 цього Договору.
За змістом пункту 8.1 наведеного правочину останній набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору та в передбачений цим правочином строк позивач згідно з платіжними дорученнями (копії яких наявні у матеріалах справи) від 06.09.2019 року № 132 на суму 2 500,00 грн. та від 20.09.2019 року № 136 на суму 38 500,00 грн. надав відповідачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в загальному розмірі 41 000,00 грн.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань з надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позикодавцем своїх зобов'язань за Договором.
Проте у порушення вищевказаних умов Договору відповідач отриману суму поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за наведеним правочином до 30.12.2019 року не повернув, заборгувавши таким чином Товариству з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Енерджі" 41 000,00 грн.
У зв'язку з наведеними обставинами, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором позики.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Положеннями частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором, яка складає 41 00,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Енерджі" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасного повернення наданої йому фінансової допомоги, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1 991,59 грн., нарахованих на суму основного боргу в розмірі 41 000,00 грн. у період з 31.12.2019 року по 13.08.2021 року, а також 4 782,54 грн. інфляційних втрат, нарахованих на означену суму заборгованості протягом цього періоду.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річні, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є показниками загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на конкретні дати. Встановлено, що вони розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно та публікуються в наступному за звітним місяці.
Згідно з пунктом 5.4 Договору, у випадку прострочення позичальником виконання свого зобов'язання, передбаченого у пункті 3.1 цього Договору, останній зобов'язаний сплатити на користь позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок вищенаведених компенсаційних виплат, суд вважає його таким, що відповідає положенням чинного законодавства та положенням Договору, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Енерджі" про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 1 991,59 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 782,54 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасного повернення фінансової допомоги за Договором, позивач також просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 41 000,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафними санкціями) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 230 Господарського кодексу України.
За приписами частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Таким чином, законом надано право сторонам встановити в договорі розмір і порядок нарахування штрафних санкцій.
Згідно з пунктом 5.3 Договору, у випадку порушення позичальником свого зобов'язання, передбаченого у пункті 4.4 цього Договору, останній повинен сплатити на користь позикодавця штраф у розмірі суми позики (пункт 2.1 Договору).
Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено, що застосування штрафних санкцій є одним зі способів захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.
Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір штрафу відповідає вимогам чинного законодавства та положенням Договору, позовна вимога про стягнення з відповідача цієї неустойки у розмірі 41 000,00 грн. підлягає задоволенню.
Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки за Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн. покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Тернопіль" (47223, Тернопільська область, Зборівський район, село Гукалівці, вулиця Глиняники, будинок 19; код ЄДРПОУ 40982792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пі Ен Ейч Енерджі" (48700, Тернопільська область, Борщівський район, місто Борщів, вулиця Степана Бандери, будинок 146, корпус Г, квартира 13; код ЄДРПОУ 41594434) 41 000 (сорок одну тисячу) грн. 00 коп. основного боргу, 1 991 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 59 коп. 3 % річних, 4 782 (чотири тисячі сімсот вісімдесят дві) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 41 000 (сорок одну тисячу) грн. 00 коп. штрафу, а також 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 29.12.2021 року.
Суддя В.С. Ломака