вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
29.12.2021м. ДніпроСправа № 904/9756/21
За позовом Нікопольського міжрайонного управління водного господарства, с. Придніпровське Дніпропетровської області
до Приватного підприємства "Агро-Доля", с. Мар'янське Дніпропетровської області
про стягнення 1 926 221,84грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Нікопольське міжрайонне управління водного господарства звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного підприємства "Агро-Доля" заборгованість за договором № 24 про надання послуг, пов'язаних із переміщенням води з використанням гідротехнічних споруд Нікопольського МУВГ на полив зрошувальних земель, садів, городів та богарних земель Криворізького району від 29 квітня 2021 року у сумі 1 926 221,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 24 про надання послуг, пов'язаних із переміщенням води з використанням гідротехнічних споруд Нікопольського МУВГ на полив зрошувальних земель, садів, городів та богарних земель Криворізького району від 29 квітня 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову шляхом:
накладення арешту на грошові кошти, які належать Приватному підприємству "Агро-Доля" в межах суми заявлених позовних вимог, а саме 1 926 221,84 грн. (один мільйон дев'ятсот двадцять шість тисяч двісті двадцять одна гривня вісімдесят чотири копійки), що знаходяться на його банківських рахунках в усіх банківських установах, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання, до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили у справі.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що між Нікопольським міжрайонним управлінням водного господарства та Приватним підприємством "Агро-Доля" укладено договір № 24 про надання послуг, пов'язаних із переміщенням води з використанням гідротехнічних споруд Нікопольського МУВГ на полив зрошувальних земель, садів, городів та богарних земель Криворізького району від 29.04.2021.
ПП "Агро-Доля" отримало від позивача послуги передбачені умовами договору, натомість не здійснило в строк оплату за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 926 221,84 грн.
Позивач вважає, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області щодо стягнення грошових коштів з відповідача, у зв'язку з чим будуть суттєво порушені права та законні інтереси позивача, а також через наявність значного ризику настання збитків та інших негативних наслідків, в тому числі для державних інтересів та навколишнього середовища, що унеможливить або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких поданий позов.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП "Агро-Доля" (код 36724914) є унітарним підприємством створеним одним засновником ОСОБА_1 , розмір частки засновника (учасника): 1000000,00. Разом з цим, громадянин ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець - Фізична особа-підприємець Доля Олександр Анатолійович (РНОКПП НОМЕР_1 ) та через Приватне підприємство "Агро-Доля" ( код ЄДРПОУ 36724914).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, відсутні відомості про право власності на нерухоме майно, як за Долею Олександром Анатолійовичем (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) так і за ПП "Агро-Доля" ( код ЄДРПОУ 36724914).
Нікопольське МУВГ звернулося до господарського суду із позовними заявами до ПП "Агро-Доля" про стягнення заборгованості в сумі 1926 221,84 грн., а також до ФОП Долі Олександра Анатолійовича про стягнення 1 278 546,82 грн.
Відповідно до наявної інформації Державної податкової служби України, ФОП Доля Олександр Анатолійович, як платник податків, має податковий борг та відповідно до пункту 88.2 статті 88 Податкового кодексу України у органів державної податкової служби виникло право податкової застави на майно такого платника.
Крім того, в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/8435/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТерраТарса Україна" до Фізичної особи-підприємця Долі Олександра Анатолійовича про стягнення 827 240,96 грн.
Враховуючи, що ПП "Агро-Доля" засновано на приватній власності ОСОБА_1 , який має борг перед бюджетом, позивачем та іншими суб'єктами господарювання, розмір статутного капіталу підприємства, відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення, позивач вважає, що у разі задоволення позовних вимог, відповідач не зможе виконати рішення суду. Таким чином виконання рішення можливо лише за рахунок коштів, наявних на рахунках відповідача.
До того ж, невиконання відповідачем обов'язку з оплати боргу може спричинити неможливість виконання покладених на позивача завдань, щодо експлуатації державних меліоративних систем, проведення заходів щодо попередження шкідливої дії вод і ліквідації її наслідків, організації безаварійного пропуску льодоходу, повені та паводків на об'єктах Управління, тощо.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд відмовляє в її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
В питаннях забезпечення позову правова позиція Верховного Суду зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС у складі ВС від 08.10.2018 у справі №913/257/18).
За таких обставин, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, у першу чергу, повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до нормативних приписів статті 73 ГПК України встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, встановлюються на підставі доказів.
За змістом статей 2, 13 цього Кодексу судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Зі змісту поданої позивачем заяви про забезпечення позову реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається, оскільки жодних доказів на підтвердження інформації щодо того, що відповідачем здійснюються дії спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду такі як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації; витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо.
Подавши заяву про забезпечення позову, позивач вважає, що дізнавшись про стягнення в судовому порядку заборгованості, відповідач має беззаперечну можливість зняти кошти зі своїх рахунків, що унеможливить реальне виконання рішення суду.
Однак, наведені міркування є лише припущеннями позивача і недостатньою підставою для забезпечення позову, оскільки не підтверджують можливе ускладнення виконання рішення суду або його невиконання, у випадку задоволення позову судом.
При цьому, суд зазначає, що не вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник жодного доказу на підтвердження обставин, покладених в обґрунтування заяви, суду не надав.
Сам факт порушення відповідачем договірних зобов'язань, наявності грошової заборгованості, наявності проваджень у господарському суді, не є достатньою правовою підставою для забезпечення позову.
Відтак заявник не довів належними й допустимими доказами необхідність вжиття заходів забезпечення позову у визначений законом спосіб.
За змістом статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди здійснюють правосуддя на засадах верховенства права. Одними з його елементів є законність, заборона свавільності, недискримінація та рівність перед законом.
За таких обставин правові підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову відсутні.
Про забезпечення позову або про відмову у його забезпеченні суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 140 ГПК України).
Відмова у забезпеченні позову не позбавляє права заявника повторно звернутися до суду з такою ж заявою після усунення недоліків.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 232 - 235 ГПК України, господарський суд, -
Відмовити Нікопольському міжрайонному управлінню водного господарства в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили - 29.12.2021 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.М. Євстигнеєва