вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.12.2021м. ДніпроСправа № 904/2512/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" про розподіл судових витрат у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - SIA "LDZ Logistika", Dzirnavuiela147 k-2, Riga, LV-1050, Latvija Reg. Nr. LV40003988480
про стягнення грошових коштів у розмірі 319 659,28 грн. та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ", м. Київ
про стягнення суми основного боргу, штрафних санкцій та інших нарахувань за Договором № 2001-20 від 20.01.2020 року.
Представники:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом, заявника): Малиновська О.П., довіреність № б/н від 22.06.2021 року, адвокат;
від третьої особи: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Транс Рейл" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" грошових коштів у розмірі 315 393,34 грн.
25.11.2021 року у судовому засіданні з розгляду справи по суті в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
30.11.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 711 від 29.11.2021 року щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, у якій просить суд стягнути з ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 92 100,00 грн.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зазначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) долучає до заяви: договір про надання правової (правничої) допомоги від 14.05.2019; протокол узгодження вартості правової (правничої) допомоги до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 14.05.2019; опис робіт (наданих послуг); акт прийому-передачі від 29.11.2021; рахунок-фактури від 29.11.2021.
Згідно з ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судове засідання на 08.12.2021 року на 12:00 год.
У судове засідання 08.12.2021 року з розгляду заяви представники позивача та третьої особи не з'явились. Докази отримання сторонами ухвали суду від 02.12.2021 в матеріалах справи відсутні.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, критерієм "розумних строків" розгляду справи є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року "Антоненков та інші проти України", заява № 14183/02, §41).
Беручи до уваги наведене, враховуючи предмет спору, характер процесу, суд вважає за необхідне відкласти розгляд заяви в межах "розумного строку"
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2021. відкладено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" у судове засідання на 21.12.2021 о 10:00 год.
У судове засідання 21.12.2021 року з розгляду заяви представники позивача за первісним позовом та третьої особи не з'явились.
До початку судового засідання письмові заперечення на заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу від позивача за первісним позовом та третьої особи до матеріалів справи не надходили (заперечення ТОВ "Альянс Транс Рейл" зареєстровані в канцелярії суду 21.12.2021 о 11:21 год., тобто після закінчення судового засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу).
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами п.3 ч.1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.ч.3, 4, 5 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Через недотримання норм частини 4 статті 126 ГПК України за змістом частини 5 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту пункту 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, позивач за первісним позовом не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази та не встановив недотримання позивачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 ГПК України.
Аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статус адвоката Колодочки Г. В. підтверджується копією свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 4209 від 25.10.2017 (арк.с. 101 - 1т.).
Як свідчать матеріали справи, 14.09.2019 між Адвокатом Колодочкою Григорієм Вікторовичем (надалі - Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД” (надалі - Клієнт) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Адвокат надає Клієнту правову (правничу) допомогу, яка полягає у наступному:
- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта в разі його участі у будь-якому судовому провадженні в якості позивача, відповідача, цивільного позивача, цивільного відповідача, кредитора, боржника, заявника, стягувача, третьої особи з самостійними вимогами та без самостійних вимог, заінтересованій особі чи іншій особі (пп. 1.1.1. Договору);
- представництво, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків Клієнта в разі його участі у кримінальному провадженні в якості потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пп. 1.1.2. Договору);
- надання правової (правничої) допомоги Клієнту як заявнику, заставодавцю у кримінальному провадженні (пп. 1.1.3. Договору);
- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення (пп1.1.4. Договору);
- представництво, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними (у т.ч. фізичними особами-підприємцями та самозайнятими особами, - з усіх питань щодо захисту прав та з законних інтересів Клієнта), та юридичними особами в тому числі, але не виключно, у:
- всіх судах України;
- правоохоронних органах України, в тому числі, але не виключно, в органах Національної поліції України, Прокуратури України, податкової міліції; Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, органах Державного Бюро Розслідувань;
- будь-яких контролюючих та наглядових органах;
- державній прикордонній службі України та її територіальних підрозділах, підрозділах Збройних сил України, органах державної фіскальної служби, будь-яких підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування та ін., у зв'язку з проведенням зазначеними вище суб'єктами будь-яких дій, у тому числі але не виключно: перевірок та/або слідчих дій з участю, у присутності або за відсутності Клієнта, процесуальних дій, що можуть будь-яким чином та/або у будь-який спосіб порушити права та законні інтереси Клієнта (пп. 1.1.5. Договору).
За отримання Клієнтом від Адвоката правової (правничої) допомоги за даним договором Клієнт сплачує Адвокату гонорар (п. 2.1. Договору).
Пунктом .2.2. Договору передбачено, що розмір гонорару Адвоката за цим Договором, та строк його оплати визначається Сторонами шляхом підписання протоколу узгодження вартості правової (правничої) допомоги.
Окрім гонорару, Клієнт здійснює оплату витрат Адвоката, які пов'язані з виконанням Адвокатом своїх обов'язків за даним договором, включаючи судовий збір, оплату витрат Адвоката на поштові послуги пов'язані з надісланням адвокатських запитів Адвокатом чи інших процесуальних документів, оплату витрат на зв'язок, оплату послуг спеціалістів та експертів при їх залученні, транспортні витрати, витрати на проживання, тощо (фактичні видатки, пов'язані з наданням правової (правничої) допомоги). Дані витрати оплачуються Клієнтом Адвокату по мірі необхідності шляхом попереднього авансування (п.2.3. Договору).
Право Адвоката на отримання невнесеного або не повністю внесеного Клієнтом гонорару не залежить від результату надання правової (правничої) допомоги (п.2.4. Договору).
Згідно п. 2.6. Договору по факту надання правової (правничої) допомоги або її частини, Адвокатом готується, підписується та направляється Клієнту два екземпляри Акту прийому-передачі наданої правової (правничої) допомоги. Клієнт зобов'язаний розглянути та підписати вказаний Акт прийому-передачі протягом 5 (п'яти) днів з дати його отримання, або надати у той же строк мотивовану відмову від підписання. Правова (правнича) допомога є наданою Адвокатом Клієнту належним чином та в обсязі зазначеному в такому Акті з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі наданої правової (правничої) допомоги або на шостий день з дати відправлення Адвокатом Клієнту такого Акту на поштову адресу зазначену у Розділі 5 даного Договору та за відсутності на таку дату письмової мотивованої відмови Клієнта, у залежності від того, яка подія наступила раніше.
На підтвердження факту та обсягів наданих послуг, ТОВ “ХВБЗ” подало копії:
- договору про надання правової (правничої) допомоги від 14.05.2019;
- протоколу узгодження вартості правової (правничої) допомоги від 20.04.2021;
- опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Колодочкою Г.В. за договором про надання правової (правничої) допомоги від 14.05.2019;
- акт прийому-передачі наданої правової (правничої) допомоги від 29.11.2021.
- рахунок-фактури № б/н від 29.11.2021 на суму 92 100,00 грн.
В п. 2 Протоколу узгодження вартості правової (правничої") допомоги до Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 14.05.2019 р., укладеного між ТОВ “ХВБЗ” та Адвокатом Колодочкою Г.В. вказано: "Гонорар адвоката за надання правової (правничої) допомоги, передбачений п. І Протоколу, по справі № 904/2512/21 Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі наданої правової допомоги по Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 14.05.2019 р. ".
В п. З Протоколу вказано: “Гонорар за прийняття Рішення на користь Клієнта, в тому числі у разі задоволення позовних вимог частково (гонорар успіху), Кіієнт зобов 'язується сплатити Адвокату у розмірі 30 000,00 грн. після прийняття Рішення суду у справі Клієнта протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі наданої правової допомоги по Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 14.05.2019р.”.
Акт прийому-передачі наданої правової допомоги по Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 14.05.2019 р. між ТОВ “ХВБЗ” та Адвокатом було підписано 29.11.2021 р.
Отже, розмір витрат на професійну правничу допомогу заявником підтверджено належними та допустимими доказами.
Суд звертає увагу, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Cуд має оцінювати на предмет відповідності зазначеним критеріям поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18 ).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Оцінюючи розумність витрат ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" на професійну правничу допомогу суд враховує складність справи (розглядались фактично дві справі - первісний та зустрічний позов), ціна спору (загальна сума позовних вимог за первісним та зустрічним позовами складає 1 040 520,99грн.), кількість судових засідань, в яких приймав участь представник заявника. Виходячи зі змісту та вартості виконаних адвокатом та прийнятих клієнтом робіт, вартість години роботи адвоката складає 1 200,00грн., що не перевищує вартості роботи адвокатів ТОВ "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" (позивача за первісним позовом), яка складає 5 000,00 грн., про що зазначено у додатку №1 до Договору про надання правової допомоги від 14.05.2021.
Таким чином, загальна вартість витрат на правничу допомогу в сумі 92 100,00грн., яку просить стягнути ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" на користь якого винесені рішення як за первісним, так і за зустрічним позовами відповідає критерії розумності.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 92 100,00 грн, судом враховано, що вартість послуг визначена за погодженням адвокатом з клієнтом у фіксованому розмірі, послуги адвоката були реально надані Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", що підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень юридичної кваліфікації правовідносин у справі.
Враховуючи вищевикладене та в силу приписів частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, надавши оцінку матеріалам справи та доводам, за відсутності заперечень та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" про зменшення заявлених витрат, суд дійшов висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правову допомогу, пов'язаних з розглядом даної справи у сумі 92 100,00 грн. і розмір таких витрат є обґрунтованим до предмета спору, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Керуючись статями 232- 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Дніпропетровської області, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" про розподіл судових витрат - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" (03038, місто Київ, вулиця Федорова, буд. 26, офіс 1; код ЄДРПОУ 37046795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (49005, місто Дніпро, вул. Олеся Гончара, буд. 28-А; код ЄДРПОУ 01056379) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 92 100,00 грн.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового додаткового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано - 29.12.2021.
Суддя В.Г. Бєлік