вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.12.2021м. ДніпроСправа № 904/8590/21
Суддя Бондарєв Е.М. , розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237)
до Фізичної особи-підприємця Біленко Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 53 225,00 грн. штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу
Без виклику учасників справи.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №НЮс-01/461 від 21.10.2021 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Біленко Андрія Володимировича 53 225,00 грн. штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу.
Також позивач просить суд розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у липні 2021 року зі станції Правда Придніпровської залізниці відповідач здійснив відправлення вагону №57640559 згідно накладної №47138995 на станцію Хмельницький Південно-Західної залізниці. При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею було проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено комерційний акт №450003/767 від 21.07.2021. Перевіркою було виявлено в накладній №47138995 у вагоні 57640559 вказана маса вантажу складає 69 000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 69 750 кг, що на 750 кг більше, ніж вказано у накладній. Провізна плата складає 10 645,00 грн. (визначена у розділі 31 накладної), штраф складає: 10 645,00 грн. х 5 = 53 225,00 грн.
10.11.2021 Фізична особа-підприємець Біленко Андрій Володимирович надав до суду відзив в якому просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю. Відповідач зазначає, що маса вантажу та відповідності навантаження на кожен візок у спірних вагонах визначалась уповноваженою відповідачем особою Приватним акціонерним товариством "Дніпровський коксохімічний завод", згідно з договором № 19/40 від 01.01.2019, шляхом зважування на справних 150 тонних тензометричних вагонних вагах №064 які прийняті в експлуатацію 20.09.2006 році, з похибкою в діапазонах 52,5 т - 150 т -1,0% від виміряної маси, які повірені та пройшли атестацію відповідно до вимог чинного законодавства України про метрологію та метрологічну діяльність, термін експлуатації продовжено черговий раз згідно вимог технічних норм. Таким чином, відповідач вважає, що сертифікованими та паспортизованими вагами Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод" не могла бути визначено невірно навантаження на кожен візок зазначених вагонів.
Крім того, у п.10 Правил зазначено, що складання актів комерційний акт підписується начальником станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці.
Проте, в порушення вимог п.10 Правил складання актів, вказаний комерційний акт не містить підпису начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).
Відповідач вважає, що комерційний акт № 450003/767/1 від 21.07.2021 підписаний лише двома особами: заступником директора станції Швець А.О. та агентом з розшуку вантажів ОСОБА_2, які є особами уповноваженими складати і підписувати комерційний акт. Інша особи, а саме приймально-здавальника ОСОБА_1 могла бути залучена до перевірки вантажу і підписання акту лише у разі необхідності поряд з трьома підписантами, що обов'язково повинні засвідчити акт, але не замість цих осіб.
Враховуючи вищезазначене відповідач вважає, що комерційний акт №450003/767/1 від 21.07.2021 не може бути належним та допустимим доказом щодо фактів, наявність яких підтверджується комерційним актом, складеним відповідно до встановлених норм та не дає можливим нарахування позивачем штрафних санкцій та стягнення їх в судовому порядку.
17.11.2021 позивачем було подано відповідь на відзив в якій зазначає наступне.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до п.3.19 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України N 04-5/225 від 29.09.2009р.: «Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником у залізничній накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбачають визначення маси вантажу «на око». До того ж, різні вантажі мають різну питому вагу та вологість, внаслідок чого маса 70 тонн може займати лише третину або половину вагона».
Оскільки, маса вантажу визначалась без участі працівників залізниці, а сам вантаж було прийнято лише шляхом візуального огляду, то залізниця не могла знати про невідповідність маси вантажу, а тому вантаж відправнику не повертався та не переоформлялися нові перевізні документи.
Тому, самий лише факт зважування вагону на справних, повірених вагах жодним чином не доводить того, що вага, зазначена Відправником у накладній є правильною.
Щодо підписантів комерційного акту позивач зазначає, що акт містить підписи заступника начальника станції Швеця А.О., працівника станції, яка особисто здійснювала перевірку ОСОБА_2 та прийомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_1 При цьому, наказом начальника станції від 12.01.2021 року № 9, з причин відсутності по штатному розкладу станції начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи на підписання комерційних актів, замість вищевказаних осіб було уповноважено прийомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_1
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
У липні 2021 року зі станції Правда Придніпровської залізниці Фізична особа - підприємець Біленко Андрій Володимирович здійснив відправлення вагону №57640559 (далі - вагон) згідно з накладною № 47138995 на станцію Хмельницький Південно - Західної залізниці.
При проходженні вагонів через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі статті 24 Статуту залізниць України, залізницею були проведені контрольні зважування, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідачає масі, вказаній відправником у накладній.
Згідно з положеннями частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положенням частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
У статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", вказаного закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Нормативно-правові акти, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про залізничний транспорт" розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
За приписами частини 1 статті 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, відповідно до статті 6 якого встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до вказаного Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпеченні гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Технічні умови навантаження і кріплення вантажів - обов'язкові для дотримання всіма учасниками перевезення вимоги щодо розміщення, закріплення, способу навантаження, розвантаження вагонів, забезпечення безпеки руху, збереження залізничного рухомого складу та вантажів.
Згідно з статтею 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
У пункті 20 Правил приймання вантажів до перевезення визначено, що навантаження вагонів здійснюється згідно з правилами розміщення і кріплення вантажів, правилами перевезення вантажів із забезпеченням безпеки руху, схоронності вантажів і безпечного виконання вантажних робіт.
Відповідно до пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до вказаних Правил.
Згідно з пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.
Пунктом 1.3 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
Відповідно до пункту 2.1. Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до вказаних Правил, у тому числі графу № 20.
У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі, (пункт 2.3. Правил оформлення перевізних документів).
Так, у графі 20 "Найменування вантажу" накладної № 47138995, що відповідно до додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, яка заповнюється відправником мається запис наступного змісту: "Вантаж розміщено й закріплено згідно з пунктом 3.1 глави 14 Додатка 3 до СМГС. Відповідальний за розміщення та кріплення вантажу 161202 (Еач. Уч. Зинько И.А.) Власник ООО "УТС". Оператор ТОВ "Авангард-Дніпр" Навалом.
Даний запис, як і всі відомості накладної №47138995 в цілому, засвідченні підписом представника відправника.
Отже, має місце факт невідповідності маси вантажу, зазначеної в накладній та встановленої при контрольному зважуванні.
Згідно з нормами статті 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених статтею 129 Статуту.
За змістом статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У відповідності до графи 31 накладної № 47138995 розмір провізної плати за вагон №57640559 становить 10 645,00 грн.
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Підсумовуючи викладене, саме на відправника покладається обов'язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ. Відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник. При цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
Позивачем на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, надано: вказані вище залізнична накладна; акт загальної форми; комерційний акт; технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки.
При цьому, дослідивши розрахунок заявленого до стягнення штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній № 47138995 масу вантажу, здійснений позивачем у позовній заяві, суд прийшов до висновку, що він є такими, що виконаний у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованим та арифметично правильним.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу у загальному розмірі 53 225,00 грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Слід відзначити, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту, визначено, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Отже, відправник був зобов'язаний зазначити в накладній №47138995 вірну масу вантажу, який знаходився у відповідному вагоні, і провізна оплата в даному випадку в накладній визначалася, виходячи із маси всього вантажу, який знаходився у відповідному вагоні. Проте, відповідач свого обов'язку щодо зазначення у накладній №47138995 правильної маси вантажу не виконав.
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17, від 27.03.2020 у справі № 917/500/19.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 270,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Біленко Андрія Володимировича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) штраф за невірно зазначену в накладній масу вантажу у сумі 53 225,00 грн. та 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області. 17.12.2021
Суддя Е.М. Бондарєв