вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.12.2021м. ДніпроСправа № 904/8606/21
Суддя Бондарєв Е.М. , розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Комунального закладу "Рівненський психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради (35324, Рівненська область, Рівненський район, с. Боянівка, вул. Лісова, буд. 1, ідентифікаційний код 03189328)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503, ідентифікаційний код 41449359)
про розірвання договору поставки №83 від 10.03.2021 та стягнення 37 750,00 грн. заборгованості
Без участі представників сторін.
Комунальний заклад "Рівненський психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 21.10.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про:
1) розірвання договору поставки №83 від 10.03.2021;
2) стягнення 37 750,00 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виходячи з умов договору та суті правовідносин між сторонами, вбачається, що під поставкою товару розуміється саме поставка палива, в свою чергу передача скретч-карток не свідчить про повне виконання умов договору, а лише є формою виконання умов договору, пов'язаною із заправленням транспортного засобу позивача паливом. Позивач стверджує, що відповідачем неналежним чином виконані умови договору, а саме не передано покупцеві скретч-картки на ДП (1000 л.), скрет-картки на бензин А-92 (480 л.), відтак є неможливим отримати товар на АЗС оплачений платіжними дорученнями на загальну суму 37 750,00 грн.:
- №159 від 11.03.2021 на суму 25 500,00 грн.;
- №160 від 11.03.2021 на суму 12 250,00 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 було відкрито провадження у справі №904/8606/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
26.11.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" до суду надійшов відзив в якому заперечує проти задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997р.
Договором передбачені умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом оплати коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку. Так, позивачем було оплачено товар на загальну суму 37 750,00 грн., в свою чергу відповідач передав позивачу довірчі документи згідно з видатковою накладною №0120/0000755 від 10.03.2021 на суму 25 000,00 грн. (1 000 літрів дизпалива Енерджи) та видатковою накладною №0120/0000756 від 10.03.2021 на суму 12 250,00 грн. (500 літрів бензин 92 Енерджи).
Згідно умов договору передача покупцю товару здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки.
Позивач у позові зазначає, що ним при спробі використати для отримання бензину на АЗС, було повідомлено, що такі довірчі документи заблоковані та відпуск пального за ним неможливий.
Однак, доказів в підтвердження обґрунтованості своїх тверджень позивачем не надано.
15.12.2021 позивачем було подано свою відповідь на відзив в якій зазначає, що посилання відповідача на видаткові накладні, як факт виконання ним своїх зобов'язань за договором, однак вказане на думку позивача не може слугувати належним доказом.
Крім того, стосовно факту дії довірених документів (стреч-карт) було проведено службове розслідування, зокрема
-доповідною запискою водія ОСОБА_1 від 31.05.21р.,
-доповідною запискою водія ОСОБА_2 від 31.05.21,
-доповідною головного бухгалтера Мотилько Н.М. від 07.06.2021 р.;
-наказом про створення комісії на проведення службового розслідування №21\1 від 08.06.2021 р.;
-пояснюючою головного бухгалтера Мотилько Н.М. від 10.06.2021 р.; -Актом службового розслідування №1 від 25.06.21 р. з доказів вбачається, що водії не змогли заправитися скреч-картками відповідача, а оператор АЗС повідомив про заблокування карток та необхідність звернутися в офіс компанії.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
10.03.2021 між Комунальним закладом "Рівненський психоневрологічний інтернат Рівненської обласної ради" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі - постачальник) укладено договір поставки №83 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.
Найменування товару: бензин А-92; А-95; А-95 Евро, дизельне пальне, газ, Е-95S (п. 1.2. договору).
Згідно з п.1.5. договору відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету України №1442 від 20.12.1997.
Відповідно до п. 3.1. договору ціна 1 літра товару: згідно з накладних на товар.
Умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника протягом трьох банківських днів з моменту виписки накладної на товар, за цінами, що діють на момент надходження коштів. Ціна одного літру товару вказується у накладній (п. 4.1. договору).
Згідно з п. 4.5. договору постачальник зобов'язується видати довірчі документи та видаткову накладну на товар представнику покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису, номенклатура та кількість ТМЦ, що скріплена підписом керівника покупця та печаткою покупця та при наявності в нього паспорту.
Відповідно до п. п. 5.2.1., 5..2.2. договору передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки.
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій ніж зазначено в скретч-картці.
Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов'язань за договором, у разі неотримання покупцем, товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.4. договору).
Згідно з п. 10.2. договору даний договір дій до 31.12.2021.
Так, як вбачається з матеріалів справи відповідач було передано видаткові накладні №0120/0000755 та №0120/0000756 від 10.03.2021 на загальну суму 37 750, 00 грн.
В свою чергу 11.03.2021 позивач здійснив оплату у сумі 37 750,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №159 та №160, після чого отримав від відповідача скретч-картки.
Втім, позивачу так і не вдалося використати отримані скретч-картки, оскільки останні виявилися заблокованими та відпуск пального за ними не відбувся, а тому позивач вважає, що відповідач свої зобов'язання щодо передачі товару не здійснив, чим порушив умови договору та права позивача.
В зв'язку із необхідністю встановлення фактичних обставин справи, адвокатом позивача було направлено адвокатські запити до відповідача №1-27/05 від 27.05.2021; №153 від 17.06.2021; №171 від 29.06.2021; №1-26/07 від 26.07.2021, в яких ставились питання чи надавалися довірчі документи (скретч-картки) позиву відповідно до видаткової накладної №0120/0000755 від 10.03.2021 та якщо були видані, то на підставі якого документу, чи видавалася специфікація відпущених скретч-карток на нафтопродукти.
На адвокатський запит №1-27/05 від 27.05.2021 відповідачем була надана відповідь, в якій відповідач зазначив, що менеджером Савицьким І.В. було укладено договір поставки №83 від 10.03.2021 від імені підприємства відповідача на підставі довіреності №195 від 02.01.2021.
Зазначена у запиті видаткова накладна за №0120/0000753 від 10.03.2021 була оформлена на підтвердження передачі товару позивачу.
Таким чином, позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договорами не виконав, а саме - не надав товар , чим істотно порушив умови договорів, що є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факти оплати та надання товару, наявність підстав для розірвання договору, строки дії договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.
Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Як вбачається з приписів п. 5.2.1. договору передача покупцю товару за договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки.
Проте, при пред'явленні водіями позивача скретч-карток на АЗС оператором було повідомлено, що скретч-картки є заблокованими, тому заправка автомобілів є не можливим.
Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про зміну або розірвання договору в порядку ч. 1 ст. 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
Так, за ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 927/877/17).
З аналізу змісту статті 651 ЦК України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі №910/8819/18.
Як установлено судом, відповідач не виконав свої зобов'язання з передачі товару, тобто позивач не отримав те, на що розраховував при укладенні спірного договору.
Істотне порушення відповідачем умов договору є підставою для його розірвання у судовому порядку.
За таких обставин, вимога позивача про розірвання договору поставки є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача сплачену суму 37 750,00 грн. за не отриманий товар.
Зі змісту ч. 3 статті 653 ЦК України вбачається, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.
Станом на час розгляду справи доказів повернення суми сплачених коштів у сумі 37 750,00 грн. суду не надано.
Відтак, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 37 750,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір позивача у розмірі 4 540,00 грн. слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати договір поставки №83 від 10.03.2021 укладений між Комунальним закладом "Рівненський психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради (35324, Рівненська область, Рівненський район, с. Боянівка, вул. Лісова, буд. 1, ідентифікаційний код 03189328) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503, ідентифікаційний код 41449359) .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503, ідентифікаційний код 41449359) на користь Комунального закладу "Рівненський психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради (35324, Рівненська область, Рівненський район, с. Боянівка, вул. Лісова, буд. 1, ідентифікаційний код 03189328) 37 750,00 грн. оплати за договором поставки №83 від 10.03.2021 та судовий збір у розмірі 4 540,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
15.12.2021
Суддя Е.М. Бондарєв