23 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/1669/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Витязь" (вх.№2838 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.08.2021, ухвалене суддею Кухар Н.М. у приміщенні Господарського суду Харківської області 17.08.2021 о 16 год. 32 хв. (повне рішення складено 19.08.2021) у справі № 922/1669/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Витязь", м. Харків,
про стягнення 2413898,19 грн,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.08.2021 позов задоволено повністю.
Стягнуто з ТОВ "Машинобудівний завод "Витязь" на користь ТОВ "Епіцентр К" 2413898,19 грн (у тому числі: 1543000,00 грн - грошова сума, сплачена покупцем за товар, яка підлягає поверненню у зв'язку з передачею товару неналежної якості (п. 6.3.2 Договору); 30860,00 грн - штраф за поставку товару неналежної якості (п. 6.6 Договору, з урахуванням обмежень, встановлених п. 6.8 Договору); 96458,58 грн - пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання (п. 6.4 Договору, з урахуванням обмежень, встановлених ст. 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 та ч. 6 ст. 232 ГК України); 112733,33 грн - сума інфляційних збитків, нарахованих за період з 26.05.2020 по 19.04.2020, за прострочення виконання грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України); 41648,18 грн - 3% річних, нарахованих за період з 26.05.2020 по 19.04.2020, за прострочення виконання грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України); 589198,10 грн - сума збитків (неотриманої вигоди), завданих позивачеві невиконанням умов Договору (ст. 611 ЦК України). Зобов'язано ТОВ "Машинобудівний завод "Витязь", після повернення коштів позивачеві, за власний рахунок демонтувати та вивезти з території ТОВ "Епіцентр К" обладнання, що не відповідає умовам Договору поставки № 1605/906 від 04.07.2019. Стягнуто з ТОВ "Машинобудівний завод "Витязь" на користь ТОВ "Епіцентр К" витрати зі сплати судового збору в розмірі 38478,47 грн; витрати, понесені позивачем на проведення судової комплексної інженерно-технічної та товарознавчої експертизи у справі № 922/1669/21 в розмірі 60000,00 грн.
Суд першої інстанції зазначив, що факт поставки відповідачем товару неналежної якості та невиконання умов договору (п. 6.3.2) щодо відшкодування на вимогу позивача вартості дефектного товару, шляхом повернення грошей у термін не більше десяти календарних днів з моменту отримання продавцем відповідного повідомлення покупця, підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення грошової суми, сплаченої покупцем за товар, яка підлягала поверненню у зв'язку з передачею товару неналежної якості, в розмірі 1543000,00 грн. Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків за період прострочення з 26.05.2020 по 19.04.2021 в розмірі 112733,33 грн, 3% річних від простроченої суми за користування грошовими коштами за вказаний період у розмірі 41648,18 грн та пені в розмірі 96458,58 грн - законними та обґрунтованими. У п. 6.6 договору сторони визначили, що за кожен випадок поставки конкретного неякісного/некомплектного товару продавець повинен сплатити покупцеві штраф у розмірі 2% від вартості неякісного/некомплектного товару, у разі такого доведення, за попереднім погодженням з продавцем або на підставі висновку незалежної експертної установи. Отже, приймаючи до уваги висновки судової комплексної інженерно-технічної та товарознавчої експертизи, якою підтверджено невідповідність обладнання (лінія дроблення кахлю), яке було поставлене ТОВ "Машинобудівний завод "Витязь", умовам договору поставки №1605/906 від 04.07.2019, а також діючим нормативним актам України, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення з відповідача на підставі п. 6.6 договору (з урахуванням обмежень, встановлених п. 6.8 договору) штрафу за поставку товару неналежної якості в розмірі 30860,00 грн. Також, на думку суду першої інстанції, порушення відповідачем умов договору та поставка неякісного обладнання, яке не відповідає умовам договору та не може використовуватись за призначенням, призвело до завдання позивачеві збитків (неотриманої вигоди). Суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи свідчать про наявність усіх складових господарського правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, наданий позивачем розрахунок суми збитків (неотриманої вигоди) у розмірі 589198,10 грн місцевим господарським судом визнано обґрунтованим. Щодо похідної позовної вимоги про зобов'язання відповідача за власний рахунок демонтувати та вивезти з території позивача обладнання, що не відповідає умовам Договору, суд першої інстанції, із посиланням на ч. 6 ст. 269 ГК України, вказав, що, враховуючи істотне порушення відповідачем вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, усунення яких не призвело до приведення обладнання у відповідність умовам Договору та нормативним документам), дану вимогу слід визнати такою, що підлягає задоволенню.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.08.2021 та ухвалити нове рішення, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" - відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає наступне: судом першої інстанції не взято до уваги те, які конкретно ознаки невідповідності обладнання, яким саме нормативним документам, що діють в Україні, а також Технічному завданню (додаток 1 до договору), специфікації (додаток 2 до договору) були виявлені персоналом позивача, яким чином вони впливають, та чи впливають взагалі, на якість обладнання; судом першої інстанції не з'ясовано питання, чи викликався представник відповідача для складання акту про виявленні недоліки обладнання, чи належним чином він був повідомлений (докази належного повідомлення представника у матеріалах справи відсутні); судом не перевірено дотримання позивачем вимог п.5.9 договору щодо порядку оформлення виявлених недоліків; відповідач виконав обґрунтовані вимоги позивача, що містилися в отриманій від нього претензії; висновок експертів № 1-30/06 від 30.06.2021, на думку апелянта, суд першої інстанції взяв до уваги незаконно, оскільки зазначений висновок підписано двома судовими експертами, один з яких є товарознавцем і видом його експертної діяльності є визначення вартості товару, а не відповідності обладнання умовам договору поставки, а другий взагалі не є судовим експертом і не має спеціальної освіти. Апелянт також стверджує, що позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення, зокрема, не підтверджено можливість реального отримання доходів у розмірі 589198,10 грн в разі належного виконання зобов'язання, а також вжиття кредитором заходів для їх одержання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2021 відкрито апеляційне провадження у справі, призначено її розгляд на 07.12.2021. Встановлено учасникам справи строк до 03.12.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань тощо.
06.12.2021 до суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу (направлений поштою 02.12.2021, тобто в межах установленого судом строку), в якому ТОВ "Епіцентр К" зазначаючи про необґрунтованість доводів апелянта, просить розглянути скаргу за участю представника позивача, залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Зокрема, позивач у відзиві наполягає на тому, що ним було надано до суду першої інстанції належні докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог: Акт технічного обстеження та виявлення недоліків обладнання 30.04.2020; Висновок експертів № 1-30/06 від 30.06.2021 за результатами проведення судової комплексної інженерно-технічної та товарознавчої експертизи; повідомлення вих. № 15 від 10.03.2020 про виклик представника відповідача для складання акту про виявленні недоліки обладнання та повідомлення вих.№9 від 26.01.2021. Також позивач вважає безпідставними посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що виклик представника ТОВ "Машинобудівний завод "Витязь" відбувся неналежним чином, оскільки, за твердженням позивача, директор вказаного товариства регулярно спілкується із посадовими особами Невідокремленого структурного підрозділу ТОВ "Епіцентр К" Заводу керамічної плитки, але договірні зобов'язання не виконує. Позивач також заперечує проти доводів відповідача стосовно неналежної кваліфікації осіб, якими складено Висновок експертів № 1-30/06 від 30.06.2021, зазначаючи про наявність у відповідних експертів необхідної освіти та досвіду роботи. На думку позивача, ним належним чином доведено наявність збитків, зокрема, надано точні розрахунки (додаток 26 до позовної заяви), натомість відповідачем не спростовано факту невідповідності поставленого обладнання умовам договору поставки. Позивач вважає, що місцевим господарським судом правильно застосовано положення п. 5.5 та 5.6 договору поставки щодо порядку повідомлення про недоліки та виклик представника постачальника після поставки та протягом двох днів з моменту введення в експлуатацію.
Позивач також надав клопотання (вх.№ 14124 від 06.12.2021), в якому просив відкласти розгляд справи.
Присутні в судовому засіданні 07.12.2021 представники відповідача також просили відкласти розгляд справи, посилаючись на можливе врегулювання даного спору між сторонами.
Ухвалою суду від 07.12.2021 розгляд справи відкладено на 23.12.2021.
У судове засідання 23.12.2021 з'явилися повноважні представники ТОВ "Машинобудівний завод "Витязь", які брали участь у судовому засіданні 07.12.2021.
Зі сторони позивача - ТОВ "Епіцентр К", у судове засідання з'явився адвокат Дитиненко А.В., який діє на підставі ордеру (т.2, а.с.25), виданого згідно з договором про надання правничої (правової) допомоги №19, підписаним зі сторони клієнта генеральним директором ТОВ "Епіцентр К" Михайлишиним П.Й. (т.2, а.с.26).
Окрім того, в судове засідання з'явилася Беркович О.В., яка просила допустити її до участі у справі як представника позивача. На підтвердження відповідних повноважень вказаною особою (яка не є адвокатом) було надано суду: копії наказів про прийняття Беркович О.В. на роботу на посаду юрисконсульта відділу виробництва будівельних матеріалів та про переведення її на посаду юрисконсульта апарату управління Заводу керамічної плитки, а також копії документів, затверджених директором Невідокремленого підрозділу ТОВ "Епіцентр К" Заводу керамічної плитки Тюрдьо І.І.: посадової інструкції юрисконсульта апарату управління Заводу керамічної плитки та Положення про юридичну службу; копію наказу про створення юридичної служби, підписаного директором Невідокремленого підрозділу ТОВ "Епіцентр К" Заводу керамічної плитки Тюрдьо І.І.
У вказаному Положенні про юридичну службу зазначено, що дана служба представляє інтереси ТОВ "Епіцентр К", що стосуються діяльності Заводу керамічної плитки, в судах у порядку самопредставництва юридичної особи.
Надаючи оцінку вказаним доказам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, 3, 4 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За загальним правилом, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.
Статтею 91 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Частина перша статті 92 Цивільного кодексу України визначає поняття цивільної дієздатності юридичної особи та передбачає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Таким чином, цивільну дієздатність, тобто здатність власними діями і у власному інтересі створювати відповідні права та обов'язки, юридична особа реалізує через свої органи, які формуються та діють відповідно до установчих документів та вимог законодавства.
Відповідно до матеріалів даної справи № 922/1669/21, позов було подано адвокатом, що діяв на підставі довіреності, підписаної генеральним директором ТОВ "Епіцентр К" Михайлишиним П.Й. (т.1, а.с.205). Як вбачається з позовної заяви, позивачем є ТОВ "Епіцентр К" (код ЄДР 32490244) - безпосередньо, а не в особі будь-якого із структурних підрозділів. Стороною договору поставки, з якого виник спір у даній справі (покупцем) є також ТОВ "Епіцентр К", а не його відокремлений підрозділ.
У матеріалах справи відсутні докази, з яких би вбачалося, що Беркович О.В. уповноважена на здійснення представництва інтересів позивача в даній справі в порядку самопредставництва - безспосередньо згідно з установчими та іншими документами ТОВ "Епіцентр К" (статутом, положенням, трудовим договором тощо).
Натомість, відповідну посадову інструкцію та Положення про юридичну службу, копії яких надано позивачем до суду, затверджено директором Невідокремленого підрозділу ТОВ "Епіцентр К" Заводу керамічної плитки Тюрдьо І.І.
Однак позивачем не надано доказів наявності у директора Невідокремленого підрозділу ТОВ "Епіцентр К" Заводу керамічної плитки Тюрдьо І.І. повноважень щодо затвердження документів (зокрема, положень), згідно з якими іншим особам надається право представляти інтереси ТОВ "Епіцентр К" у порядку самопредставництва.
Згідно з поясненнями представників позивача, про наявність у Тюрдьо І.І. таких повноважень зазначено в Положенні про Невідокремлений підрозділ ТОВ "Епіцентр К" Заводу керамічної плитки, а також у довіреності, виданій вказаній особі керівництвом ТОВ "Епіцентр К". Разом з тим, копій вищевказаного Положення та довіреності позивачем суду не надано.
Колегія суддів зазначає, що за відсутності зазначеного Положення відповідні повноваження не можна вважати підтвердженими.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 25.11.2021 у справі № 910/8486/21, в якій із посиланням на приписи ч. 3 ст. 56, ч. 4 ст. 60, п. 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України, Верховний Суд зазначив, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржнику до матеріалів скарги необхідно було додати документи (Положення про регіональну філію "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та довіреність від 11.06.2021 № 2350), в підтвердження повноважень керівників регіональної філії на право надавати адвокату повноваження для представництва інтересів Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в порядку передоручення.
Отже, оскільки ТОВ "Епіцентр К" не доведено наявності повноважень Тюрдьо І.І. щодо уповноваження інших осіб (зокрема, працівників підпорядкованої йому юридичної служби Невідокремленого підрозділу ТОВ "Епіцентр К" Заводу керамічної плитки) на здійснення представництва інтересів ТОВ "Епіцентр К" в порядку самопредставництва - колегія суддів зазначає, що Беркович О.В. не може бути визнана повноважним представником позивача.
Водночас, як було встановлено вище, у судове засідання прибув також повноважний представник позивача, адвокат Дитиненко А.В., отже, ТОВ "Епіцентр К" не було позбавлено права на участь представника в судовому засіданні та на надання відповідних пояснень. Зазначений представник під час судового засідання не просив суд відкласти розгляд справи з метою надання позивачеві додаткового часу для підтвердження повноважень Беркович О.В., натомість, адвокат Дитиненко А.В. вказав, що він готовий до участі в даній справі.
Представники сторін зазначили, що домовленості стосовно укладення мирової угоди досягти не вдалося, просили суд розглянути спір по суті та підтримали викладену ними письмово правову позицію.
В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
За таких обставин колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.
Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.
У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
04.07.2019 між ТОВ "Машинобудівний завод "Витязь" (продавець) та ТОВ "Епіцентр К" (покупець) було укладено Договір поставки № 1605/906 (т.1, а.с.13), за умовами якого відповідач, як продавець, зобов'язався протягом 90 днів з моменту оплати авансу поставити позивачеві, як покупцю, виробниче обладнання: Лінію дроблення кахлю (обладнання, товар), а позивач зобов'язався прийняти та оплатити обладнання на умовах Договору.
Відповідно до п. 5.9 Договору, відповідач гарантував якість обладнання, яка повинна відповідати умовам Договору, зокрема Технічному завданню (Додаток 1 до Договору), Специфікації (Додаток 2 до Договору), а також сертифікату якості та нормативним документам, що діють в Україні та застосовуються для такого роду товарів.
У п. 5.8 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 31.12.2019, зазначено, що продавець надає гарантію строком 12 місяців на поставлений за цим Договором товар, що починається з моменту введення товару в експлуатацію.
Згідно з п. 1.4 Договору, продавець виконує роботи з шеф-монтажу товару на підставі окремого договору, за результатом виконання яких сторони складають та підписують акт введення товару в експлуатацію.
Відповідно до п. 5.8 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 31.12.2019, відповідач зобов'язався протягом строку гарантії направляти уповноваженого представника до місцезнаходження товару та виконувати усунення недоліків в роботі товару, включаючи гарантійний ремонт та заміну запасних частин, протягом наступних строків:
- протягом 4 робочих днів з моменту отримання повідомлення від покупця про гарантійний випадок - у випадках коли усунення недоліків та/або ремонт не потребують виготовлення нових деталей;
- протягом 10 робочих днів з моменту отримання повідомлення від покупця про гарантійний випадок - у випадках коли усунення недоліків та/або ремонт потребують виготовлення нових деталей.
При цьому, перебіг гарантійного терміну призупиняється на строк усунення недоліків в роботі товару, включаючи гарантійний ремонт та заміну запасних частин.
Відповідно до п. 6.12 Договору поставки, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 31.12.2019, відповідач зобов'язався сплатити позивачеві штраф у розмірі 10% від вартості обладнання, що складає 154300,00 грн, у випадку не прибуття представника відповідача та не усунення недоліків в роботі обладнання.
Згідно з п. 10.7 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 31.12.2019, Договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, в т.ч. зобов'язань щодо гарантійного обслуговування, передбачених п. 5.7-5.9 Договору.
Відповідно до п. 6.3 Договору, у випадку виявлення нестачі товару, а також недоліків та/або дефектів товару покупець направляє продавцю відповідне письмове повідомлення (Акт), згідно якого продавець:
6.3.1. за власний рахунок здійснює заміну дефектного товару та/або допоставку товару на умовах DAP (смт Калинівка, Київська обл., Васильківський район, Україна) згідно Інкотермс 2010 та відшкодовує покупцю усі можливі витрати на прийняття та повернення продавцю неякісного чи недопоставленого товару, у термін не більше 10 календарних днів з моменту отримання продавцем відповідного повідомлення покупця, або
6.3.2. відшкодовує вартість недопоставленого товару та/або дефектного товару, повертаючи гроші у термін не більше 10 календарних днів з моменту отримання продавцем відповідного повідомлення покупця, або
6.3.3. відшкодовує вартість недопоставленого товару та/або дефектного товару, шляхом надання відповідної знижки на наступну партію товару, розмір якої сторони погоджують шляхом переговорів.
Відповідно до п. 6.4 Договору, за кожний прострочений день невиконання зобов'язань згідно п. 5.8 та 6.3 Договору продавець виплачує покупцю неустойку у розмірі 0,5% від вартості дефектного товару, за кожний день невиконання зобов'язань.
У п. 6.6 Договору сторони визначили, що за кожен випадок поставки конкретного неякісного/некомплектного товару продавець повинен сплатити покупцеві штраф у розмірі 2% від вартості неякісного/некомплектного товару, у разі такого доведення, за попереднім погодженням з продавцем або на підставі висновку незалежної експертної установи.
Згідно з п. 5.4 Договору, покупець у відповідності з Договором, має право повідомити продавця про кількісні недопоставки та інші недоліки товару (часткові ушкодження, брак, дефект, невідповідність Технічному завданню та/або Специфікації) після поставки товару та протягом 2 днів з моменту підписання сторонами акту введення товару в експлуатацію. При цьому, покупець має право викликати представника продавця для складання Акту про виявлені недоліки, а у випадку неприбуття уповноваженого представника продавця протягом 3 робочих днів з моменту отримання виклику, покупець має право скласти акт в односторонньому порядку, який буде мати юридичну силу та буде обов'язковим до виконання сторонами за умови письмової згоди продавця (п. 5.5 та п. 5.6 Договору).
Як встановлено місцевим господарським судом на підставі матеріалів справи та не заперечується сторонами, 02.01.2020 відповідачем було передано позивачеві обладнання за вказаним договором (яке прийнято без зауважень), а позивачем поетапно, в період з 24.07.2019 по 21.02.2020, на рахунок відповідача були перераховані кошти, що в сумі складають повну вартість обладнання у розмірі 1543000,00 грн.
За твердженням позивача, після закінчення монтажу обладнання технічним персоналом ТОВ "Епіцентр К" було виявлено недоліки, а саме, невідповідність обладнання умовам договору, специфікації та нормативним документам, що діють в Україні.
Із посиланням на відповідні обставини, позивач зазначає, що ТОВ "Епіцентр К" направило на адресу ТОВ "Машинобудівний завод "Витязь" повідомлення в порядку п.5.5 Договору (вих. № 15 від 10.03.2020) про виклик представника відповідача для складання акту про виявленні недоліки обладнання, але повідомлення залишилося без відповіді, тому у зв'язку з неприбуттям представника відповідача для складання акту про виявлені недоліки обладнання, позивач 30.04.2020 без участі представника відповідача оформив результати обстеження обладнання та в односторонньому порядку склав Акт технічного обстеження та виявлення недоліків Лінії дроблення кахлю, виробництва ТОВ "Машинобудівний завод "Витязь", поставленої відповідно до Договору поставки № 1605/906 від 04.07.2019, який підписано технічним директором, начальником технічної служби, заступником начальника технічної служби та затверджено директором невідокремленого структурного підрозділу ТОВ "Епіцентр К" Заводу керамічної плитки.
Також позивач зазначав, що вказані недоліки не вдалося усунути, незважаючи на те, що сторонами вчинялися дії, спрямовані на таке усунення. Зокрема, 04.05.2020 позивач склав та направив на адресу відповідача претензією (вих. № 20 від 04.05.2020) з вимогою здійснити наступні дії:
- за власний рахунок здійснити заміну дефектного обладнання на умовах DAP (смт Калинівка, Київська обл., Васильківський район, Україна) згідно Incoterms® 2010 (Інкотермс 2010) та відшкодувати позивачу усі можливі витрати за прийняття та повернення неякісного обладнання (6.3.1 Договору),
або
- повернути сплачену позивачем вартість обладнання в сумі 1543000,00 грн, в т.ч. ПДВ (п. 6.3.2 Договору),
та
- сплатити штраф за поставку неякісного/дефектного обладнання в сумі 30860,00 грн (п. 6.6 Договору).
На виконання вказаних дій позивачем було встановлено строк 10 (десять) календарних днів з моменту отримання повідомлення.
Претензію позивача було отримано відповідачем 15.05.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
04.06.2020 відповідач надіслав позивачеві запасні частини до обладнання, а саме: двигун 2,2 кВт (з площадкою та напівмуфтою), захист приводу для віброживильника, захист барабанів та муфт контейнерів ЛК-650 та ЛК1-800.
30.06.2020 відповідачем було надано письмову відповідь по суті претензій позивача (вих. № 910/5 від 30.06.2020), в якій вказано, які дії відповідач здійснив для приведення обладнання у відповідність, в тому числі, щодо направлення запасних частин на заміну.
За твердженням позивача, 28.12.2020, після неодноразових звернень позивача, відповідач направив свого представника до місцезнаходження обладнання для введення його в експлуатацію, однак вказаний представник відповідача не мав при собі документів, що засвідчують його повноваження; після обстеження та невдалих спроб запустити обладнання представники позивача та відповідача зробили спільний висновок про те, що незважаючи на заміну деяких запасних частин, які були поставлені відповідачем, обладнання і досі має суттєві недоліки, що перешкоджають введенню його в експлуатацію і створюють небезпеку для працівників позивача, однак представник відповідача відмовився від складання та підписання акту про результати повторного обстеження обладнання, пояснюючи це тим, що не має відповідних повноважень; керуючись п. 5.5 Договору, позивач направив відповідачу повідомлення (вих. № 9 від 26.01.2021) про виклик належним чином уповноваженого представника для складання акту за результатом повторного обстеження обладнання на предмет відповідності умовам Договору, проте, протягом встановленого Договором строку уповноважений представник відповідача до позивача не з'явився, про причини неявки не повідомив.
За таких обставин, вважаючи свої права порушеними, ТОВ "Епіцентр К" звернулося до господарського суду з позовом у даній справі.
В ході її розгляду позивач надав до суду Висновок експертів № 1-30/06 від 30.06.2021 за результатами проведення судової комплексної інженерно-технічної та товарознавчої експертизи, проведеної на замовлення позивача (т.2, а.с.3). Згідно із вказаним висновком, обладнання (лінія дроблення кахлю), яке було поставлене ТОВ "Машинобудівний завод "Витязь", не відповідає умовам договору поставки № 1605/906 від 04.07.2019, зокрема, Технічному завданню (Додаток 1 до Договору), Специфікації (Додаток 2 до Договору), а також діючим нормативним актам України, що встановлюють вимоги до такого виду обладнання. Обладнання можливо привести у відповідність умовам Договору та нормативним документам при здійсненні його доукомплектації та переобладнанні устаткування.
За результатами розгляду справи місцевим господарським судом позов було задоволено (з наведених вище підстав).
Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в даній справі є вимоги про застосування до відповідача передбачених договором заходів відповідальності за неналежне виконання договору.
У відповідності до 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, відповідно до змісту вказаної норми, яку навів місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, для висновку про доведеність факту порушення та застосування заходів відповідальності необхідно дослідити умови, що передбачені відповідним зобов'язанням для настання такої відповідальності.
В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що факт поставки відповідачем товару неналежної якості та невиконання умов Договору (п. 6.3.2) щодо відшкодування на вимогу позивача вартості дефектного товару, шляхом повернення грошей у термін не більше 10 календарних днів з моменту отримання продавцем відповідного повідомлення покупця, підтверджується матеріалами справи.
У відповідності до вищенаведених умов п.6.3.2 договору, у випадку виявлення нестачі товару, а також недоліків та/або дефектів товару покупець направляє продавцю відповідне письмове повідомлення (Акт), згідно якого продавець відшкодовує вартість недопоставленого товару та/або дефектного товару, повертаючи гроші у термін не більше 10 календарних днів з моменту отримання продавцем відповідного повідомлення покупця.
Разом з тим, щодо документального оформлення виявлення недоліків товару та складення відповідного Акту, сторонами було встановлено певний порядок.
А саме, згідно з п. 5.4 Договору, покупець у відповідності з Договором, має право повідомити продавця про кількісні недопоставки та інші недоліки товару (часткові ушкодження, брак, дефект, невідповідність Технічному завданню та/або Специфікації) після поставки товару та протягом 2 днів з моменту підписання сторонами акту введення товару в експлуатацію. При цьому, покупець має право викликати представника продавця для складання Акту про виявлені недоліки, а у випадку неприбуття уповноваженого представника продавця протягом 3 робочих днів з моменту отримання виклику, покупець має право скласти акт в односторонньому порядку, який буде мати юридичну силу та буде обов'язковим до виконання сторонами за умови письмової згоди продавця (п. 5.5 та п. 5.6 Договору).
Місцевий господарський суд навів в оскаржуваному рішенні вищевказані умови договору, але водночас не з'ясував обставин щодо їх дотримання сторонами.
На доказ виконання зі своєї сторони вимог вказаних норм договору (направлення покупцеві відповідного письмового повідомлення) позивачем надано до суду першої інстанції копію листа вих.№15 від 10.03.2020, адресованого відповідачеві, в якому зазначається про недоліки отриманого позивачем обладнання та міститься прохання направити повноважного представника для з'ясування відповідних обставин і складання акту (т.1, а.с.41). Разом з тим, доказів направлення листа та отримання його адресатом матеріали справи не містять.
Згідно з поясненнями представника позивача в судовому засіданні 23.12.2021, лист направлявся простою поштою. Відповідач заперечує факт отримання зазначеного листа.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
А саме, копія листа не може бути визнана належним доказом повідомлення позивачем відповідача про недоліки обладнання у встановленому договором порядку - за відсутності доказів направлення вказаного листа та його отримання адресатом.
Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 11.10.2021 у справі № 925/1123/20 тощо, в яких суд касаційної інстанції зазначив про те, що за відсутності в матеріалах справи доказів направлення поштової кореспонденції вона не може бути визнана такою, що направлена адресатові.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обрання способу направлення повідомлення (простим листом або ж рекомендованим листом - із повідомленням про вручення та можливістю перевірки руху поштового відправлення) є правом позивача та водночас належить до ризиків його діяльності, оскільки при направленні простого листа відправник позбавляється можливості отримати документальне підтвердження факту його вручення.
Однак у даному випадку такий факт має значення для встановлення обставин, чи виникло (і з якого моменту) у продавця зобов'язання направити до покупця свого уповноваженого представника протягом 3 робочих днів з моменту отримання виклику в порядку п.5.6 договору, та, відповідно, для встановлення обставин щодо правомірності складення позивачем одностороннього Акту, оскільки відповідно до умов договору такий акт складається і має юридичну силу лише у випадку неприбуття представника продавця у відповідний триденний строк.
Отже, встановивши в ході апеляційного провадження обставини, які місцевий господарський суд залишив поза увагою - щодо відсутності доказів на підтвердження направлення покупцем продавцеві виклику в порядку п.5.6 договору, колегія суддів зазначає про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
А саме, передчасними є висновки місцевого господарського суду про те, що відповідно до п. 5.5 Договору, позивач направив відповідачеві повідомлення (вих. № 15 від 10.03.2020) про виклик представника відповідача для складання акту про виявленні недоліки обладнання, та, відповідно - про те, що Акт технічного обстеження та виявлення недоліків від 30.04.2020 складений позивачем правомірно і має юридичну силу. Суд першої інстанції також не звернув уваги на встановлену договором додаткову умову для набрання вказаним актом юридичної сили та статусу обов'язкового до виконання сторонами - за умови письмової згоди продавця (п. 5.6 договору). Однак доказів на підтвердження такої згоди позивачем до матеріалів справи не надано, а відповідач її наявність заперечує.
Щодо кореспонденції, докази направлення якої містяться в матеріалах справи, зокрема, претензії від 04.05.2020 (т.1, а.с.49), до якої було додано Акт технічного обстеження та виявлення недоліків від 30.04.2020, а також листа вих.№9 від 26.01.2021 (т.1, а.с.55), викладені в цих листах вимоги ґрунтуються саме на вищевказаному Акті технічного обстеження та виявлення недоліків від 30.04.2021. Проте, як було встановлено вище, позивачем не надано належних та допустимих доказів в порядку ст.76, 77 ГПК України на підтвердження того, що вказаний Акт має юридичну силу і є обов'язковим до виконання сторонами.
Окрім того, як було встановлено вище, вищевказана претензія містила альтернативні вимоги до відповідача: або повернути вартість обладнання 1543000,00 грн та сплатити штраф 30860,00 грн або здійснити за власний рахунок заміну дефектного обладнання.
Як вбачається з матеріалів справи (зокрема, з відповіді на претензію, т.1, а.с.52) та не заперечується позивачем, відповідачем було здійснено часткову заміну обладнання, а також направлено позивачеві додаткове обладнання. Доказів, що свідчили б про неналежну якість вказаного обладнання, позивачем не надано суду першої та апеляційної інстанції.
Посилання місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні на обставини, встановлені виключно з тверджень позивача (щодо звернень позивача до відповідача в телефонному режимі з вимогою направити технічний персонал, щодо прибуття до покупця неуповноваженого представника продавця, який усно визнав наявність недоліків обладнання, але від підписання документів відмовився, тощо) колегія суддів не визнає переконливими, оскільки на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано доказів суду першої та апеляційної інстанції. З цих же підстав суд апеляційної інстанції не вважає обгрунтованими посилання представника позивача в ході апеляційного провадження на усні перемовини між керівниками обох сторін стосовно неналежної якості поставленого обладнання.
Із тих обставин, що відповідачем (згідно з відповіддю на претензію, т.1, а.с.52) частково визнавалися певні недоліки поставленого обладнання та вживалися заходи з їх усунення, на думку суду апеляційної інстанції, не вбачається підстав для висновку про виникнення у продавця обов'язку повернути покупцеві кошти за поставлене обладнання в розмірі його повної вартості (1543000,00 грн) в порядку п.6.3.2 договору (на який посилається місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні), оскільки, як було встановлено вище, позивачем не доведено в суді першої та апеляційної інстанції наявності визначених договором обов'язкових передумов для застосування цього пункту договору.
Щодо Висновку експертів № 1-30/06 від 30.06.2021 за результатами проведення судової комплексної інженерно-технічної та товарознавчої експертизи, проведеної на замовлення позивача (т.2, а.с.3), взятого до уваги місцевим господарським судом, колегія суддів зазначає, що з цього висновку не вбачається, що все обладнання в повному обсязі є неякісним (натомість, експертами зазначено про те, що його можливо привести у відповідність умовам Договору та нормативним документам при здійсненні його доукомплектації та переобладнанні устаткування).
Окрім того, відповідно до змісту вказаного висновку, деякі судження, наприклад, щодо фактичної продуктивності обладнання при випробуваннях (т.2, а.с.13) зроблені виключно на підставі інформації, наданої замовником, ТОВ "Епіцентр К", і не містять посилань на результати будь-яких незалежних випробувань та досліджень.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1543000,00 грн вартості поставленого обладнання, оскільки позивачем не доведено ні фактичних та юридичних підстав для виникнення у відповідача такого обов'язку, ні моменту, з якого воно виникло.
Відповідно, не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги - щодо стягнення нарахованих на вказану суму 96458,58 грн пені, 112733,33 грн інфляційних збитків та 41648,18 грн - 3% річних.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "Машинобудівний завод "Витязь", після повернення коштів позивачеві, за власний рахунок демонтувати та вивезти з території ТОВ "Епіцентр К" обладнання, що не відповідає умовам Договору поставки № 1605/906 від 04.07.2019, колегія суддів зазначає, що позивачем в суді першої та апеляційної інстанції не надано обґрунтування, якими положеннями договору та нормами чинного законодавства на відповідача як продавця за договором покладено такий обов'язок - враховуючи, що і в договорі, і у претензії, направленій позивачем відповідачеві, містилися вимоги виключно щодо заміни продавцем дефектного обладнання або відшкодування його вартості та сплати штрафу.
В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд в обґрунтування висновку про задоволення цієї позовної вимоги послався на ч. 6 ст. 269 ГК України, згідно з якою постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу).
Разом з тим, як було встановлено вище, предметом позову в цій частині була вимога не про заміну неякісного обладнання або усунення його дефектів, а саме про повернення обладнання, що не відповідає умовам договору (без зазначення - якого саме обладнання, у повному обсязі або частково). Відповідне не узгоджується ні з нормами чинного законодавства, ні з умовами договору, однак місцевий господарський суд не надав цим обставинам належної правової оцінки.
Також, як було встановлено в ході апеляційного провадження, позивачем не доведено у визначеному законом порядку ні тих обставин, що поставлене відповідачем обладнання в повному обсязі не відповідає умовам договору, ні факту невідповідності таким умовам будь-якої із складових цього обладнання, що станом на момент звернення з позовом потребувала б заміни.
Відповідно, колегія суддів не вбачає і наявності підстав для односторонньої відмови від договору в порядку ст.611 ЦК України, на яку також посилається місцевий господарський суд.
Отже, на думку суду апеляційної інстанції, для задоволення позову у вказаній частині також відсутні фактичні та правові підстави.
Щодо заявленої до стягнення суми штрафу 30860,00 грн за поставку товару неналежної якості в порядку п. 6.6 Договору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Пунктом 6.6 договору, на який посилається позивач, дійсно передбачено, що за кожен випадок поставки конкретного неякісного/некомплектного товару продавець повинен сплатити покупцеві штраф у розмірі 2% неякісного/некомплектного товару, у разі такого доведення, за попереднім погодженням з продавцем або на підставі висновку незалежної експертної установи.
Разом з тим, як було встановлено вище, позивачем не доведено обставин щодо підтвердження факту отримання від відповідача неякісного товару та вартості такого товару у встановленому договором порядку. У Висновку експертів вартість неякісного товару також не зазначено. Отже, колегія суддів зазначає, що позивачем не підтверджено підстав для нарахування штрафу в сумі 30860,00 грн (згідно доданим до позову розрахунком, т.1, а.с. 202) у розмірі 2% від повної вартості поставленого обладнання (1543000,00 грн), а відтак, і в цій частині в позові слід відмовити.
В суді першої та апеляційної інстанції позивач також наполягав на стягненні з відповідача 589198,10 грн збитків (неотриманої вигоди), завданих позивачеві невиконанням умов Договору (ст. 611 ЦК України).
Згідно з п.4 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Відповідно до норми ст. 22 ЦК України саме особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Нормами статей 224, 225 ГК України врегульовані питання відшкодування збитків, склад та розмір відшкодування збитків.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із указаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Відповідні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 14.12.2021 у справі № 924/5/21 тощо.
Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні також наводить відповідні норми чинного законодавства та зазначає про обов'язковість доведення наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення.
Водночас зі змісту рішення не вбачається, що судом першої інстанції надавалася оцінка обставинам, наведеним позивачем як підстава для стягнення збитків, а також розрахункам, згідно з якими позивач визначив суму збитків у розмірі 589198,10 грн.
Натомість місцевий господарський суд лише навів у рішенні твердження позивача про те, що в період з 01.05.2020 по 31.03.2021 позивач не зміг заощадити грошові кошти в сумі 589198,10 грн, оскільки не застосував технологію заміни польово-шпатової шихти марки ПШС-5 на мелені браки; застосування наведеної технології можливе лише за допомогою спеціального обладнання, яке позивач придбав у відповідача, але використовувати не зміг оскільки відповідач не виконав умови договору щодо якості обладнання, та поставлене обладнання виявилося непридатним для використання за призначенням.
Як було встановлено в ході апеляційного провадження, позивачем не доведено у визначеному законом та договором порядку факту порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань як продавця.
Окрім того, погодившись із наданим позивачем розрахунком збитків (т.1, а.с. 59), місцевий господарський суд не перевірив обґрунтованість нарахування кожної зі складових вказаної суми, а також належність доказів, наданих позивачем на підтвердження розміру збитків.
Зокрема, згідно з поясненнями представника позивача в ході апеляційного провадження, у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконання відповідачем його обов'язків як продавця обладнання для подрібнення плитки, ТОВ "Епіцентр К" було змушене і надалі закуповувати польово-шпатову шихту марки ПШС-5 за договором з ПрАТ "Голден Гейт Бізнес" від 22.04.2019 (т.1, а.с.61).
Відповідно до п. 4.1 вказаного договору, ціна на товар та умови оплати вказуються у специфікаціях, які є його невід'ємною частиною.
Як вбачається з наданих позивачем копій відповідних специфікацій (т.1, а.с. 66 - 76), визначені в них ціни діяли в періоди з 22.04.2019 по 31.12.2020, тоді як суму збитків розраховано позивачем за період з 01.05.2020 по 31.03.2021, тобто документального підтвердження вартості шихти в період з 01.01.2021 по 31.03.2021 позивачем не надано.
До розрахунку додано довідку від 21.04.2021, підписану головним бухгалтером НСП "Завод керамічної плитки" ТОВ "Епіцентр К" (т.1, а.с.77), згідно з якою за період з 01.05.2020 по 31.03.2021 ТОВ "Епіцентр К" отримало від постачальників сировину "Шихта польовошпатова марка ПШС-5" в кількості 25809,88 т.; середня вартість 1 тони даної сировини з урахуванням витрат на доставку складає 568,15 грн.
Стосовно вказаного доказу, колегія суддів зазначає, що відповідну довідку складено працівником позивача (без підтвердження вказаних у ній відомостей первинними документами), окрім того, із довідки не вбачається, що шихта отримувалася виключно від ПрАТ "Голден Гейт Бізнес" (копію договору, укладеного з яким, позивач надав до матеріалів справи).
Отже, на думку колегії суддів, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами ту обставину, що в період з 01.05.2020 по 31.03.2021 ТОВ "Епіцентр К" закуповувало в постачальників шихту саме за ціною 681,78 грн за тону (з урахуванням ПДВ), яка зазначена в розрахунку суми збитків.
Щодо визначення очікуваної вартості переробки некондиційної керамічної плитки на обладнанні відповідача (за рахунок чого позивач планував заощаджувати кошти на закупівлі шихти), у розрахунку зазначено, що потужність обладнання складає 82 кВт/год.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що вказана потужність не узгоджується з тими показниками, що наведені у специфікації (додаток №2 до договору поставки № 1605/906 від 04.07.2019, т.1, а.с. 19 - 20).
На запитання суду в засіданні 23.12.2021 щодо фактичного обґрунтування вказаної в розрахунку суми потужності 82 кВт/год представником позивача пояснень не надано, а лише зазначено про те, що, на думку ТОВ "Епіцентр К", даний розрахунок належним чином підтверджує розмір збитків.
Позивач також включив до розрахунку вартості переробки плитки на обладнанні відповідача вартість дизельного палива, яке, за твердженням ТОВ "Епіцентр К", використовувалося для доставки сировини на переробку. Однак із копій платіжних доручень на придбання дизельного палива, доданих до розрахунку, не вбачається, що воно в період з 01.05.2020 по 31.03.2021 закуповувалося саме з цією метою (враховуючи також, що, за твердженням позивача, обладнання так і не вдалося запустити через його неналежну якість).
З цих же підстав колегія суддів не визнає обґрунтованими наведені в розрахунку показники витрат на оплату електроенергії, необхідної для роботи обладнання. Так, позивачем додано до розрахунку копію договору №370/2019-Е від 07.11.2019, укладеного ТОВ "Епіцентр К" з ТОВ "Торгова електрична компанія" про постачання електричної енергії (з додатками та додатковими угодами), а також копії платіжних доручень на оплату електроенергії за цим договором, однак позивачем в суді першої та апеляційної інстанції не надано мотивованих та підтверджених доказами пояснень для встановлення обставин, що для роботи обладнання, поставленого відповідачем, використовувалася електрична енергія, отримана позивачем саме за цим договором, а також не підтверджено, який саме обсяг електричної енергії був необхідний (або фактично використаний) для роботи відповідного обладнання.
Окрім того, у відповідності до ч.4 ст.623 ЦК України, на приписи якої обґрунтовано посилається відповідач в апеляційній скарзі, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Разом з тим, позивачем не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження вжиття ТОВ "Епіцентр К" таких заходів. Зокрема, позивачем не доведено, що альтернативою використанню обладнання відповідача була виключно закупівля шихти (а не переробка керамічної плитки на іншому обладнанні тощо) та не надано доказів неможливості одержання відповідних доходів (економії коштів на сировині для керамічної плитки) в інший спосіб.
Однак місцевий господарський суд залишив вищенаведені обставини поза увагою.
Тому колегія суддів вважає передчасним висновок, викладений в оскаржуваному рішенні, про наявність усіх складових господарського правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (неотриманої вигоди) у розмірі 589198,10 грн - тоді як позивачем не доведено відповідних обставин (зокрема, протиправності поведінки відповідача, наявності у позивача збитків та їх розміру).
З урахуванням викладеного, враховуючи, що доводи апелянта щодо необґрунтованості позовних вимог знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає у задоволенню, оскаржуване рішення суду має бути скасовано як таке, що прийнято при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а у позовних вимогах ТОВ "Епіцентр К" слід відмовити повністю.
Керуючись п.2 ч.1 статті 275, п.2 ч.1 статті 277, статтями 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Витязь" задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 17.08.2021 у справі №922/1669/21 скасувати.
Прийняти нове рішення. У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 29.12.2021
Головуючий суддя О.В. Шевель
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна