ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
29 грудня 2021 року Справа № 924/474/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Демидюк О.О.
розглянувши апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без виклику представників сторін Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення господарського суду Хмельницької області від 08.09.2021 у справі №924/474/21 (повний текст складено 22.09.2021, суддя Смаровоз М.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Діом"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 108 347,4 грн основного боргу, 2387,06 грн 3% річних, 8 618,24 грн інфляційних втрат, 29 088,07 грн пені, 7584,32 грн штрафу
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.09.2021 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Діом" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 108 347,4 грн основного боргу, 2 387,06 грн 3% річних, 8 618,24 грн інфляційних втрат, 29 088,07 грн пені, 7 584,32 грн штрафу задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Діом" 108 347,4 грн основного боргу, 2 387,06 грн 3% річних, 8 618,24 грн інфляційних втрат, 1790,29 грн. відшкодування судового збору.
У решті позову відмовлено.
Вказане рішення мотивоване тим, що позовні вимоги в частині стягнення 108 347,4 грн основного боргу є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню. Суд вважає правомірним та арифметично вірним нарахування інфляційних втрат в розмірі 8 618,24 грн, а також 2 387,06 грн 3% річних. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення пеня у сумі 29 088,07 грн та штраф у сумі 7584,32 грн нараховані неправомірно, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 08.09.2021 у справі №924/474/21 в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача сум 108 347,40 грн основної заборгованості за договором поставки, 2 387,06 грн 3% річних, 8 618,24 грн інфляційних втрат та в цій частині по суті спору винести нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні таких вимог позивача і провести новий розподіл судових витрат у справі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що поставлена позивачем для відповідача згідно з Видатковими накладними від 30.06.2020 №192, від 01.07.2020 №197, від 23.07.2020 №235 частина товару загальною вартістю 108 347,40 грн з ПДВ не може вважатись товаром, поставленим у повному обсязі, оскільки кількість такого поставленого товару не відповідає (є меншою) умовам Договору щодо визначеної у Специфікації до цього Договору кількості товару, який підлягає поставці. На думку скаржника, постачальник (позивач) не здійснив для покупця у строки визначені Договором поставку всього товару, а вказана у видаткових накладних від 30.06.2020 №192, від 01.07.2020 №197, від 23.07.2020 №235 частина товару не відповідає умовам Договору щодо кількості товару, що визначена у специфікації до Договору. Скаржник звертає увагу суду, що позивачем на момент судового розгляду справи, а також на момент подачі до суду цієї апеляційної скарги недопоставлено для відповідача, на виконання умов Договору, частину товару загальною вартістю 5 652,60 грн з ПДВ. Вважає, що нарахування кредитором для боржника 3% річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України може здійснюватись лише на суму простроченого грошового зобов'язання з оплати вартості товару без врахування суми ПДВ, що включений до вартості такого товару за договором, а проведення таких нарахувань на суму ПДВ, що включено до вартості товару, не відповідає змісту, призначенню та суті самих нарахувань 3% річних та інфляційних втрат, що передбачені статтею 625 ЦК України.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 у складі колегії суддів для розгляду справи №924/474/21 у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення господарського суду Хмельницької області від 08.09.2021 у справі №924/474/21. Роз'яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
11.11.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Діом" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).
Згідно з частиною 10 статті 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" оскаржується рішення місцевого господарського суду, в якому ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент звернення з апеляційною скаргою, а справа №924/474/21 не належить до категорії справ вказаних у частині 4 статті 247 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
В прохальній частині апеляційної скарги скаржник оскаржує рішення господарського суду Хмельницької області від 08.09.2021 лише в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача сум 108 347,40 грн основної заборгованості за договором поставки, 2 387,06 грн 3% річних, 8 618,24 грн інфляційних втрат.
Враховуючи приписи ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу в межах її доводів та вимог щодо задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача сум 108 347,40 грн основної заборгованості за договором поставки, 2 387,06 грн 3% річних, 8 618,24 грн інфляційних втрат.
Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.06.2020 між публічним акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Діом" (постачальником) було укладено договір поставки №16501/53-124-01-20-12197 від 01.06.2020, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити електроізоляційні матеріали в асортименті, згідно з найменуванням, в кількості, за ціною та по коду УКТ ЗЕД товару, який зазначається в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).
Згідно із п. 3.1 договору строк поставки товару - протягом 30-ти календарних днів з дати укладання сторонами договору.
Як передбачено п. 4.1. договору загальна вартість товару по договору становить 95000 грн., крім того ПДВ 20% -19000 грн. Всього: 114000 грн.
Відповідно до п. 4.2 договору ціна за одиницю товару, кількість та загальна вартість товару по договору визначається специфікацією №1.
Згідно із п. 5.1 договору оплату за поставлений товару покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача за умови відповідності поставленого товару вимогам договору, щодо його кількості та якості.
Як передбачено п. 5.2 договору постачальник зобов'язаний надати покупцю електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством України порядку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Відповідно до п. 5.3 договору у випадку ненадання постачальником покупцю відповідно до п. 5.2 договору електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, на суму ПДВ, на яку не було надано податкову накладну.
Згідно із п. 5.4 договору датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця.
Як передбачено 6.3 договору, з товаром постачальник надає покупцю видаткову накладну.
Відповідно до п. 6.4 договору датою поставки товару вважається дата підписання вантажоотримувачем видаткової накладної.
Згідно із п. 6.5 договору при поставці товару допускається відхилення фактичних показників щодо загальних об'ємів від зазначених в специфікації в більшу або в меншу сторону, пов'язане з особливостями пакування такого товару і безпосередньо виробником, а також особливостями її транспортування (перевезення), при цьому, максимальний розмір відхилення не може перевищувати 5% від встановленого специфікацією показника по кожній із позицій за умови, що суму договору не буде перевищено. Постачальник обов'язкової надає покупцю лист погодження, який є невід'ємною частиною договору.
Як передбачено п. 8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 8.2 договору за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості.
Договір вважається укладеним з дати його реєстрації в ДП “НАЕК”Енергоатом” за умови підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2020. В частини гарантійних зобов'язань - до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 11.1).
Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
До договору доданий додаток №1 “Специфікація №1”, де визначено найменування товару, технічні характеристики, кількість, ціну за одиницю, суму та виробника та вказано, що вартість товару становить 114 000 грн з ПДВ, підписана представниками сторін та скріплена відтиском печаток сторін.
Матеріалами справи містять копії видаткової накладної №192 від 30.06.2020 на суму 82417,80 грн., рахунку на оплату № 213 від 30.06.2020р. на суму 82417,80 грн., товарно-транспортної накладної № Р192 від 30.06.2020р. на суму 82417,80 грн, видаткової накладної №197 від 01.07.2020 на суму 24720 грн., товарно-транспортної накладної №Р197 від 01.07.2020р на суму 24720 грн., рахунку № 220 від 01.07.2020 на суму 24720 грн., видаткової накладної № 235 від 23.07.2020 на суму 1209,60 грн, рахунку № 254 від 23.07.2020р. на суму 1209,60 грн. тощо.
В матеріалах справи також наявні копії: Статуту ТОВ “Компанія “Діом”, затверджена рішенням учасника ТОВ “Компанія “Діом” №15 від 16.08.2019; листа ТОВ “Компанія “Діом” № 1208-208 від 12.08.2020, адресованого керівнику підприємства Хмельницької АЕС; листа ТОВ “Компанія “Діом” № 2211-21 від 22.11.2020р., адресованого керівнику підприємства Хмельницької АЕС; заяви про виключення ТОВ “Компанія Діом” з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку “ 2005-2/21 від 20.05.2021; заяви про реєстрацію податкових накладних в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних №2405-2/21 від 24.05.2021 тощо.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
За ст. ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. ст. 525, 526, 629, ч. 1 ст. 530 ЦК України і ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений договором строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором поставки товару, регулювання правовідносин за яким здійснюється на підставі норм §3 гл. 54 ЦК Українм та § 1 гл. 30 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1-2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ч. 1 ст. 662 і ч. 1 ст. 691 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов,- за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).
Аналіз наведених норм свідчить, що договір поставки товару за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. У таких правовідносинах обов'язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару відповідає обов'язок покупця з прийняття та оплати цього товару (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №910/8612/19). Обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати (аналогічний висновок міститься у п. 7.3 постанови Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №908/2258/18).
Виходячи з положень ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 692 ЦК України у відповідача виник обов'язок оплатити поставлений йому позивачем товар протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача за умови відповідності поставленого товару вимогам договору щодо його кількості та якості, що відповідає п. 5.1 договору.
Як вбачається із матеріалів справи До договору доданий додаток №1 “Специфікація №1”, де визначено найменування товару, технічні характеристики, кількість, ціну за одиницю, суму та виробника та вказано, що вартість товару становить 114 000 грн з ПДВ, підписана представниками сторін та скріплена відтиском печаток сторін.
Товар був поставлений відповідачу на суму 108 347,4 грн, що підтверджується копіями видаткової накладної №192 від 30.06.2020 на суму 82417,80 грн, рахунку на оплату №213 від 30.06.2020 на суму 82417,80 грн, товарно-транспортної накладної №Р192 від 30.06.2020 на суму 82417,80 грн, видаткової накладної №197 від 01.07.2020 на суму 24720 грн, товарно-транспортної накладної №Р197 від 01.07.2020 на суму 24720 грн, рахунку №220 від 01.07.2020 на суму 24720 грн, видаткової накладної №235 від 23.07.2020 на суму 1209,60 грн, рахунку №254 від 23.07.2020.
Поставка товару згідно видаткових накладних, які в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами бухгалтерського обліку, є досягненням між сторонами згоди щодо ціни товару, а також підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару позивачем і прийняття товару відповідачем та виникнення у відповідача обов'язку з оплати постановленого йому товару у сумі, вказаній в цих документах.
Таким чином, отримання відповідачем товару на суму 108 347,40 грн на підставі договору поставки від 01.06.2020 матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем.
Однак, відповідач своїх договірних зобов'язань щодо проведення розрахунків за отриманий товар у визначені договором строки не виконав, внаслідок чого у нього існує заборгованість перед позивачем у сумі 108 347,40 грн.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що постачальник не здійснив поставку всього товару, а вказана у видаткових накладних частина товару не відповідає умовам договору щодо кількості товару, що визначена у специфікації до Договору.
Як вбачається із видаткових накладних, товар був отриманий відповідачем 30.06.2020, 01.07.2020, 23.07.2020 згідно видаткових накладних, що відповідає п. 6.4 Договору.
Згідно п. 6.1 Договору приймання товару за якістю та кількістю здійснюється на складі вантажоотримувача у відповідності з Інструкціями №П-6 (1965) та №П-7 (1966), затвердженими постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР, з наступними змінами і доповненнями та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2017 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК "Енергоатом" в розділі Стандарти НАЕК "Енергоатом").
Відповідно до п. 6.2 Договору перехід права власності на товар за договором відбувається в момент поставки товару на склад вантажоотримувача за умови відповідності постановленого товару вимогам договору та Інструкції П-6.
Згідно п. 7.1.1 Стандарту державного підприємства НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2017 роботи з вхідного контролю продукції повинні виконуватись відповідно до графіку поставок продукції в строк 30 робочих днів від дати надходження на склад або в строк, визначений договором (без урахування термінів усунення/врегулювання невідповідностей).
Відповідно до п. 7.1.13 у разі виявлення невідповідностей на будь-якому з етапів вхідного контролю, вони мають бути задокументовані відповідно до розділу 11. Закупник повідомляє постачальника про виявлені невідповідності та взаємодіє з ним до їх усунення. Продукція в цей час перебуває на складах зберігача.
Згідно 11.1 всі невідповідності, виявлені на будь-якому етапі ВК (вхідний контроль), фіксуються у звітному документі "Довідка про виявлені невідповідності". У "Довідку про виявлені невідповідності" вноситься лише та продукція, в якій були виявлені невідповідності. Невідповідності повинні бути описані повно, лаконічно та однозначно, з посиланнями на пункти документів, вимоги яких порушені, з наведенням значень відхилень контрольованих параметрів. При цьому всі можливі контрольні операції повинні бути виконані в повному обсязі, незалежно від виявлених невідповідностей.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази виявлення відповідачем невідповідностей товару, зокрема щодо кількості, відповідно до Стандарту державного підприємства НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2017. Також в матеріалах справи відсутні повідомлення покупцем постачальника про виявлені невідповідності поставленого товару, зокрема, щодо кількості.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 108 347,40 грн основного боргу є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2387,06 грн 3% річних, 8618,24 грн інфляційних втрат, судом враховується наступне.
Згідно із приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).
Судом апеляційної інстанції здійснений перерахунок заявлених до стягнення сум, враховуючи заявлені позивачем періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних. Правомірним та арифметично вірним нарахування інфляційних втрат в розмірі 8618,24 грн, а також 2387,06 грн 3% річних, з огляду на що позовні вимоги в цих сумах підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в силу положень чинного податкового законодавства, а також статей 625, 627 , 629, 632 ЦК України, нарахування інфляційних втрат та 3 % річних здійснюється на загальну суму заборгованості за договором, навіть за умови, що така заборгованість включає суму ПДВ. При цьому, нараховані на суму ПДВ інфляційні втрати та 3 % річних не включаються до суми ПДВ, визначеної договором, оскільки незалежно від нарахування їх на суму ПДВ становлять відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем з оплати вартості отриманого товару на суму 108 347,4 грн і зазначена вартість товару визначена та погоджена сторонами з урахуванням податку на додану вартість, тому доводи відповідача щодо необґрунтованого розрахунку інфляційних втрат та 3% річних на договірну вартість, з врахуванням ПДВ, є безпідставними, оскільки ст. 625 ЦК передбачає стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, виходячи з простроченої суми боргу.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 108347,4 грн основного боргу, 2387,06 грн 3% річних, 8618,24 грн інфляційних втрат.
Отже, доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення господарського суду Хмельницької області від 08.09.2021 у справі №924/474/21 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 08.09.2021 у справі №924/474/21 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 108 347,40 грн основної заборгованості за договором поставки, 2 387,06 грн 3% річних, 8 618,24 грн інфляційних втрат залишити без змін.
3. Матеріали справи №924/474/21 повернути до господарського суду Хмельницької області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений "29" грудня 2021 р.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Демидюк О.О.