вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" грудня 2021 р. Справа№ 910/18193/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Станіка С.Р.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.12.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Київської міської державної адміністрації на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2021 (повний текст ухвали складено та підписано 19.11.2021)
у справі №910/18193/21 (суддя Підченко Ю.О.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зодіак»
про забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зодіак»
до 1) Міністерства юстиції України,
2) Київської міської державної адміністрації,
3) Київської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бутько Мар'яна Володимирівна
про визнання протиправним та скасування наказу
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зодіак» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Міністерства юстиції України, Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради відповідно до яких позивач просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 3964/5 від 04.11.2021 про задоволення скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
- зобов'язати Міністерство юстиції України відновити запис про зареєстроване право постійного користування на земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зодіак» з кадастровим номером 8000000000:96:001:0040, площею 74,4527 га.
09.11.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на земельну ділянку площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040;
- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (окрім вчинення реєстраційних дій, необхідних для виконання судового рішення у даній справі) стосовно земельної ділянки площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040;
- заборони Київській міській державній адміністрації та Київській міській раді приймати рішення та вчиняти дії стосовно поділу, виділу, передачі в оренду, користування, продажу, надання документів дозвільного характеру, вилучення в цілому або частини земельної ділянки площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зодіак» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на земельну ділянку площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040;
- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (окрім вчинення реєстраційних дій, необхідних для виконання судового рішення у даній справі) стосовно земельної ділянки площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040;
- заборони Київській міській державній адміністрації та Київській міській раді приймати рішення та вчиняти дії стосовно поділу, виділу, передачі в оренду, користування, продажу, надання документів дозвільного характеру, вилучення в цілому або частини земельної ділянки площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Міністерство юстиції України 06.12.2021 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2021 у справі №910/18193/21 і прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на земельну ділянку площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040;
- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (окрім вчинення реєстраційних дій, необхідних для виконання судового рішення у даній справі) стосовно земельної ділянки площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Оскаржувана ухвала суду прийнята на припущеннях позивача та не підтверджена доказами.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №910/18193/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суд від 13.12.2021 поновлено Міністерству юстиції України пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2021, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2021, розгляд справи призначено на 20.12.2021.
Крім того, не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Київська міська державна адміністрації 06.12.2021 звернулася безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2021 у справі №910/18193/21.
В обґрунтування апеляційної скарги, КМДА також вказала, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Оскаржувана ухвала суду обмежує Київську міську раду у реалізації своїх прав власника землі за відсутності реальних передумов для висновку про ймовірність утруднення ефективного захисту прав позивача.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (колегії суддів) апеляційну скаргу Київської міської державної адміністрації на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2021 у справі №910/18193/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської державної адміністрації на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2021 у справі №910/18193/21. Об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Київської міської державної адміністрації на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2021 у справі №910/18193/21, розгляд справи призначено на 20.12.2021.
17.12.2021 та 20.12.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зодіак» надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Відзив на апеляційні скарги сторони не подали. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зодіак» своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи не скористався.
У судове засідання 20.12.2021 з'явилися представники ТОВ «Агрофірма Зодіак», Міністерства юстиції України та Київської міської державної адміністрації.
Представники Київської міської ради та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутько Мар'яни Володимирівни у судове засідання не з'явилися про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
У судовому засідання представником позивача було заявлене клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, оскільки позивачу не надходили апеляційні скарги.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представників відповідачів, які заперечили проти задоволення клопотання про відкладення, зазначивши, що апеляційні скарги направлялися усім учасникам справи, відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Представники сторін, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась. При цьому, судом враховано, що скаржниками були направлені апеляційні скарги усім учасникам справи, а представник ТОВ «Агрофірма Зодіак» не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи навіть перед початком судового засідання.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Представники Міністерства юстиції України та Київської міської державної адміністрації у судовому засіданні надали суду свої пояснення по справі в яких підтримали вимоги своїх апеляційних скарг на підставі доводів, зазначених у них, просили її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2021 скасувати, у заяві про забезпечення позову відмовити.
Представник ТОВ «Агрофірма Зодіак» також надав суду свої пояснення по справі в яких заперечив проти задоволення апеляційних скарг. Представник позивача, вважає скарги необґрунтованими та безпідставними, просив суд відмовити в їх задоволенні та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову та в її обґрунтування ТОВ «Агрофірма Зодіак» вказувало, що:
- предметом спору у справі є визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України про задоволення скарги КМДА та скасування рішення державного реєстратора про внесення відомостей відносно права користування позивачем земельною ділянкою;
- відновлення запису про користування земельною ділянкою буде можливим лише в разі відсутності інших записів відносно спірної земельної ділянки та наявності інформації про саму земельну ділянку;
- у разі невжиття заходів забезпечення позову та можливості відповідачів вільно розпоряджатися земельною ділянкою відносно якої, за їх переконанням, відсутнє право користування позивача, то позивач буде змушений звернутися до суду із позовами про скасування дій та рішень відповідачів, вчинених після скасування запису про його право користування;
- за наявності у відповідачів можливості розпоряджатися земельною ділянкою та запереченням права позивача користуватися нею, є обґрунтовані ризики вважати, що відповідачі можуть відчужити, поділити або надати у користування земельну ділянку, яка фактично є предметом розгляду у справі.
Разом з тим, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 2, 4 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Частинами 5-7, 11 ст. 137 ГПК України передбачені випадки, в яких не допускається забезпечення позову.
Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Таким чином, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається.
Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов'язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Наказом Міністерства юстиції України № 3964/5 від 04.11.2021:
- задоволено скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.11.2021 № 057032-29536;
- скасовано рішення від 10.09.2021 № 60305624, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бутько Мар'яною Володимирівною;
- анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бутько Мар'яні Володимирівні;
- виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству;
- виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
На переконання колегії суддів, не вдаючись до оцінки правомірності заявленого позову у справі №910/18193/21 та вірогідності його задоволення, суд має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову.
Разом з тим, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивачем не наведено достатніх підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі №910/18193/21, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів, щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Таких обставин не наведено і судом першої інстанції при прийнятті ухвали про забезпечення позову.
Однак, задовольняючи заяву про забезпечення позову місцевим господарським судом не враховано, що позивачем не наведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до прийняття у справі судового рішення, викладені аргументи не підтверджені жодними доказами. Матеріали справи такі докази не містять. Заявником не обгрунтовано про існування обставин, які б унеможливили захист прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, або обставин, що ускладнювали б відновлення таких прав та інтересів при виконанні судового рішення у межах заявлених позовних вимог у разі задоволення позову.
В оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції відсутні мотиви якими суд обгрунтовує свої висновки про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Місцевий господарський суд задовольняючи заяву про забезпечення позову виходив лише з доводів та припущень позивача. При цьому, такі доводи не підтверджені жодними доказами що містяться в матеріалах справи.
Із заяви про забезпечення позову та позовної заяви вбачається, що Міністерством юстиції України винесено наказ у порядку статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у зв'язку з встановленням порушень законодавства при прийнятті рішення від 10.09.2021 № 60305624 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бутько Мар'яною Володимирівною.
При цьому, позивачем не наведено та не надано жодних належних доказів того, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення або ж ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Не надано також жодних доказів і на підтвердження аргументів позивача викладених у своїй заяві та прийнятих до уваги судом без будь-яких підтверджуючих документів. Наведені ж аргументи є недоведеними та не містять даних які б свідчили про існування підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову, а є лише припущенням.
Тобто, судом першої інстанції прийнято ухвалу про забезпечення позову лише на припущеннях позивача про неможливість виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Місцевим господарським судом не враховано, що Міністерством юстиції України вже виконано наказ № 3964/5 від 04.11.2021 шляхом припинення запису про право власності щодо земельної ділянки прийнятого на підставі рішення від 10.09.2021 № 60305624 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутько Мар'яни Володимирівни.
А відтак, заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (окрім вчинення реєстраційних дій, необхідних для виконання судового рішення у даній справі) стосовно земельної ділянки площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040 є безпідставною.
Більше того, суд зазначив, що захід забезпечення позову у вигляді арешту та заборони вчинення дій щодо земельної ділянки не спричинить збитків відповідачам або третім особам та не завдасть не відновлюваної шкоди відповідачам чи третім особам. Такі заходи забезпечення направленні лише на збереження того стану майнових прав, який існує на час звернення до суду із позовом.
Відтак, судом першої інстанції надано оцінку змісту оскаржуваного наказу, що є передчасним висновком, оскільки оцінка такому рішенню повинна надаватися лише при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог.
Отже, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Судом апеляційної інстанції враховано, що Міністерство юстиції України має право на прийняття рішень про скасування незаконних реєстраційних дій та виконання такого рішення шляхом скасування таких дій, а оскаржуваною ухвалою, фактично, вирішено спір по суті заявлених позовних вимог, оскільки судом заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (окрім вчинення реєстраційних дій, необхідних для виконання судового рішення у даній справі) стосовно земельної ділянки площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
На переконання колегії суддів, забезпечення позову, шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (окрім вчинення реєстраційних дій, необхідних для виконання судового рішення у даній справі) стосовно земельної ділянки площею 74,4527га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040, може вважатися вирішенням спору, оскільки виконання наказу не є можливим, незважаючи на те, що оскаржуваний наказ є чинним, та був винесений державним реєстратором при вчиненні дій у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Таким чином, зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 137 ГПК України. Зміст оскаржуваної ухвали суду свідчить, що суд першої інстанцій, задовольняючи заяву, не навів жодних обгрунтованих мотивів, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в господарській справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.
Наказ Міністерства юстиції України від 04.11.2021 № 3964/5 «Про задоволення скарги» є реалізацією Міністерством юстиції України своїх імперативних повноважень з розгляду скарг, зокрема скарги Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за результатами розгляду якої прийнято рішення у формі наказу.
Крім того, що стосується накладення арешту на земельну ділянку площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040 та заборони Київській міській державній адміністрації та Київській міській раді приймати рішення та вчиняти дії стосовно поділу, виділу, передачі в оренду, користування, продажу, надання документів дозвільного характеру, вилучення в цілому або частини земельної ділянки площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040, колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначалось вище, оскаржувана ухвала не містить висновків суду про те, що невжиття запропонованих заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. З ухвали суду не вбачається, що суд надав оцінку співмірності запропонованих заходів на предмет негативних для відповідача наслідків їх застосування. Суд першої інстанції посилаючись, серед іншого, на збалансованість інтересів сторін, залишив поза увагою інтереси відповідачів по справі - Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, фактично оспорюваною ухвалою вирішив спір по суті.
Звертаючись до господарського суду із заявою про забезпечення позову позивач вказував, що прийнятий Міністерством юстиції України наказ від 04.11.2021 №3964/5, з вимогою щодо скасування якого позивач звернувся у даній справі, стосується спірної земельної ділянки площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8000000000:96:001:0040.
Згідно з обставинами цієї справи вбачається що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) в межах наданих йому повноважень звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 01.11.2021 № 057031-29536 щодо скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутько Мар'яни Володимирівни від 10.09.2021 № 60305624 про державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:96:001:00407, площею 74,4527 га, що розташована в межах м. Києва та відноситься до комунальної власності територіальної громади м. Києва.
Водночас, Київська міська рада як власник та розпорядник земель комунальної власності на території міста Києва жодних рішень щодо передачі у власність або користування будь-яким фізичним чи юридичним особам земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:001:0040 не приймала. Такі докази в матеріалах справи відсутні.
Задоволення Міністерством юстиції України скарги департаменту та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутько Мар'яни Володимирівни від 10.09.2021 № 60305624 не можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачам вчиняти будь-які дії щодо свого майна, позаяк заборона власнику приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо своєї власності є крайньою мірою судового примусу і може застосовуватись у виняткових випадках. Інакше таке обмеження може призвести до істотних негативних наслідків, а саме - порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника земельної ділянки.
До того ж, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що формування, передача земельної ділянки її володільцем, зокрема, внаслідок поділу, виділу, передачі в оренду, присвоєнням кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц та від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17.
За таких обставин вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову не відповідають приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та за даних фактичних обставин справи є неспіврозмірними із заявленими вимогами, оскільки спричиняють невиправдане обмеження у реалізації Київською міською радою правомочностей власника землі за відсутності реальних передумов для висновку про ймовірність утруднення ефективного захисту прав позивача. Прийняті на припущеннях та не підтверджені відповідними доказами.
Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зодіак» дійшов до невірного висновку, в результаті чого винесено незаконну та необгрунтовану ухвалу щодо забезпечення позову про накладення арешту на земельну ділянку площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8 00000000:96:001:0040; заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (окрім вчинення реєстраційних дій, необхідних для виконання судового рішення у даній справі) стосовно земельної ділянки площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8 000000000:96:001:0040; заборону Київській міській державній адміністрації та Київській міській раді приймати рішення та вчиняти дії стосовно поділу, виділу, передачі в оренду, користування, продажу, надання документів дозвільного характеру, вилучення в цілому або частини земельної ділянки площею 74,4527 га, за кадастровим номером 8 000000000:96:001:0040. Оскаржувана ухвала суду про забезпечення позову підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 227 ГПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на те, що судом першої інстанції прийнято ухвалу за відсутності належної оцінки наведених позивачем доводів стосовно наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову, з порушенням норм матеріального права, що регулюють спірні відносини та здійснені передчасні висновки про наявність підстав для забезпечення позову, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Агрофірма Зодіак» про забезпечення позову у справі №910/18193/21.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2021 у справі №910/18193/21 - задовольнити.
2. Апеляційну скаргу Київської міської державної адміністрації на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2021 у справі №910/18193/21 - задовольнити.
3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2021 у справі №910/18193/21 про забезпечення позову - скасувати.
4. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зодіак» про забезпечення позову у справі №910/18193/21.
5. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2021 у справі №910/18193/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 20.12.2021.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді С.Р. Станік
Є.Ю. Шаптала