20 грудня 2021 року
м. Харків
справа № 643/9985/17
провадження №22-ц/818/4664/21
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - судді Тичкової О.Ю.,
суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання: Антонович А.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лук'янова Олена Борисівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 січня 2021 року, постановлену у складі судді Сугачової О.О.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 31.01.2018 по цивільній справі № 643/9985/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лук'янової Олени Борисівни про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою у Московського районного суду м. Харкова від 29 січня 2021 року, заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову - задоволено.
Своє рішення суд мотивував тим що, цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лук'янової Олени Борисівни про визнання заповіту недійсним ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.10.2020 залишена без розгляду, ухвала набрала законної сили 16.10.2020, необхідність у забезпеченні позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 відсутня, у суду є правові підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим що, суд виніс ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судове засідання 29.01.2021 відбулось без позивачки та її представника, які не були належним чином повідомлені. Матеріали справи не містять доказів направлення на адресу позивачки повідомлення про час та дату розгляду його клопотання. Ухвала суду ґрунтується на незаконному та необґрунтованому судовому рішенні - ухвалі суду від 01.10.2020. Постановлення окремої ухвали про скасування заходів забезпечення позову після постановлення ухвали про залишення позову без розгляду суперечить приписам ч.9 ст.158 ЦПК. Позивачка не отримувала ухвали Московського районного суду м. Харкова від 29 січня 2021 року, а дізналася про неї лише 04.06.2021 після ознайомлення з матеріалами справи. На момент складання апеляційної скарги, ухвала позивачці так вручена і не була. Допущені помилки призвели до неправильного вирішення справи та постановлення помилкової ухвали.
Відзив до суду не подавався.
Частиною 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам оскаржене судове рішення не відповідає.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 про визнання заповіту ОСОБА_6 , зареєстрованого за №2072 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лук'яновою О.Б, недійсним (т.1 а.с. 1-2).
Ухвалою суду від 10.08.2017 року відкрито провадження по справі. Справу призначено до підготовчого засідання. (т.1 а.с. 10).
26.01.2018 року до суду надійшла заява від ОСОБА_7 , про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру у АДРЕСА_2 .(т.1 а.с. 23).
Ухвалою від 31.01.2018 року заяву задоволено, накладено арешт на квартиру у АДРЕСА_2 .(т.1 а.с. 26-27).
Ухвалою від 01.10.2020 року цивільну справу залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України (т.1 а.с. 216).
24.12.2020 року до суду надійшла уточнена заява від ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення, вжитих ухвалою суду від 31.01.2018 року(т.1 а.с. 225).
Ухвалою від 29.01.2021 року заяву задоволено, скасовані вжиті судом заходи забезпечення позову, шляхом зняття арешту з квартири у АДРЕСА_2 (т.1 а.с.227-228).
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, суд скасовує вжиті заходи забезпечення позову, в тому випадку, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінилися обставини, що зумовили його застосування.
Відповідно до ст. ч. 9 та ч. 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2010 року позовну заяву ОСОБА_3 про визнання заповіту ОСОБА_6 , зареєстрованого за №2072 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лук'яновою О.Б. недійсним залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, постановою Харківського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року дану ухвалу скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для подальшого розгляду справи по суті.
Тому колегія суддів вважає, що ухвала суду від 29.01.2021 року про, скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, шляхом зняття арешту з квартири у АДРЕСА_2 також підлягає скасуванню, оскільки вже не існує підстав на які посилався суд першої інстанції для винесення вказаної ухвали, а саме залишення цивільної справи без розгляду.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 , підлягає задоволенню, ухвала Московського районного суду м. Харкова від 29 січня 2021 року підлягає скасуванню, а уточнена заява ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення, вжитих ухвалою суду від 31.01.2018 року не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст.376, ст.ст.381-384, 389, 391 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 січня 2021 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 грудня 2021 року.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук