Провадження № 22-ц/803/6954/21 Справа № 199/7992/20 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
28 грудня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2021 року, -
25 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та АТ СК “Мега-Гарант” про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП. Посилаючись на те, що 01.10.2019 року, приблизно о 17 год. 40 хв. сталась дорожньо-транспортна пригода в м. Дніпрі на перехресті вулиці Вітчизняної та вул. Желябова, за участю автомобіля HONDA Accord, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та мотоцикла Jawa номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який при виїзді на перехрестя з вул. Желябова не надав перевагу в русі автомобілю HONDA Accord під керуванням ОСОБА_1 та скоїв зіткнення. При зіткненні транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Зазначені обставини були відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та в подальшому Амур - Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 17 жовтня 2019 року по справі 199/8408/19 (3/199/3448/19) ОСОБА_2 було визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Висновком експертного дослідження, складеного судовим експертом Дроздовим Юрієм Володимировичем №3310/19/19 від 25.10.2019 визначено розмір матеріальної шкоди. Також, згідно квитанції від 25.10.2019 р. позивач поніс витрати на підготовку спеціалістом висновку експертного дослідження автотоварознавця по визначенню матеріальної шкоди, завданої володільцю КТЗ у розмірі 2000 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на момент ДТП застрахована в АТ СК «МЕТА - ГАРАНТ». Страховою компанією «МЕТА - ГАРАНТ» було відшкодовано на користь потерпілого сума 18190,90 грн.
Однак, відповідно до висновку експертного дослідження, складеного судовим експертом Дроздовим Юрієм Володимировичем №3310/19/19 від 25.10.2019 року, зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля HONDA Accord складає 49505,66 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин - 25297,87 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин - 23776,33 грн.; величина матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля HONDA Accord складає 41686,24 грн.
Позивач зазначає, що сума, яку повинна була сплатити страхова компанія відповідно до висновку експерта становить 23776,33 грн. Страховою компанією «МЕГА-ГАРАНТ» було відшкодовано йому лише 18190,90 грн. Так, відповідно до розрахунку страхової компанії, розмір матеріальної шкоди складає 18190,90 грн. та 2000 грн. становить франшиза, яку сплачує страхувальник.
Оскільки страховою компанією відшкодовується лише вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу, то різниця між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу, та вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу повинна відшкодовуватись власником джерела підвищеної небезпеки і становить 23776,33 грн. - 18190,90 грн. - 2000 грн. = 3585, 43 грн., тобто страхова компанія повинна здійснити доплату страхової суми у зазначеному розмірі.
Одночасно з цим позивач зазначає, що саме ОСОБА_2 , як водій транспортного засобу, причетний до дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати йому різницю між фактичним розміром шкоди (розрахованим без урахування коефіцієнта зносу складових частин) і сумою, що має становити страхову виплату 49505,66 грн. - 25597, 87 грн. = 23 907,79 грн. Також, згідно квитанції №3310/19/19 від 25.10.2019 позивач поніс витрати на підготовку спеціалістом висновку експертного дослідження автотоварознавця по визначенню матеріальної шкоди, завданої володільцю КТЗ у розмірі 2000 грн., яка також підлягає відшкодуванню відповідачем (а.с.1-6).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АТ «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 23023,39 грн., а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 840,80 грн., а всього 23864 гривні 19 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.151-153).
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог (а.с.210-213).
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.10.2018 між АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» та громадянином ОСОБА_2 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і видано Поліс АМ№5241921, згідно з яким були застраховані майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної житлу, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу “JAWA 350”, д.р.н. НОМЕР_2 . Строк дії Договору страхування - з 20.10.2018 р. по 19.10.2019 р. включно. Страхова сума (ліміт відповідальності) па одного потерпілого: за шкоду, завдану життю і здоров'ю - 200 000, 00 грн.; за шкоду, заподіяну майну - 100 000, 00 грн. Франшиза за Договором страхування становить 2000,00 грн.
01.10.2019 р. о 17.40 год. в місті Дніпрі на перехресті вул. Вітчизняної та вул. Желябова сталася ДТП за участю транспортного засобу “JAWA 350”, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «HONDA ACCORD» д.н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 17.10.2019 р. по справі №199/8408/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.
07.10.2019 р. позивач звернувся до AT “СК “МЕГА-ГАРАНТ” із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та 07.11.2019 р. із заявою про виплату страхового відшкодування. Після повідомлення про ДТП, яке надійшло 11.10.2019 р., за замовленням AT “СК "МЕГА-ГАРАНТ” оцінювачем ОСОБА_3 , у присутності власника здійснено огляд пошкодженого автомобіля “HONDA ACCORD”, д.н.з. НОМЕР_1 для визначення суми матеріального збитку та для розрахунку розміру страхового відшкодування, що повинно бути виплачено за Договором.
Згідно висновку №6976 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості відновлювального ремонту КТЗ від 23.10.2019 р., виконаного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 на замовлення AT “СК “МЕГА-ГАРАНТ”, вартість матеріального збитку завданого ОСОБА_1 , яка власнику транспортного засобу “HONDA ACCORD", д.н.з. НОМЕР_1 пошкодженого у ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 20782,01 грн.
ОСОБА_1 згідно страхового акту №712/2020-Г0, який був складений після дослідження обставин і наслідків дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 01.10.2019 р., було перераховано страхове відшкодування разом із пенею в загальному розмірі 18183,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6147 від 22.05.2020 р.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_2 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням в розмірі 40403,84 грн. (вартість ремонту відповідно до ремонтної калькуляції № 1090 від 23.10.2019, надано експертом Крутінь В.І.) - 17380,45 грн. (сума страхового відшкодування з вирахуванням безумної франшизи та зменшенням розміру страхового відшкодування на суму ПДВ (1401,56)) = 23023,39 грн.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог до страхової, суд першої інстанції виходив із того, що останній здійснив страхове відшкодування відповідно до висновку експерта-автотоварознавця ОСОБА_3 № 6976 від 23 жовтня 2019 року, з яким ОСОБА_1 погодився та не оспорював у встановленому порядку. Також суд відмовив позивачу в частині позовних вимог щодо стягнення зі страхової компанії витрат на підготовку спеціалістом висновку експертного дослідження авто товарознавця в розмірі 2000 грн., оскільки даний висновок експертизи ОСОБА_4 №3310/19/19 від 25.10.2019 не був прийнятий судом, як доказ.
Рішення суду оскаржується лише в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , а тому в іншій частині колегією суддів не ревізується.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Крім того, за правилами статей 1188, 1192 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у розмірі реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як було встановлено судом, вартість матеріального збитку завданого позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля була розрахована експертом з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,70) та становить 40403,84 грн., а вартість відновлювального ремонту розрахована без урахування фізичного зносу становить 20782,01 грн.
Слід зазначити, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Крім того важливою обставиною є те, що сума страхового відшкодування у розмірі 20782,01грн., яка виплачена страховиком позивачу, була розрахована з урахуванням фізичного зносу замінених частин на нові, що відповідає положенням статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
З цього приводу слід зазначити, що згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача, різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці.
Таким чином, відповідач як особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна, в зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача майнової шкоди є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги, що зупинка позивача, перед перехрестям, що стала причиною аварії, був “знак ввічливості” на думку відповідача, жодним чином не впливає на розгляд вказаної справи, оскільки дане питання вирішувалося при розгляді справи №199/8408/19 та відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідач не одноразово, зазначав, що він без оскаржень визнавав свою вину.
Питання щодо суми, що підлягає відшкодуванню відповідачем не оспорювалось, апелянт не просив провести експертизу. А зазначення апелянтом про можливість ремонту вказаного автомобіля за 2000-3000 грн., є голослівними та такими, що не приймаються до уваги.
Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
В зв'язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: