Справа № 635/9459/21
Провадження № 1-в/635/833/2021
29 грудня 2021 року Харківський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області заяву
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, працюючого слюсарем в ТОВ «Темп Монтаж», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-14 березня 2005 року Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк на 1 (один) рік;
-18 травня 2007 року Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, звільнений 30 березня 2010 року умовно-достроково на невідбутий строк покарання 10 місяців 21 день;
-24 грудня 2012 року Крюківським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк на 1 (один) рік;
-02 лютого 2015 року Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк на 1 (один) рік;
-10 березня 2015 року Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень;
-17 серпня 2016 року Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк на 1 (один) рік,
засудженого вироком Дарницького районного суду м.Києва від 05 березня 2018 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, який скасовано в частині призначеного покарання вироком Київського апеляційного суду від 12 червня 2020 року та засуджений за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 2 (два) роки 1 (один) місяць,
про застосування відносно нього положень Закону України «Про амністію у 2016 році», ?
30 листопада 2021 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_3 про застосування відносно нього положень статі 7 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Засуджений ОСОБА_3 надав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за його заявою у його відсутність, просив задовольнити заяву та застосувати до нього положення Закону України «Про амністію у 2016 році».
Представник державної установи «Темнівська виправна колонія №100» надав до суду заяву, в якій вказав, що просить справу за заявою про застосування положень Закону України «Про амністію у 2016 році» відносно засудженого ОСОБА_3 розглядати у його відсутність.
Прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 також надав до канцелярії суду заяву, в якій виклав прохання розглядати справу у його відсутність, проти задоволення заяви засудженого ОСОБА_3 заперечує.
У відповідності до положень частини п'ятої статті 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомлена про поважні причини неявки.
Згідно з вимогами частини четвертої статі 107 КПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи за клопотанням засудженого та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_3 , суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Статтею 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків, суд, окрім іншого, має право вирішувати питання про звільнення від покарання на підставі Закону України про амністію.
Згідно зі статті 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
07 вересня 2017 року набув чинності Закон України «Про амністію у 2016 році».
Так, згідно вимог пункту "а" статті 9 вказаного Закону, амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», а також до осіб, які після ухвалення вироку, але до повного відбуття покарання, знову вчинили умисний злочин.
Так, як встановлено з матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_3 , останній засуджений вироком Дарницького районного суду м.Києва від 05 березня 2018 року, скасованого в частині признання покарання вироком Київського апеляційного суду від 12 червня 2020 року, за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, а згідно статті 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 17 серпня 2016 року, та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на 2 (два) роки 1 (один) місяць.
Відтак, ОСОБА_3 після ухвалення вироку Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 17 серпня 2016 року (за вчинення злочину датованого 24.03.2016), але до повного відбуття покарання, знову вчинив умисний злочин 30.12.2016, за який був визнаний винним та засуджений вироками Дарницького районного суду м.Києва від 05 березня 2018 року та Київського апеляційного суду від 12 червня 2020 року до покарання у виді позбавлення волі на 2 (два) роки 1 (один) місяць.
Відтак, суд приходить до висновку, підстав для застосування до засудженого ОСОБА_3 інших положень Закону України «Про застосування амністії в Україні», судом не встановлено.
Слід зазначити, що згідно зі статті 11 Закону України «Про амністію у 2016 році» рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. У разі відсутності необхідних відомостей про особу, до якої застосовується амністія, розгляд питання про застосування амністії відкладається до їх одержання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України та положеннями Закону України «Про застосування амністії в Україні», ?
постановив:
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування відносно нього положень Закону України «Про амністію у 2016 році» ? відмовити.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області, а ОСОБА_3 в той же строк, з моменту вручення йому ухвали суду.
Суддя - ОСОБА_1