справа № 638/16380/21
провадження № 2/631/807/21
про передачу матеріалів справи за підсудністю
29 грудня 2021 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
28 грудня 2021 року за вхідним № 7504/21-вх. з Дзержинського районного суду міста Харкова надійшла цивільна справа з єдиним унікальним № 638/16380/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 просить постановити рішення про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 липня 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Вищевказана справа була направлена на адресу Нововодолазького районного суду Харківської області за підсудністю відповідно до ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова, постановленою 25 листопада 2021 року під головуванням судді Артакової К. В. Як вбачається зі змісту ухвали суду, підставою для направлення справи за підсудністю до Нововодолазького районного суду Харківської області стали відомості Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС УДМС України про те, що відповідач по справі - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, в порядку статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, судом встановлено, що згідно вказаного вище повідомлення Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС УДМС України від 29 жовтня 2021 року, яке було зареєстроване Дзержинським районним судом міста Харкова за вхідним № 59998/21-вх. від 15 листопада 2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 з 13 червня 2013 року зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9).
Разом із тим, згідно повідомлення Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС УДМС України від 28 жовтня 2021 року, яке було зареєстроване Дзержинським районним судом міста Харкова за вхідним № 60368/21-вх. від 16 листопада 2021 року, відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 10), тобто за адресою місця проживання, що зазначена позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві.
Таки чином, територіальна юрисдикція Нововодолазького районного суду Харківської області не поширюється на територію, де відповідач, ОСОБА_2 , має зареєстроване місце проживання ( АДРЕСА_2 ); доказів того, що відповідач фактично мешкає на території, яка відноситься до колишнього Нововодолазького району Харківської області, матеріали справи не містять.
Отже, вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження по даній справі з'ясовано, що матеріали цивільної справи надійшли до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
Відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За загальними правилами підсудності позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України).
Таким чином, положення статті 27 Цивільного процесуального кодексу України є імперативними у частині вимоги пред'явлення позову до відповідача саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування), який в даному випадку на території Нововодолазького району Харківської області не зареєстрований та фактично не мешкає.
Згідно матеріалів цивільної справи на території колишнього Нововодолазького району Харківської області ( АДРЕСА_1 ) зареєстроване місце проживання позивача у справі - ОСОБА_1 .
Підстав, які б згідно з частиною 2 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України дозволили обирати підсудність у Нововодолазькому районному суді Харківської області з урахуванням предмету спору, який виник у сторін, суд, з урахуванням долучених до позову додатків, не вбачає.
Крім того, тлумачення статтей 27 та 28 Цивільного процесуального кодексу України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 Цивільного процесуального кодексу України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина 16 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України).
Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Разом з тим, в даному випадку, позивач скористалась правом вибору загальної підсудності та направила позов за місцем реєстрації та проживання відповідача - ОСОБА_2 , місце проживання якого зареєстроване на території Шевченківського (Дзержинського) району міста Харкова.
Відповідно до положень частини 9 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з положеннями статті 32 Цивільного процесуального кодексу України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Разом із тим, розгляд справи з порушенням правил підсудності є підставою для скасування судового рішення та в цілому нівелює інститут територіальної підсудності, а також ставить під сумнів саму сутність судового розгляду виходячи із приписів пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору «судом, встановленим законом».
Концепцію суду, встановленого законом, у значенні, вжитому у статті 6 Конвенції, розкрито у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко проти України» (заяви № 29454/04, № 29465/04), у якому Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria» зазначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».
Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (глава 1 розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України).
Як вже зазначалося вище, за загальним правилом, якщо інше не встановлено Цивільним процесуальним кодексом України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням (стаття 27 Цивільного процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що місце реєстрації відповідача по справі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є АДРЕСА_2 , що територіально не відноситься до Нововодолазького районного суду Харківської області, інших підстав для розгляду справи у суді вказаного району не має, Дзержинським районним судом міста Харкова були помилково направлені матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за підсудністю на розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області.
При цьому, слід зазначити, що у даному випадку відсутній спір щодо підсудності справ між судами.
Так, статтями 55 та 124 Конституції України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як визначено у частині 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина 1 статті 378 Цивільного процесуального кодексу України).
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо територіальної підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд, до якого направлено справу з порушенням правил підсудності, позбавляє сторін у справі права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, цивільна справа з єдиним унікальним № 638/16380/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, має бути направлена за підсудністю на розгляд до Дзержинського районного суду міста Харкова.
Керуючись статтями 3, 19, 27, частинами 2 та 16 статті 28, статтями 31, 33, 187, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259, 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 16 частини 1 статті 353, частиною 2 та 3 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Цивільну справу з єдиним унікальним № 638/16380/21 (провадження № 2/631/807/21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати на розгляд до Дзержинського районного суду міста Харкова (61202, місто Харків, проспект Перемоги, будинок № 52-В0).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою Цивільним процесуальним кодексом України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 31 Цивільним процесуальним кодексом України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя: Т. М. Трояновська