Справа № 643/5702/21
Провадження № 2/643/3437/21
29.12.2021
29 грудня 2021 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Сугачової О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
Позивач звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_2 , яким просить стягнути з останнього на свою користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за період з 17.03.2020 по 30.03.2021 в сумі 34 367,85 грн.
Обґрунтовуючи вимоги позову позивач зазначає, що з відповідачем перебувала в незареєстрованому шлюбі з червня 2014 року по грудень 2017 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26.06.2020 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 17.03.2020 і до досягнення дитиною повноліття. Постановою Харківського апеляційного суду від 21.12.2020 рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.06.2020 залишено без змін. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.06.2020 набрало законної сили 21.12.2020 та видано виконавчі листи. Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорного Р.О. від 05.10.2020 відкрито виконавче провадження. У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду від 26.06.2020, державним виконавцем виданий розрахунок заборгованості відповідача по сплаті аліментів за період з 17.03.2020 по січень 2021 року, заборгованість складає 34 367,85 грн. Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь за правилами ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в якій роз'яснено порядок подання клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін).
З боку сторін клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Отже, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що відповідає положенням ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, вивчивши доводи позову, суд дійшов висновку, що вимоги позову підлягають задоволенню, виходячи із такого.
Позивач у своєму позові посилається на те, що з відповідачем ОСОБА_2 перебували у незареєстрованому шлюбі з червня 2014 року по грудень 2017 року.
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Такі факти встановлено рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26.06.2020 (а.с.6-7).
Положеннями ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.06.2020 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 17.03.2020 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.6-7).
Постановою Харківського апеляційного суду від 21.12.2020 рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.06.2020 залишено без змін (а.с.8-12).
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.06.2020 набрало законної сили 21.12.2020 та видано виконавчі листи.
Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорного Р.О. від 05.10.2020 відкрито виконавче провадження (а.с.13).
Із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_2 від 26.02.2021, зробленого державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорним Р.О. видно, що згідно виконавчого листа № 643/4282/20 від 03.09.2020 Московського районного суду м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 17.03.2020 і до досягнення дитиною повноліття боржник зобов'язаний сплачувати аліменти. За період перебування виконавчого документу на виконанні, боржником було сплачено на рахунок відділу аліменти в сумі 9640,16 грн, з яких 115,00 грн витрати виконавчого провадження, а 9525,16 грн - в рахунок погашення заборгованості по аліментам. На підставі зазначеного, розмір заборгованості по виплаті аліментів ОСОБА_2 за період з 17.03.2020 по січень 2021 року, станом на січень 2021 року складає 34 367,85 грн. (а.с.14).
За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного Кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
При цьому за змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 Сімейного кодексу України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, Постановою від 25 квітня 2018 року № 572/1762/15-ц Велика Палата Верховного Суду відійшла від правової позиції, висловленої у постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-94цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16 та визначила, що обрахунок пені має здійснюватися за іншою формулою, ніж застосовувалась раніше.
Відходячи від правової позиції, викладеної у вищевказаних постановах Верховного Суду України, ВП ВС зазначила, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 Сімейного кодексу України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Сума пені за прострочення ОСОБА_2 сплати аліментів на утримання малолітнього сина відповідно до розрахунку державного виконавця за період з 17.03.2020 по січень 2021 року, станом на січень 2021 року, складає 34 367,85 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, розмір неустойки (пені) не може бути більше 100 відсотків заборгованості по аліментах.
Відповідно до ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Судом встановлено, що заборгованість по аліментам на користь позивача на утримання дитини відповідачем не сплачена, розмір заборгованості підтверджено розрахунком державного виконавця, який відповідачем не спростовано.
Таким чином, аналізуючи встановлені обставини та зібрані у справі докази, враховуючи розрахунок заборгованості по аліментам від 26.02.2021, суд дійшов висновку, що позов про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів підлягає задоволенню в межах заявлених вимог, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) за несплачені відповідачем аліменти згідно виконавчого листа № 643/4282/20 від 03.09.2020 за період з 17.03.2020 по січень 2021 року в розмірі 34 367,85 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів (п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), то суд на підставі ч. 2 ст. 133, ч. 1,2,6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, стягує ці витрати з відповідача.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 258, 263, 259, 279 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 196 Сімейного кодексу України, суд,
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 17.03.2020 по січень 2021 року, станом на січень 2021 року, у розмірі 34 367 (тридцять чотири тисячі триста шістдесят сім) гривень 85 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь держави - отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Сугачова