"29" грудня 2021 р.
Справа № 642/1801/21
Провадження № 2/642/1080/21
21 грудня 2021 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді - Шрамко Л.Л.,
з участю секретаря - Мананкової І.В.,
представника позивачки - ОСОБА_1 ,
представника відповідачки - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту знищення частини житлового будинку, припинення права власності, зміну частки у праві власності,
та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном,
3-і особи - Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Департамент реєстрації Харківської міської ради,
Позивачка ОСОБА_3 29 березня 2021 року звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_4 про встановлення факту знищення 34/100 ч. житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , які належали на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору дарування р.№1709 від 12.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Смородською Н.А., припинення права власності відповідачки на 34/100 частин житлової будинку з надвірними будівлями за вказаною адресою внаслідок їх знищення.
В ході підготовчого провадження позивачка подала уточнену позовну заяву, в остаточній редакції позовних вимог просить:
-встановити факт знищення 34/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , які належали на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору дарування р.№1709 від 12.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Смородською Н.А.
-припинити право власності відповідачки на 34/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями за вказаною адресою внаслідок їх знищення;
- змінити її- позивачки ОСОБА_3 , частку у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями за вказаною адресою з 66/100 часток на 1 (одну) цілу частку.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 жовтня 2016 року після смерті брата - ОСОБА_5 вона є власником 66/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка ОСОБА_6 є власником 34/100 частин вказаного житлового будинку на підставі договору дарування від 12.04.2007 року. Належні їй- позивачці - 66/100 частин житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями за вказаною адресою відносяться до квартири АДРЕСА_2 складаються з наступних приміщень: 2-1- коридор площею 10,6 кв. м., 2-2- санвузол площею 5,8 кв. м., 2-3 - кухня - площею 14,1 кв. м., 2-4 -житлова кімната площею 9,7 кв. м., 2-5 - житлова кімната площею 14,1 кв. м. 34/100 часток вказаного житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями до 1998 року відносилися до квартири АДРЕСА_3 та складалися з приміщень: 1 (1-1) - сіни площею 7, 4 кв. м., 1-2 - кухня площею 5,40 кв. м., 1-3 - житлова кімната площею 8,3 кв. м., 1-4 - житлова кімната площею 7,9 кв. м.
У 1998 році у тій частині будинку, де знаходилася квартира АДРЕСА_3 , стався вибух, внаслідок чого ця частина будинку була зруйнована. Найбільш зруйнованим було приміщення кухні літ. 1-2. Після вибуху у зруйнованій частині будинку ніхто не мешкав. Ремонт у цій частині не проводився.
У 2007 році відповідач придбала зруйновану частину житлового будинку, а у 2010 році ця частина будинку була нею розібрана (знищена).
Ще до знищення своєї частини будинку відповідачка взяла на себе зобов'язання обкласти цеглою стіну будинку, яка була внутрішньої стіною між квартирами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , підписавши договір від 28 травня 2010 року, однак свої зобов'язання відповідачка не виконала. Її - позивачки -брат за власні кошти у період 2010-2011 років самостійно обклав міжквартирну стіну цеглою. З 2010 року вказаний житловий будинок з надвірними будівлями складається тільки з приміщень квартири АДРЕСА_2 , а саме: 2-1 - коридор площею 10, 6 кв. м., 2-2 - санвузол площею 5,8 кв. м., 2-3 кухня площею 14,1 кв. м., 2-4 житлова кімната площею 9,7 кв. м., 2-5 житлова кімната площею 14,1 кв. м., прибудови а1, ганок а3, гараж О, о1- тамбур, № 1 - ворота, дворовий водопровід - № 8, огорожі № 9. Після брата вона - позивачка - успадкувала цю частину будинку.
У березні 2016 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» була проведена інвентаризація вказаного житлового будинку з надвірними будівлями, складений новий технічний паспорт на будинок, та їй була видана Довідка № 1900698 від 17.03.2016 року, в примітці якої зазначено, що у зв'язку зі знесенням частини будинку, та при уточненні при поточній інвентаризації, загальна та житлова площа житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами змінились, і на теперішній час складають 54,3 кв. м. та 23,8 кв. відповідно. Згідно інструкції про порядок технічної інвентаризації від 24.05.2001 року із змінами і доповненнями, дані зміни не відносяться до самочинних. Ідеальні частки співвласників не перерозподілялися.
Відповідачка мешкає в житловому будинку, що розташований по АДРЕСА_1 .
У лютому 2021 року відповідачка заявила їй, що збирається вселятися в частину житлового будинку, належну їй - позивачці, посилаючись на те, що в її частині будинку їй належить 34/100 частин.
Позивачка зазначає, що у зв'язку зі знищенням 34/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями, яке складалось з приміщень, про що зазначено вище, її частка змінилася і на теперішній час складає 1 (одну) цілу вказаного житлового будинку. Зміна її частки в праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями з 66/100 ч. на 1 (одну) цілу є похідною вимогою від вимоги про припинення права власності на 34/100 ч. вказаного житлового будинку, зареєстрованої за відповідачем ОСОБА_4 .
Посилаючись на ст. ст. 386, 346, 349 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» позивачка просить задовольнити її позовні вимоги.
Ухвалою суду від 31 березня 2021 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в загальному позовному провадженні, та призначено підготовче засідання.
17 червня 2021 року представник відповідачки ОСОБА_4 подав зустрічний позов до ОСОБА_3 , в якому просив усунути ОСОБА_4 перешкоди у користуванні домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається на разі із житлового будинку літ. «А-1», сараю літ. Г, вбиральні літ. Е та М, льоху літ И, душу літ. Л, гаражу літ. О, огорож № 1, 5-6, замощення № 1, а саме - зобов'язати ОСОБА_7 надати ОСОБА_4 комплект ключів від вхідних дверей до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та житлового будинку літ. А-1, який входить до складу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування зустрічного позову послався на те, що на сьогоднішній день частки співвласників домоволодіння є ідеальними, тобто ОСОБА_4 належить на праві власності 345/100 частин вказаного житлового будинку літ «А-1» житловою площею 32, 4 кв.м., загальною площею 63,1 кв.м., сараю літ. Г, вбиральні літ. Е та М, льоху літ И, душу літ. Л ,гаражу літ. О, огорож №1, 5-6, замощення №1. В той же час відповідачка чинить перешкоди позивачці у здійсненні нею права власності, замінила замки у хвіртці та дверях будинку і відмовляється надати комплект відповідних ключів ОСОБА_4 чи її уповноваженим представникам, погрожуючи при цьому кримінальною відповідальністю у разі, якщо будуть вчинені спроби пройти до домоволодіння та проведення будівельних робіт.
Ухвалою суду від 10 серпня 2021 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, основний та зустрічний позов об'єднані в одне провадження.
Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 29 квітня 2021 року за клопотанням представника позивачки ОСОБА_1 витребувано в ЗК «Харківське міське БТІ» Харківської міської ради копію інвентаризаційної справи на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 3 грудня 2021 року заявлений в судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_2 відвід судді Шрамко Л.Л. визнаний необґрунтованим.
Представник 3-ї особи -Департаменту реєстрації Харківської міської ради 19.04.2021 подав суду пояснення по справі, в яких зазначив, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється державними реєстраторами Департаменту реєстрації Харківської міської ради на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, зі змінами затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), який регламентує умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав.
Відповідно до ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, вказаною статтею визначено, що заявник, це зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Діючим законодавством України визначено процедуру державної реєстрації речових прав на нерухоме майно суб'єктами державної реєстрації прав виключно за заявочним принципом.
Відповідно до ч. 5 ст. З Закону, яка кореспондується з п. 6 Порядку встановлено, що державна реєстрація прав (припинення прав та їх обтяжень) проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п'ятим цієї частини.
Відповідно до статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Стаття 20 Закону закріплює, що заява про державну реєстрацію прав та оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.
Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.
Згідно Порядку для проведення державної реєстрації речових прав, необхідними документами є документи, що підтверджують набуття, зміну або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.
Документи, що підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 40 Порядку встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та цим Порядком.
Відповідно до ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 26 Порядку визначено, що державна реєстрація прав може проводитися за заявою заявника шляхом звернення до фронт-офісів, що забезпечують прийняття та видачу відповідно до цього Порядку документів під час державної реєстрації прав. У разі подання заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав до фронт-офісу уповноважена особа такого фронт-офісу вчиняє усі дії щодо прийняття та видачі документів для державної реєстрації прав, передбачені цим Порядком та здійснення яких покладається на уповноважену особу.
Відповідно до п. 2 Порядку фронт-офіс - центр надання адміністративних послуг, утворений відповідно до Закону України “Про адміністративні послуги”, акредитований суб'єкт, що здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів під час державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно до ст. 6 Закону до суб'єктів державної реєстрації прав належать: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти.
До організаційної системи державної реєстрації прав також входять державні реєстратори.
Таким чином, в зв'язку зі змінами в чинному законодавстві, на теперішній час законом визначена множинність суб'єктів, що надають послуги в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Враховуючи вищевикладене, представник Департаменту реєстрації Харківської міської ради просив суд справу вирішити у відповідності до норм матеріального і процесуального права.
Представник 3 -ї особи КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» надав на виконання ухвали суду копію інвентаризаційної справи та листом № 3840/0412/21 від 13.05.2021 повідомив суд про те, що на теперішній час КП «Харківське міське БТІ» відповідно до положень Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затв. Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001, зареєстр. В Мінюсті України 10.07.2001 за № 582/5773, у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-будівельного господарства України від 26.07.2018 №186 та на виконання рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 17.04.2019 № 1559/19 (далі-Інструкція) КП « Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради здійснює функції зберігача інвентаризаційних справ на території м. Харкова та не виконує робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна. Тобто, починаючи з січня 2013 року і до теперішнього часу проведення робіт з технічної інвентаризації та виготовлення технічних паспортів на відповідні об'єкти нерухомого майна є екстериторіальним та здійснюється будь-яким суб'єктом господарювання, відповідальні виконавці якого пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт їз технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність». Законодавством не передбачено наявності у зберігача функцій та засобів контролю та при мусу відносно вказаних суб'єктів господарювання з питання зобов'язання долучення матеріалів актуальної технічної інвентаризації до матеріалів інвентаризаційних справ на об'єкти нерухомого майна, які знаходиться у зберігача- КП «Харківське міське БТІ» ХМР, у зв'язку з чим матеріали технічної інвентаризації, що містять інвентаризаційні справи на об'єкти нерухомого майна, які знаходиться на зберіганні у КП «ХМБТІ» ХМР на теперішній час можуть бути не актуальні. Інформація щодо права власності, яка міститься в матеріалах інвентаризаційної справи КП «ХМБТІ» ХМР на теперішній час також не є актуальною, оскільки зазначені матеріали містять реєстраційні відомості станом на 31.12.2012.
Представник відповідачки адвокат Романченко О.М. 16.06.2021 надав суду відзив на позов та 16.07.2021 - відзив на уточнену позовну заяву, в яких зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_7 є незаконними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до договору дарування від 12.04.2007 ОСОБА_4 є власником 34/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Відповідно до вищевказаного договору дарування та технічного паспорту до складу вказаного володіння входить: житловий будинок літ. «А-1» житловою площею 32,4 кв.м„ загальною площею кв.м., сарай літ. Г, вбиральні літ. Е та М, льох літ И, душ літ. Л, гараж літ. О, огорожа № 1, 5-6, замощення № 1.
Посилання позивачки на те, що частина домоволодіння. знищена, а тому в силу приписів ст. 349 ЦК України право власності відповідачки має бути припинено у судовому порядку, не відповідає вимогам закону, зокрема положенням щодо змісту права власності, визначеним ст. 316, 317 ЦК України, конституційному принципу непорушності права власності - ст. 321 ЦК України, ст. 41 Конституції України, положенням ст. 356, 358 ЦК України щодо права спільної часткової власності.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного х у праві власності є спільною частковою власністю. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві шості на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється власниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Таким чином, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.
У ч. 2 ст. 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України). Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (ч. 1 ст. 183 ЦК України).
Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього тиняється.
Відповідно до ч. 4 ст. 364 ЦК України договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
З матеріалів інвентаризаційної справи на вказане домоволодіння вбачається, що поділ домоволодіння чи виділ часток співвласників домоволодіння не проводився, відповідні договори між співвласниками володіння не укладались та не реєструвались.
Таким чином, станом на сьогоднішній день частки співвласників вказаного домоволодіння є ідеальними, тобто ОСОБА_4 належить на праві власності 34/100 частин житлового будинку літ. «А-1» житловою площею 32,4 кв.м., загальною площею 63,1 кв.м., сараю літ. Г, вбиральні літ. Е та М, льоху літ И, душу літ. Л, гаражу літ. О, огорож № 1,5-6, замощення№1.
З невідомих підстав позивачка самовільно виділила відповідачці на належні 34/100 частин у праві власності кімнати № 1-3 та 1-4 загальною площею 16,2 кв.м. В той же час, відповідно до правовстановлюючих документів, технічного паспорту та матеріалів інвентаризаційної справи загальна площа житлового будинку літ. «А-1» становить 63,1 кв.м. З огляду на це, частці ОСОБА_4 відповідає загальна площа будинку у розмірі 21,5 кв.м.
Крім того, до складу домоволодіння крім житлового будинку літ. А-1 входять сарай літ. Г, вбиральні літ. Е та М, льох літ. И, душ літ. Л, гараж літ. О, огорожа № 1, 5-6, замощення № 1, 34/100 частин права власності на які також належить ОСОБА_4 . Також зазначив, що відповідачка чинить перешкоди позивачці у здійсненні нею права власності, замінила замки у хвіртці та дверях будинку і відмовляється надати комплект відповідних ключів ОСОБА_4 чи її уповноваженим представникам, погрожуючи при цьому кримінальною відповідальністю у разі, якщо будуть вчинені спроби пройти до домоволодіння та проведення будівельних робіт.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 уточнену позовну заяву підтримала? пославшись на викладені в позовній заяві обставини. У зустрічному позові просила відмовити, посилаючись на те, що частка відповідачки знищена, та відсутні приміщення на території домоволодіння, які їй належить. Крім того, послалась на те, що 28 травня 2010 року між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір поділу земельної ділянки, яку відповідачка приватизувала. Крім того, відповідно до вказаного договору відповідачка ОСОБА_4 зобов'язалась за власний рахунок виконати роботи з облаштування вказаного домоволодіння, згідно з переліком, який додатком до договору, однак вказані зобов'язання не виконала.
Представник відповідачки ОСОБА_2 просив в основному позові відмовити, та задовольнити зустрічний позов, пославшись на викладені у відзивах на позов та зустрічному позові обставини. Також зазначив, що ОСОБА_4 є власником сусідньої земельної ділянки. Право власності на частину земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 не зареєстровано за жодної з сторін. Крім того, на території домоволодіння АДРЕСА_1 після пожежі залишався гараж, який не є самовільною будівлею, оскільки побудований до 1992 року, що підтверджено довідкою БТІ, якою спростовуються показання свідків з боку позивачки. Також зазначив, що угода про розподіл земельної ділянки, укладена між співвласниками, на яку посилається представник позивачки, є нікчемною, не породжує жодних юридичних наслідків, оскільки не зареєстрована у встановленому порядку та нотаріально не посвідчена. Також зазначив, що позивачка перешкоджає відповідачці у проведенні будівельних робіт, закрила доступ на територію домоволодіння. Конкретні приміщення не виділялись співвласникам у передбаченому законом порядку, посилання позивачки на те, що будинок поділено на 2 квартири, та їй належить квартира АДРЕСА_2 , не підтверджено доказами.
Суд, вислухавши представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та копію інвентаризаційної справи, встановив такі фактичні обставини та правовідносини сторін.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Третьої Харківської державної нотаріальної контори 01 жовтня 2016 року, реєстр. Р.№ 1-516, ОСОБА_3 на праві власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить 66/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 247659878 від 11.03.2021 житловий будинок з прибудовами загальною площею 54, 3 кв.м., житловою площею 234, 8 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстрований на праві спільної часткової власності: за ОСОБА_3 - на 66/ 100 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину від 01.10.2016, за ОСОБА_4 - на 34/100 частини на підставі договору дарування від 12.04.2007р.
Право власності на 66/100 частин вказаного домоволодіння було зареєстровано 01.03.2007 на підставі договору купівлі-продажу від 25.12.1981 року за ОСОБА_8 , а з 01.10.2016 - за ОСОБА_3 .
Згідно з Довідкою КП «Харківське міське БТІ» від 25.05.2016 житловий будинок з надвірними будівлями за вказаною адресою відповідає наступним характеристикам: А-1 - житловий будинок з прибудовами, дерев'яний обкладений цеглою, 925 р. побудови, загальною площею 54,3 кв.м., житловою площею 23,8 кв.м., 50% зносу; літер «О»- гараж з прибудовою, шл. блок, споруди №1,8,9. Самочинно побудовані (переплановані/реконструйовані) будівлі відсутні .Фактична площа земельної ділянки становить 532 кв.м.
Станом на 31.12.2012 згідно з інвентаризаційною справою вказане домоволодіння зареєстровано на праві приватної спільної часткової власності: за ОСОБА_4 , на підставі договору дарування від 12.04.2007 р № 1709? посвідченого приватним нотаріусом Смородською Н.А., - на 34/100 частин, та - за ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 25.12.1981 р., посвідченого 2-ю ХДНК, р. № 2-4784№ - на 66/100 частин.
Згідно з технічним паспортом? складеним КП «Харківське міське БТІ» 17 березня 2016 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зазначені співвласниками вказаного домоволодіння у вказаних частках, яке згідно з експлікацією складається з житлового будинку літ. «А-1», 1925 року побудови, прибудови а1, 1965/2012 року побудови, ганка а3, 2012 року побудови, гаража «О», 1990 року побудови, тамбура о1, 1990 року побудови, ворота №1, дворового водопроводу №8, огорожі №9.
Житловий будинок А-1, квартира АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 складається з приміщень: коридор 2-1, площею 10, 6 кв.м., санвузла 2-2 площею 5,8 кв.м., кухні 2-3 площею 14,1 кв.м., житлових кімнат 2-4 та 2-5 площе. 9, 7 та 14,1 кв.м. відповідно. Усього по літ. А-і загальна площа 54,3 кв.м., житлова - 23,8, допоміжна - 30, 5 кв.м.
Згідно з копією викопировки з плану станом на 06.10.1981 до складу домоволодіння входило: житловий будинок А-1, сіні - аа1, ганок - а2,а3, сарай Г3, вбиральні ЕК, погріб- И, ворота №1, огорожі №3, №4. Житловий будинок А-1 складався з приміщень 1-1 площею 7, 4 кв.м. (сіні), 1-2пл. 5, 4 кв.м. (кухня), 1-3 пл. 8, 3 кв.м(жила кімната)., 1-4 пл. 7,9 кв.м (жила кімната), ІІ - 8,4 кв.м (сіні)., 2-2 - 5, 6 кв.м. (коридор), 2-3 - 8, 4 кв.м. (кухня), 2-4 - 10, 0 кв.м. (жила кімната ), 2-5 - 14, 5 кв.м. (жила кімната). Всього загальна площа - 60, 1 кв.м., жила - 40, 7 кв.м., допоміжна- 19, 4 кв.м.
В матеріалах інвентаризаційної справи наявний акт змін від 23.02.2007, складений техніком БТІ ОСОБА_9 за замовленням ОСОБА_10 (колишнього власника 34/100 часток домоволодіння) з метою вводу у спадщину після ОСОБА_11 , в якому зазначено, що приміщення літ «А» - приміщення І, 1-2 знесені, крильце знесено, сарай З знесений, №2 - зміни відсутні. Між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 побудований самовільно.
28 травня 2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уклали договір поділу земельної ділянки, відповідно до якого домовились про поділ земельної ділянки та прав на неї, що зареєстровані на підставі рішення виконкому Ленінської райради від 06.10.1981 за № 168/29, на якій розташовані житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , у натурі кожному з них відповідно до їх часток у спільному майні. Співвласники підтвердили, що згодні з визначеною межею, яка зазначена на виконавчій зйомці земельної ділянки, виконаної ТОВ «Геодезична фірма «СХМ», код 340-179923, що є невід'ємною частиною договору. За цим договором спільне володіння та право набуття права власності шляхом приватизації на частку земельної ділянки іншої сторони припиняється.
Згідно з п.6 вказаного договору ОСОБА_4 зобов'язується за власний рахунок виконати роботи з облаштування житлового будинку з надвірними будівлями за вказаною адресою, які зазначенні у додатку до договору. Договір дії з моменту підписання до повного виконання.
Згідно з переліком робіт від 28.05.2010 ОСОБА_4 зобов'язалась за власний рахунок виконати роботи з облаштування житлового будинку з надвірними будівлями за вказаною адресою, а саме: встановити огорожу, зібрати та складувати щебінь, складувати дошки, перенести витяжку на вулицю, встановити єврозабор зі сторони вулиці, перенести туалет ра душ, докласти стінку житлового будинку, розібрати та складувати теплицю, демонтувати старий огорожу та встановити новий, спилити та викорчувати 10 дерев та 1 пінь, перенести тую, засипати ями на земельній ділянці, спланувати в'їзд, їз вивезенням обламків та сміття, демонтувати старий туалет, підпилити горіх та яблуню.
12 квітня 2007 року за договором дарування частин житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Смородською Н.А., реєстр № 1709, ОСОБА_12 подарувала ОСОБА_4 34/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . В договорі зазначено, що на земельній ділянці площею 822 кв.м., зареєстрованої на підставі рішення виконкому Ленінської ради від 06.10.1981 № 168/29, розташовані: житловий будинок літ А-1,дер/ цегла, житловою площею 32, 4 кв.м., загальною площею 63,1 кв.м., та будівлі: сарай літ Г, вбиральні літ Е, М, льох літ И, душ літ Л, гараж літ О, огорожа №1, 5-6, дв.водопр. №8, замощення № 1.
У технічному паспорті, складеному 23.02.2007 КП «Харківське міське БТІ», зазначені вказані приміщення.
Житловий будинок А-1 складався з приміщень: 1-3 пл. 8, 3 кв.м(жила кімната)., 1-4 пл. 7,9 кв.м (жила кімната), ІІ - 8,4 кв.м (сіні)., 2-2 - 5, 6 кв.м. (коридор), 2-3 - 8, 4 кв.м. (кухня), 2-4 - 10, 0 кв.м. (жила кімната ), 2-5 - 14, 5 кв.м. (жила кімната). Всього загальна площа -63,1 1 кв.м., жила - 32, 4 кв.м., допоміжна- 22,3 кв.м.
Отже, приміщення 1-1 та 1-2, які були наявні у вищенаведеному плані будинку від 06.10.1981 року, станом на 23.02.2007 року, відсутні.
Згідно з технічним паспортом, складеним у квітні 2021 року КП «Харківське місце БТІ « ХМР власнику ОСОБА_3 , за вказаною адресою розташовано: житловий будинок А-1, площею 48, 4 кв.м., прибудова а1 -22,5 кв.м., ганок а3-4,4 кв.м., льох К-, навіс Л, ворота 3 з хвірткою, дворовий водопровід, паркани 2012 року побудови - № 9, 10, 11, вигрібна яма № 12. Житловий будинок складається з. приміщень 2-1 -коридор площею 10, 6кв.м., 2-3-кухня пл. 14, 1 кв.м., 2-4- житлова кімната - 9, 8 кв.м., 2-5- житлова кімната 14,0 кв.м., 2-2-санвузол 5,8 кв.м. Загальна площа 54, 3 кв.м. , житлова площа -23, 8 кв.м., допоміжна - 30, 5 кв.м.
Згідно з довідкою № 110070-2 від 20.04.2021 після обстеження на місті 13 квітня 2021 року та проведення комплексу робіт встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 дійсно відповідають наступним характеристикам: житловий будинок літ А-1 з прибудовами (1925 року побудови)- загальна площа 54, 3 кв.м., житлова- 23, 8 кв.м., льох літ К (1990 р.), навіс літ Л (навіс 2016 р.), душ літ М (2016 р.), гараж літ О (1990 р.), огорожа №1, 9, 10, 11, дворовий водопровід №8 (1986 р.), вигрібна яма№12 (1990 р.).Площа земельної ділянки 532 кв.м.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рита Реєстру прав власності на нерухоме майно № 273280591 від 03.09.2021 вбачається, що право приватної власності в цілому на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 2 ХДНК р.№ 4-692 від 01.07.2005. Також за нею зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1193 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 згідно рішенню РВК Ленінської райради від 28.02.1956 р. № 67.
В довідці КП «Харківське міське БТІ» від 25 травня 2016 року, виданої ОСОБА_13 , зазначено, що після обстеження на місті 12 березня 2016 року житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 відповідає наступним характеристикам: загальна площа 54, 3 кв.м., житлова - 23, 8 кв.м., відсоток зносу - 50%, гараж з прибудовою, споруди №8,9. У зв'язку зі знесенням частини будинку та при уточненні при поточній інвентаризації загальна та житлова площа житлового будинку літ А-1 з прибудовами змінилась, і на теперішній час складають 54, 3 кв.м. та 23, 8 кв.м. відповідно. Згідно Інструкції про порядок технічної інвентаризації від 24.05.2001 зі змінами і доповненнями дані зміни не відносяться до самочинних. Ідеальні частки співвласників не перерозподілялись. Згідно з п.3.2. розділу 3 вказаної Інструкцією від 24.05.2001 № 127 гараж літ «О» не належить до самочинного будівництва, як побудований до 05.08.1992 року.
Допитані в судовому засіданні за клопотанням представника позивачки свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 пояснили, що після пожежі частина будинку зруйнована. Так, Свідок ОСОБА_14 пояснив, що домоволодіння пор АДРЕСА_1 належало двом власникам. Після вибуху котла АГВ у частині, належній колишньому співвласнику ОСОБА_17 , частина будинку майже повністю зруйнована, стіни завалились у двір, однак одна стіна з боку вулиці залишилась цілою. ОСОБА_17 продала свою ділянку сусідці з 59 будинку. 10 років стояв будинок розвалений. Другу половину купили ОСОБА_18 з ОСОБА_19 . Вони побудували гараж. У них був конфлікт з власником 59 будинку, яка повинна була закласти стіну з боку частини будинку ОСОБА_20 , однак цей договір не виконувався. ОСОБА_21 з сином та сусіди допомоги побудувати стіну. Потім сторони врегулювали це питання. Вхід у позивачки окремий. Побудували стіну, заклали цеглою, вхід до іншої частини будинку заклали, хто саме це зробив, йому - свідку невідомо. З 59 будинку в 57 будинок сусіди не вселялись, все було зруйновано. Співвласника все самі прибрали, все почистили. Прибрали хвіртку, поставили глуху стіну на вулицю у 2010-2012 р.р. Стіну вони заклали, хто ставив стіну йому невідомо Після цього ділянкою відповідачка не користувалась. Власники 59 будинку домовились з ОСОБА_22 про розподіл земельної ділянки між власниками 57 та 59 будинків, ва саме, що ОСОБА_20 залишиться частина ділянки, яка була зруйнована, а він уступив частину ділянки, а саме свого городу, відповідачці. Все було врегульовано миром. Гараж побудували ОСОБА_23 з ОСОБА_19 . До цього був дерев'яний сарай, замість якого був побудований гараж зі шлакоблока.. Відповідачку вона не знає, та що кому належить, їй невідомо. Вхід у двір влаштований з другої половини після пожежі, з боку другого співвласника, де була пожежа, вхід відсутній.
Свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона є сусідкою позивачки по АДРЕСА_3 , де позивачка проживає і зараз. Вона отримана спадщину після брата в будинку по АДРЕСА_1 . У 59 будинок з'явились сусіди, почались претензії, що це їх частина. Однак після пожежі 1989 р. стіна завалилась. У 2007 році сусіди купили цю частину, їх цікавила земельна ділянка. Почались конфлікти у ОСОБА_24 - брата позивачки - з сусідами. Вони улагодили конфлікт, обмінялись частинами земельних ділянок. Сусіди обіцяли зробити ремонт, однак не зробили. ОСОБА_20 прийшлось своїми силами проводити ремонт. ОСОБА_25 з сином будували гараж у 1995-1996 р.р. Вона бачила будинок після вибуху, заходила у двір, бачила, що половина будинку, однак не повністю, була зруйнована з боку двору. Цю зруйновану частину купили сусіди у 2007 році. Нові власники з 59 будинку знесли зруйновану частин будинку, оскільки вона була непридатна, а через деякий час помінялись з ОСОБА_20 частинами земельної ділянки, обіцяли зробити ремонт. Однак ОСОБА_25 наймав сусіда, щоб той стіну цегляну побудував. Вони домовились, що з боку 59 будинку частина ділянки перейде до ОСОБА_26 , зруйнована частина- до ОСОБА_24 . Власники 59 будинку пообіцяли закласти стіну, уплотнити, навести порядок, очистити однак зробили щось лише трохи, свою обіцянку не виконали. Гараж ОСОБА_25 побудував з сином. Чи був якийсь гараж на цьому місті до побудови, вона не пам'ятає. Після обміну ділянками всі заспокоїлись, ОСОБА_25 пообдував ванну і туалет. У домоволодіння є лише один вхід- до будинку позивачки. Один вхід там залишився після того, як встановили паркан. Вона буває у ОСОБА_3 приблизно 2-3 рази на рік. ОСОБА_27 встановила сигналізацію. Сусіди з 59 будинку півроку тому сказали, що на цій території їхня частина будинку, та вони будуть тут жити. Друга половина дома відсутня на даний час. Будівля якась стояла, але вона не знає, що за будівля. Їй відомо, що був конфлікт між сторонами, сусіди намагались вселитись, була поліція. Ірина померла у 2009-2010 р.
Свідок ОСОБА_16 пояснила, що після вибуху частина будинку, належна сусідам ОСОБА_20 , частина будинку була зруйнована.
Допитаний за клопотанням представника відповідача свідок ОСОБА_28 пояснив в судовому засіданні, що він є співвласником підприємства, яке займається реконструкцією будівель. У 2016 році до нього звернулась ОСОБА_4 з проханням щодо проведення ремонтних робіт в домоволодінні АДРЕСА_1 . Вони домовились про те, що він виконає роботи по відновленню та ремонту зруйнованого приміщення по АДРЕСА_1 та відновленню надвірних будівель за вказаною адресою, а саме гаражу, сараю, навісу, вбиральні. Однак домовитись зі співвласником домоволодіння ОСОБА_29 про проведення вказаних робіт було складно. Вона не проживала за вказаною адресою, зустрічі відбувались в кафе. Вона уникала обговорення цього питання, посилалась на хворобу, відпустку. Більше року тому він привіз листа з запрошенням її з'явитись для виконання робіт. Було прийнято рішення заходити за вказаною адресою у присутності поліції. Позивачка перешкоджає виконанню будівельних та ремонтних робіт. Вона здає в оренду приміщення, отримує орендну плату та її все влаштовує. Йому- свідку - з іншими особами для проведення робіт не давали пройти. Відповідачка на зустрічі не з'являлась, на листи не відповідала. Проникнути на територію домоволодіння фізично вони не могли, оскільки ворота зачинені на замок, ключі ОСОБА_30 замінила.
Суд, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що основний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушеннях, оспорюваних та невизнаних прав.
Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним
За змістом частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, у національному законодавстві визначено у ст. 317 ЦК України.
Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у виразі часток.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється, зокрема, у разі знищення майна.
Відповідно до ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Цивільним кодексом України передбачено особливості припинення права власності у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації.
Так, відповідно до частини другої статті 349 ЦК України право власності на таке майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється державними реєстраторами на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, зі змінами затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), який регламентує умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав.
Відповідно до ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, вказаною статтею визначено, що заявник, це зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Діючим законодавством України визначено процедуру державної реєстрації речових прав на нерухоме майно суб'єктами державної реєстрації прав виключно за заявочним принципом.
Відповідно до ч. 5 ст. З Закону, яка кореспондується з п. 6 Порядку, встановлено, що державна реєстрація прав (припинення прав та їх обтяжень) проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п'ятим цієї частини.
Відповідно до статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Стаття 20 Закону закріплює, що заява про державну реєстрацію прав та оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.
Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.
Згідно Порядку для проведення державної реєстрації речових прав, необхідними документами є документи, що підтверджують набуття, зміну або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.
Документи, що підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 40 Порядку встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та цим Порядком.
Відповідно до ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 6 Закону до суб'єктів державної реєстрації прав належать: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти.
До організаційної системи державної реєстрації прав також входять державні реєстратори.
З аналізу наведених норм вбачається, що власник за своїм бажанням має право визначити фактичну та юридичну долю речі.
Знищення майна належить до таких способів припинення права власності, коли власник за своїм бажанням, добровільно припиняє своє право власності, або ж право власності припиняється поза волею власника в результаті випадку, непереборної сили або неправомірних дій інших осіб.
З урахуванням вищевказаних норм законодавства слід дійти висновку, що у разі відсутності добровільної згоди співвласника припинення його частки у праві власності (навіть у зв'язку зі знищенням майна) можливе лише за компенсації вартості цієї частки.
Посилання позивачки на те, що відповідачка не виконала зобов'язання щодо проведення ремонтних робіт належної їй частини домоволодіння не можуть бути визнані підставою для примусового припинення права власності іншого співвласника домоволодіння.
Таким чином, для припинення права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, недостатньо одного лише фізичного знищення майна.
Відповідно до пункту 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, для державної реєстрації припинення права власності на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва у зв'язку з його знищенням подаються:
1) документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення;
2) документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об'єкта).
Враховуючі наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.
За схожих фактичних обставин та з таким застосуванням норм матеріального права Касаційний цивільний суд Верховного Суду дійшов висновку про відмову у задоволенні позову міської ради до фізичних осіб - співвласників про припинення права власності на житловий будинок та скасування державної реєстрації права власності на це майно (постанова від 17.01.2019 у справі № 708/254/18).
Так, у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 708/254/18 викладено правовий висновок про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно з вимогами статі 349 ЦК Украйни є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.
Також у постанові від 26.06.2019 у справі № 334/16303/15 суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту повного знищення спірного об'єкту нерухомості, а також звернення співвласника - відповідача із заявою щодо припинення права власності через знищення нерухомого майна.
У справі № 302/1094/16-ц Касаційний цивільний суд зазначив, що вирішення спору щодо припинення права власності на знищене майно за позовом третіх осіб відносно спірного майна крім власника не допускається (постанова від 10.05.2018).
Оскільки спірне домоволодіння належить сторонам на праві спільної часткової власності, кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними і визначаються у вигляді відсотків чи часток.
Зменшення майна в результаті його пошкодження тягне за собою наслідки для всіх співвласників.
З пояснень допитаних свідків встановлено, що після пожежі залишилась стіна тої частини домоволодіння, яка фактично перебувала у користуванні іншого співвласника, а також надвірні будівлі.
При цьому суд зазначає, що частки співвласників в натурі не були виділені
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою і вони можуть домовитися про порядок володіння та користування майном.
Враховуючи презумпцію непорушності права власності, здійснення власником права власності на власний розсуд, в поєднанні з положеннями ст. 349 ЦК України, суд приходить до висновку, що право власності на знищене майно може бути припинено тільки за наявності відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.
Статтею 365 ЦК України визначено підстави припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Так, відповідно до ч.1 право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Відповідно до ч.2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Тобто, для припинення права особи на частку у спільному майні за позов іншого співвласника необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 26.06.2018 року у справі №640/16171/14.
Статтею 204 ЦК України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, а саме- п равочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Виходячи з наведеного, договір дарування від 12.04.2007, за яким відповідачка набула право власності на частину домоволодіння за вказаною адресою, не оспорений, недійсним не визнаний, тому доводи представника позивачки про його нечинність є необґрунтованими.
Та обставина, що відповідачка не виконала умови угоди про проведення ремонтних робіт, також не є підставою для припинення її права власності на нерухоме майно.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог статей 367 та 372 ЦК договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Такого договору суду не надано.
Передбачені законом підстави для примусового припинення права власності іншого співвласника домоволодіння відсутні.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачкою не надано суду належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження її позовних вимог? що є підставою для відмови в основному позові.
Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.
Факт наявності перешкод з боку позивачки ОСОБА_3 відповідачці ОСОБА_4 у користуванні належною їй часткою нерухомості знайшов своє підтвердження показами свідка ОСОБА_28 .
Крім того, за змісту позовної заяви позивачки вбачається, що вона не визнає права відповідачки на доступ до домоволодіння за вказаною адресою. З пояснень допитаних свідків встановлено, що у двір домоволодіння є один вхід, який зачинений, та відповідачка не має можливості безперешкодно потрапити на земельну ділянку за вказаною адресою.
У зустрічному позові представник відповідачки просить усунути ОСОБА_4 перешкоди у користуванні домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається на разі із житлового будинку літ. «А-1», сараю літ. Г, вбиральні літ. Е та М, льоху літ И, душу літ. Л, гаражу літ. О, огорож № 1, 5-6, замощення № 1, а саме - зобов'язати ОСОБА_7 надати ОСОБА_4 комплект ключів від вхідних дверей до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та житлового будинку літ. А-1, який входить до складу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Суду не надано доказів, якими саме приміщеннями та будівлями фактично користується відповідачка у цьому домоволодінні.
Задоволення зустрічного позову в викладеній представником відповідачки редакції могло б призвести до фактичного вселення відповідачки у всі приміщення житлового будинку, у тому числі ті, якими фактично користується позивачка, що призвело б до порушення права останньої на приватне життя та житло, яке вона фактично займає.
Враховуючи наведене? порушене право відповідачки підлягає поновленню шляхом усунення перешкоди у користуванні домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 , а саме зобов'язати ОСОБА_7 надати ОСОБА_4 один комплект ключів від вхідних дверей на земельну ділянку за вказаною адресою. В іншій частині зустрічний позов не доведений.
Отже, зустрічний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3,4, 89, 259, 264-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту знищення частини житлового будинку, припинення права власності, зміну частки у праві власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити в повному обсязі.
Зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Усунути ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перешкоди у користуванні домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 , а саме зобов'язати ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) надати ОСОБА_4 один комплект ключів від вхідних дверей на земельну ділянку за вказаною адресою.
В іншій частині зустрічного позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Ленінський районний суд м.Харкова в 30- денний строк з дня складення повного рішення.
Повне судове рішення буде складено 29 грудня 2021 року.
Суддя Л.Л. Шрамко