Справа № 158/2912/21 Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О. К.
Провадження № 22-ц/802/1525/21 Категорія: 39 Доповідач: Шевчук Л. Я.
29 грудня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів - Данилюк В.А., Киці С.І.,
розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, державний виконавець Ківерцівського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Косинська Надія Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 листопада 2021 року,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, державний виконавець Ківерцівського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Косинська Надія Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 жовтня 2021 року зазначену позовну заяву було залишено без руху з підстав її невідповідності статтям 175, 177 ЦПК України та надано позивачці строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 у цій справі визнано неподаною та повернуто позивачці на підставі частини 3 статті 185 ЦПК України.
Не погоджуючись із постановленою судом ухвалою, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення про відкриття провадження у справі.
Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог статті 369 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву особі, яка її подала, суд першої інстанції вважав, що позивачка не усунула недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, що на думку місцевого суду є підставою для визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачці ОСОБА_1 .
Проте погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України).
За положеннями ЦПК України суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (частина 2 статті 175 ЦПК України)
Частиною 3 статті 175 ЦПК України визначено вимоги до змісту позовної заяви.
Відповідно до частини 1, 3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно зі статтею 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, суддя протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частини 1-3 статті 185 ЦПК України).
За матеріалами справи судом встановлено, що 26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, державний виконавець Ківерцівського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Косинська Надія Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ( а. с.2-8).
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, як таку, що подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України (а.с.16). Залишаючи позовну заяву без руху, суд вважав, що заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також суд вважав, що копії доданих до позовної заяви документів належним чином не завірені.
На виконання вказівок ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 подала суду заяву про усунення недоліків із доданими до неї копіями документів (а. с.20-28).
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції вважав, що позивачка ОСОБА_1 належним чином не засвідчила копії документів, оскільки засвідчення копій документів здійснюється шляхом проставляння відмітки зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «для копії».
Пізніше, повертаючи позовну заяву особі, яка її подала, суд першої інстанції у своїй ухвалі про повернення позовної заяви зазначив, що на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачкою ОСОБА_1 до позовної заяви додано абсолютно інший комплект документів, ніж документи, які були додані до позовної заяви при зверненні з позовом до суду.
Такі висновки суду першої інстанції є помилковими.
За змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.
Питання щодо якості такого викладу (підставність, чіткість, обґрунтованість, доведеність), оцінка таким обставинам, а також наявність чи відсутність порушення прав позивача не може вирішуватись судом на стадії відкриття провадження у справі чи вирішення питання про прийняття скарги.
У випадку встановлення судом невідповідності зазначених у позовній заяві (скарзі) обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточності формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеності підстав позову за кожною вимогою, не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову (скарги) по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.
Суд першої інстанції під час розгляду справи не позбавлений можливості з'ясувати усі необхідні обставини у справі, в тому числі, щодо поданих чи неподаних доказів.
На думку колегії суддів відсутність на доданих до позовної заяви копії постанови про відкриття виконавчого провадження та копії виконавчого напису нотаріуса відміток про відповідність копій оригіналу само по собі не може бути підставою для повернення позовної заяви позивачу, оскільки суд в ході судового розгляду не позбавлений можливості усунути вказані недоліки, звіривши копії документів з їх оригіналами.
Крім того, за матеріалами позовної заяви судом встановлено, що ОСОБА_1 до своєї позовної заяви додала оригінал квитанції про сплату судового збору, копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію виконавчого напису нотаріуса, позовну заяву з додатками для відповідача та третіх осіб.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачка надала суду копію виконавчого напису (а.с.23), копію постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.24), копію паспорту (а.с.25-27), копію картки платника податків (а.с.28).
Отже, позивачка на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не надала суду абсолютно інший комплект документів, як вважав це суд першої інстанції.
Згідно з частиною 4 статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Надмірний формалізм під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на доступ до суду.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви особі, яка її подала, з тих підстав, що позивачка не усунула недоліки позовної заяви.
З врахуванням наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що із-за порушення судом норм процесуального права ухвалу суду першої інстанції слід скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 листопада 2021 року у цій справі скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді