Справа № 752/8009/21
Провадження № 2/752/6110/21
Іменем України
29 грудня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого - судді Машкевич К.В.,
за участю секретаря - Гненик К.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Національного комплексу «Експоцентр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за проживання у гуртожитку, суд
В березні 2021 рок представник позивача Національного комплексу «Експоцентр України» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути із відповідача на користь позивача суму заборгованості по оплаті за проживання в гуртожитку в розмірі 35 245,67 грн. та витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позову зазначено, що на балансі і в оперативному управлінні Національного комплексу «Експоцентр України» знаходиться будівля гуртожитку, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно з витягом з Державного реєстру від 06 січня 2017 року № 77833653, та Реєстрі житлових будинків, що використовуються під гуртожитки у Голосіївському районі м. Києва, згідно з розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 17 листопада 2009 року № 914.
Національним комплексом «Експоцентр України» при прийнятті на роботу ОСОБА_1 було забезпечено житловим приміщенням (кімната АДРЕСА_2 . (рішенням Київської міської ради від 03 вересня 2015 року N 944/1808 перейменовано проспект 40-річчя Жовтня на проспект Голосіївський).
З 13 березня 2009 року в кімнаті зареєстрована та проживає ОСОБА_1 . На підставі її заяви від 26 травня 2014 року зареєстрований та проживає чоловік ОСОБА_2 , а з 2016 року дочка ОСОБА_3 .
Позивач зазначає, що наймачі, які користуються жилою площею в гуртожику, зобов'язані своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом. Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Позивачем щомісяця здійснювалось нарахування плати за проживання в гуртожитку відповідача, виставлялись відповідні рахунки. Однак, відповідач кошти за вказані послуги не сплачував, внаслідок чого з 01.01.2020 р. по 28.12.2021 р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 35 245,67 грн.
Відповідачу було надіслано претензії з вимогою погасити борг в добровільному порядку, які були залишена відповідачем без належного реагування. З огляду на викладене, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.03.2021 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу направлялась копія позовної заяви з додатками.
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
19.07.2021 року від відповідача на поштову адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідно до частин 1-3 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити:1) найменування (ім'я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; 7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; 8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно з частини 6 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України до відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Дослідивши відзив на позовну заяву, судом встановлено, що вказаний документ не підписаний відповідачем або його представником відповідача, що суперечить положенням частини 8 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України, якою закріплено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Суд зазначає, що відсутність підпису уповноваженої особи у відзиві на позовну заяву перешкоджає можливості надати оцінку вказаному процесуальному документу через відсутність підтвердження дійсного волевиявлення відповідача, що позбавляє цей документ будь-якої юридичної сили.
Суд звертає увагу на те, що Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо наслідків подання відповідачем (його представником) відзиву на позовну заяву, який не скріплений власноручним підписом, внаслідок чого така законодавча прогалина має бути усунена шляхом застосування аналогії закону.
Відповідно до частини 2 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України відзив на позовну заяву є різновидом заяви по суті справи, так само, як і позовна заява.
При цьому, пунктом 1 частини 4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Така сама процесуальна дія (повернення заяви) застосовується і щодо непідписаної заяви з процесуальних питань, оскільки відповідно до пункту 7 частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, які вимагаються цим Кодексом (у тому числі власноручний підпис - ч.8 ст.43 ЦПК України), а частина 4 цієї статті визначає, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне повернути ОСОБА_1 відзив на позовну заяву з додатками, який не скріплений власноручним підписом.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Національним комплексом «Експоцентр України» при прийнятті на роботу ОСОБА_1 було забезпечено житловим приміщенням (кімната АДРЕСА_2 . (рішенням Київської міської ради від 03 вересня 2015 року N 944/1808 перейменовано проспект 40-річчя Жовтня на проспект Голосіївський).
Судом встановлено, що гуртожиток, за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на балансі Національного комплексу «Експоцентр України», відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.01.2017року (а.с.26-27).
Згідно до розпорядження Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації «Про внесення змін до розпорядження Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації від 17.10.2007 року №1289 «Про затвердження Реєстру житлових будинків, які використовуються під гуртожитки у Голосіївському районі м.Києва» № 914 від 17.11.2009р., за зверненням Національного комплексу «Експоцентр України», включено до Реєстру житлових будинків, які використовуються у Голосіївському районні м.Києва під гуртожитки, будівлю за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.25).
Між Національним комплексом «Експоцентр України» та ОСОБА_1 договір найму жилого приміщення в гуртожитку не укладався, у зв'язку з небажанням зі сторони ОСОБА_1 укладати такий договір.
Позивачем зазначається, що відповідачкою до 2020 р. сплачувалось нарахування оплати за проживання у гуртожитку, остання не мала заборгованості за проживання у гуртожитку. Однак, з 01.02.2020 р. по 28.02.2021р. виникла заборгованість у розмірі 35 245,67 грн.
Як вбачається з наданих рахунків на оплату, тарифи з оплати складаються: послуг з управління будинком гуртожитку; відшкодування вартості витрат по електроенергії, гуртожиток; відшкодування вартості водопостачання та водовідведення; відшкодування вартості по електроенергії, гуртожиток; відшкодування вартості по вивозу сміття, гуртожиток.
З наданих квитанцій за період з 31.01.2020р. по 28.02.2021р., відповідачкою оплата за проживання у гуртожитку здійснювалась частково.
Формування позивачем тарифів за проживання у гуртожитку відповідачкою у будь-який спосіб не оскаржувалось, про що у тому числі свідчить часткова оплата рахунків останньою.
Позивачем у позовній заяві викладено розрахунок заборгованості за вказаний вище період, який загалом становить 35 245,67, що відповідає сумам заборгованості, які наведено у рахунках на оплату за період з 31.01.2020р. по 28.02.2021р. щодо часткової їх оплати. Стороною відповідачки розрахунок заборгованості не спростовано.
Відповідно до п.9 Положення про користування гуртожитком Національного комплексу «Експоцентр України» затвердженого генеральним директором НК «Експоцентр України» Є.О. Мушкін визначено, що наймачі, які користуються житловою площею в гуртожитку зобов'язані: своєчасно сплачувати за споживання в гуртожитку у строки, встановлені законом або договором
Пунктом ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно в відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строк, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
Порядок оформлення претензій споживачів до виконавців визначено статтями 27, 28 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», якими передбачено, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, складається акт-претензія. Зазначені положення також містилися у ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відсутність претензій, щодо надання житлово-комунальних послуг позивачем, підтверджує дотримання позивачем при наданні послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №712/8916/17).
Отже, наведені обставини справи свідчать про те, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг за проживання у гуртожитку, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє від обов'язку оплати за надані послуги.
В силу положень ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків в зв'язку з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.79 ЦК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Надані позивачем докази є достатніми на підтвердження позовних вимог, відтак позов підлягає задоволенню.
На підставі ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача судовий збір за подання позову в сумі 2270,00 грн.,
Керуючись ст.ст.12, 13, 43, 79-81, 83, 141, 174, 178, 274,279 ЦПК України, суд, -
Позов Національного комплексу «Експоцентр Україна» до ОСОБА_1 про стягненні заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний НОМЕР_1 на користь Національного комплексу «Експоцентр Україна» адреса: 03127, м.Київ, проспект Ак. Глушкова, буд. 1, код ЄДРПОУ 21710384 заборгованість з оплати за проживання у гуртожитку в сумі 35 245 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок п'ять) гривень 67 коп., судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривен 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Національний комплекс «Експоцентр Україна» адреса: 03127, м.Київ, проспект Ак. Глушкова, буд. 1, код ЄДРПОУ 21710384;
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний НОМЕР_1 .
Суддя К.В.Машкевич