Справа № 752/12793/20
Провадження № 2/752/2647/21
Іменем України
01.12.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва
головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,
секретаря - Луценко А.В.,
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Кузовлева Р.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мануфактурний двір» про визнання зобов'язання припиненим, -
У липні 2020 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мануфактурний двір» про визнання зобов'язання припиненим.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11.02.2008 між ОСОБА_3 та АКБ «Укрсоцбанк» правонаступником якого є АТ «Альфа Банк» укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 24-12/12. 08.05.2007 між сторонами по справі було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 030.29-50/261-С, а 09.10.2006 укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 030.29-50/190-С. На забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_3 за всіма вказаними кредитними договорами укладено іпотечний договір № 02-10/342 від 11.02.2008 за № 1144, іпотечний договір № 030.29-50/190-С від 09.10.2006 за № 4894, іпотечний договір № 030.29-50/261-С від 08.05.2007 за № 1445. Предметом іпотеки за всіма вищевказаними іпотечними договорами було наступне нерухоме майно: земельна ділянка, призначена для розміщення швейної фабрики, кадастровий номер: 32208864064010130008, загальною площею 1,3893 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Рогозів та будівлі швейної фабрики, загальною площею 2690,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 14.12.2018 відповідачем в позасудовому порядку було звернуто стягнення на вищезазначений предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_3 01.07.2020 позивач звернувся на відділення відповідача із запитом щодо стану своєї заборгованості та отримав попередню відповідь, що за позивачем наявна заборгованість. Позивач зазначає, що внаслідок позасудового звернення стягнення відповідачем на предмет іпотеки за вищезгаданими іпотечними договорами, зобов'язання позивача за всіма вищевказаними кредитними договорами перед відповідачем є припиненими.
Враховуючи викладене, позивач просить визнати припиненими зобов'язання ОСОБА_3 за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 030.29-50/261-С від 08.05.2007, договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 24-12/12 від 11.02.2008 та договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 030.29-50/190-С від 09.10.2006, які були укладені між ОСОБА_3 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк»; визнати припиненим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактурний двір» за іпотечним договором № 02-10/342 від 11.02.2008 за № 1144, іпотечним договором № 030.29-50/190-С від 09.10.2006 за № 4894 та іпотечним договором № 030.29-50/261-С від 08.05.2007 за № 1445, які були укладені між ТОВ «Мануфактурний двір» та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк»; визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Мануфактурний двір» кредитором ОСОБА_3 за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 030.29-50/261-С від 08.05.2007, договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 24-12/12 від 11.02.2008 та договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 030.29-50/190-С від 09.10.2006.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.07.2020, відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено дану цивільну справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов в повному обсязі. Зазначив, що борг позивача перед відповідачем повністю погашений.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Пояснив, що борг до кінця не погашено.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мануфактурний двір» в судове засідання свого представника не направили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.
Суд, заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 09.10.2006 між ОСОБА_3 та АКБ «Укрсоцбанк» правонаступником якого є АТ «Альфа Банк» укладено договір кредиту № 030.29-50/190-С, відповідно до якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 277000 доларів США 00 центів зі сплатою 12,25% річних та з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 08.10.2016 на умовах, визначених кредитним договором 1.
08.05.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір кредиту № 030.29-50/261-С, відповідно до якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 237000 доларів США 00 центів зі сплатою 13,00% річних та з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 07.05.2017 на умовах, визначених кредитним договором 2.
11.02.2008 між ОСОБА_3 та АКБ «Укрсоцбанк» правонаступником якого є АТ «Альфа Банк» укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 24-12/12, відповідно до якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 334300 доларів США 00 центів зі сплатою 13,50% річних та з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 08.10.2016 на умовах, визначених кредитним договором 3.
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мануфактурний двір» та відповідачем було укладено іпотечні договори, а саме: за кредитним договором 1 - іпотечний договір № 030.29-50/190-С, що посвідчений 09.10.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. та зареєстрований в реєстрі за № 4893; за кредитним договором 2 - іпотечний договір № 030.29-50/261-С, що посвідчений 08.05.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за № 1446; за кредитним договором 3 - іпотечний договір № 24-12/12, що посвідчений 11.02.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за № 1144.
Предметом іпотеки за всіма вищевказаними іпотечними договорами було наступне нерухоме майно: земельна ділянка, призначена для розміщення швейної фабрики, кадастровий номер: 32208864064010130008, загальною площею 1,3893 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Рогозів та будівлі швейної фабрики, загальною площею 2690,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;
Внаслідок невиконання позивачем своїх зобов'язань за кредитними договорами, відповідачем в порядку ст.ст. 36-37 Закону України «Про іпотеку» звернуто стягнення на зазначені предмети іпотеки шляхом набуття на них права власності.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18.06.2021 позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантерея та мануфактура», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 24-12/12 від 11.02.2008 у розмірі 98421 доларів США 99 центів. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір у розмірі 34762,25 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантерея та мануфактура», ОСОБА_4 про визнання кредитного договору недійсним - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 22.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Скасовано рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18.06.2021 в частині вирішення позовних вимог Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантерея та мануфактура», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Відмовлено в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18.06.2021 залишено без змін.
Разом з цим, рішенням Господарського суду Київської області від 18.08.2020 справа № 910/11241/19, яке набрало законної сили, встановлені вищезазначені обставини щодо укладення кредитних/іпотечних договорів, розміру заборгованості, направлення вимог позивачу та третій особі, звернення стягнення на іпотечне майно.
Вказаним рішенням скасовано право власності за відповідачем на предмет іпотеки за рахунок яких було погашено заборгованість за вказаними кредитними договорами. За таких обставин заборгованість за кредитними договорами, які є предметом розгляду у даній справі, залишається непогашеною.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Виходячи зі змісту статей 526, 599 ЦК України, зобов'язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.
Враховуючи викладене та те, що рішенням Господарського суду Київської області від 18.08.2020 справа № 910/11241/19, яке набрало законної сили, скасовано право власності за відповідачем на предмет іпотеки, за рахунок яких було погашено заборгованість позивача за кредитними договорами, які є предметом розгляду у даній справі, а тому заборгованість позивача перед відповідачем залишається непогашеною, суд приходить до висновку про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мануфактурний двір» про визнання зобов'язання припиненим.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мануфактурний двір» про визнання зобов'язання припиненим - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Ю.Ю.Мазур