28 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 400/1192/21
адміністративне провадження № К/9901/47168/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - Миколаївський ОТЦК та СП), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому середнього заробітку за весь час затримки індексації грошового забезпечення, по день фактичного розрахунку, тобто з 03 січня 2018 року (наступний день після виключення зі списків особового складу частини) по 28 січня 2021 року (день фактичного розрахунку), тобто за 1121 день з розрахунку середнього заробітку (грошового забезпечення) за останні два календарні місяці; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки вихідної допомоги при звільненні у повному обсязі, по день фактичного розрахунку при звільненні, за указаний період
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з Миколаївського ОТЦК та СП на користь ОСОБА_1 2000,00 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за весь час затримки індексації грошового забезпечення, по день фактичного розрахунку. Стягнуто з Миколаївського ОТЦК та СП на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 25292,95 грн. В іншій частині позову відмовлено.
17 грудня 2021 року Миколаївський ОТЦК та СП подав касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить переглянути оскаржені судові рішення, скасувати їх та відмовити в позові.
Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами “а” - “г” цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України “Про запобігання корупції” суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
У касаційній скарзі заявник зазначив про те, що скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так як наразі суди вирішують такі спори по різному, а загальна кількість таких спорів за позовами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні створюють соціальну напругу серед військовослужбовців. Миколаївський ОТЦК та СП також послався на неможливість спростування обставин, установлених судами у цій справі щодо питання правильності обчислення суми середнього заробітку.
Верховний Суд відхиляє такі доводи, оскільки формальні посилання на винятковість справи та її значення для формування практики, за відсутності обґрунтованих мотивів не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені саме у цій справі можливо віднести до випадків, встановлених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Крім того, вирішуючи такі спори, суди надають правову оцінку в залежності від обставин, установлених у кожному конкретному випадку, а Миколаївський ОТЦК та СП не обґрунтував в чому саме полягає винятковість саме цієї справи, із зазначенням новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права.
Інші аргументи скарги зводяться до цитування норм законодавства, яким урегульовані питання виплати грошового забезпечення військовослужбовців, незгоди з розрахунками суду апеляційної інстанцій щодо розміру суми, що підлягає стягненню, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначені заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: В.Е. Мацедонська
О.Р. Радишевська