Справа № 752/8826/21
Провадження № 2/752/6375/21
іменем України
25 листопада 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз кредитних юристів України Фінфорт Клаб» про захист прав споживача, -
у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ТОВ «СС Лоун», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз кредитних юристів України Фінфорт Клаб» про захист прав споживача, в просив суд:
- зобов'язати ТОВ «СС Лоун» надати йому належним чином засвідчену копію кредитного договору;
- зобов'язати ТОВ «СС Лоун» надати йому інформацію про поточний розмір заборгованості, у разі наявності; розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю; виписку щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати та періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено законодавством про захист прав споживачів;
- зобов'язати ТОВ «СС Лоун» надати йому наступну інформацію щодо споживчого кредиту: тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо); суму кредиту, строк кредитування, мети отримання та спосіб надання кредиту; тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки; орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, виходячи з обраних споживачем умов кредитування;
- зобов'язати ТОВ «СС Лоун» надати інформацію у доступній та зрозумілій для споживача формі.
Свої вимоги мотивував тим, що під час укладення договору про надання споживчого кредиту між ним та ТОВ «СС Лоун» було порушено вимоги законодавства про захист прав споживачів, а саме: право на достовірну та своєчасну інформацію.
Вказав, що ТОВ «СС Лоун» в порушення норм законодавства не надано відповідь на запит від 27.01.2021 року про надання інформації щодо кредитного договору, з яким він звернувся та який було отримано товариством 02.02.2021 року.
Посилаючись на викладене, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 12.04.2021 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі, без повідомлення сторін на 06.09.2021 року (а.с. 19-20).
Ухвалою від 06.09.2021 року розгляд справи відкладено на 25.11.2021 року (а.с. 117).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в котрому проти позову заперечив в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість (а.с. 26-112).
Свою позицію мотивував тим, що у відповідності до вимог чинного законодавства 22.10.2020 року між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір «1078792-А», при укладенні якого позивачу у доступній та зрозумілій формі була надана повна інформація про умови кредитування. Також вказало, що товариством не було отримано жодного листа/запиту/звернення від позивача в період з 27.01.2021 року по 11.02.2021 року.
Позивач не скористався своїм правом, відповідь на відзив не подав.
Судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду, позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог було вказано, що, будучи споживачем послуг ТОВ «СС Лоун» 27.01.2021 року він звернувся до товариства з заявою про надання інформації, яка була отримана останнім 02.02.2021 року. Станом на день звернення до суду відповідь на його звернення відповідачем не надана.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Також ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Згідно ч. 3 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорювань право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнані права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Розглядаючи справу суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв'язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивачем (Полтавська область, Великобагачанський район, смт. Гоголеве, вул. Горєва) було долучено заяву від 30.03.2021 року, адресовану директору ТОВ «СС Лоун» TM CCLoan Клєвакіній Н.В. (01024, м. Київ, Печерський район, вул. Басейна, буд. 6) про надання належним чином завіреного кредитного договору, укладеного з ним; та інформації про поточний розмір заборгованості, у разі наявності; розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю; виписку щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати та періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено законодавством про захист прав споживачів (а.с. 8-10); копії трекінгів Укрпошти № 3760067723703 (відправлення прийняте: 37600 м. Миргород Україна, 27.01.2021 року о 10:37:00 - відправлення вручено: 02081 м. Київ Україна, 01.02.2021 року о 09:23:00); № 3760067723568 (відправлення прийняте: 37600 м. Миргород Україна, 27.01.2021 року о 10:46:00 - відправлення вручено: 04107 м. Київ Україна, 02.02.2021 року о 12:54:00); № 3760067723711 (відправлення прийняте: 37600 м. Миргород Україна, 27.01.2021 року о 10:36:00 - відправлення вручено: 38310 смт. Гоголеве Україна, 02.02.2021 року о 19:59:00); копію фіскального чеку (а.с. 11-15).
Однак, долучені позивачем до позовної заяви копії не містять відомостей про те, що ним 27.01.2021 року було направлено відповідачу заяву від 27.01.2021 року і що було направлено саме заяву від 27.01.2021 року про надання інформації. До того ж, розрахунковий документ, зокрема у даній справі фіскальний чек АТ «Укрпошта», підтверджує лише факт надання послуги відділенням поштового зв'язку та не є доказом повідомлення відповідача. Крім того, з наданих позивачем копій трекінгів вказані обставини встановити також не вбачається можливим.
Тому, суд надходить до висновку про недоведеність з боку позивача обґрунтування своєї позиції, останній, пред'являючи позов до суду, не надав суду належних та допустимих доказів, якими б підтверджувались протиправність дій відповідача, а також заявлені позовні вимоги.
Отже, позивачем не надано належні та допустимі докази у розумінні ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження своїх вимог а ні щодо підстав для звернення до суду за захистом свого цивільного права через його порушення, невизнання або оспорювання, як і сам факт порушення, невизнання або оспорювання права, свобод чи законних інтересів, а ні щодо посилання позивача на обґрунтування своїх вимог.
Звертаючись до суду, позивачем так і не було доведено у встановленому законом порядку, що є обов'язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст. 12 ЦПК України, факту протиправної поведінки відповідача, тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові.
А здійснюючи захист порушених прав позивача, який вважає, що таке порушення завдано внаслідок протиправних дій відповідача, слід звертати увагу й на те, що здійснюючи захист прав однієї особи, підлягає з'ясуванню чи не будуть порушені права інших осіб, в тому числі відповідача. Наведене зумовлено тим, що підлягає встановленню факт протиправності саме дій особи, до якої пред'явлено позов.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги викладене вище, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Питання судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-89, 258, 259, 265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз кредитних юристів України Фінфорт Клаб» про захист прав споживача - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.С. Хоменко