Справа № 752/30667/21
Провадження № 2-з/752/1031/21
24 грудня 2021 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. розглянувши матеріали заяви представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
встановив:
21.12.2021 року на електронну адресу Голосіївського районного суду міста Києва засобами електронної пошти надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Климчук Ангеліни Леонідівни про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Суд приходить до висновку, що вказана електронна копія заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягає поверненню заявнику без розгляду, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Згідно з ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Частиною 8 ст. 14 ЦПК України передбачено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Водночас, Верховний Суд зауважує, що Закон України "Про електронний цифровий підпис", який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 07 листопада 2018 року на підставі Закону України "Про електронні довірчі послуги" від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII.
Отже, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України "Про електронні довірчі послуги", який набрав чинності 07 листопада 2018 року.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
У той же час абзацом 1 частини першої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
На підставі наказу Державної судової адміністрації України від 01 червня 2020 року № 247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" з 01 червня 2020 року у місцевих судах запроваджено в дослідну експлуатацію підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет", під час використання яких слід керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.
Отже, надсилання процесуальних документів до місцевих судівв в електронній формі передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за покликанням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.
Тобто альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд".
Обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Із матеріалів заяви слідує, що вона надіслана на електронну поштову адресу Голосіївського районного суду міста Києва, із використанням електронного цифрового підпису.
Разом з тим, заявником сформовано та надіслало заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви на адресу Голосіївського районного суду міста Києва не за допомогою підсистеми "Електронний суд", а електронною поштою, докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву, із використанням підсистеми «Електронний Суд» відсутні, що свідчить про використання заявником способу звернення до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Вказана заява про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, що була надіслана засобами електронної пошти, а не з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, а відтак, суд не має можливості пересвідчитися в наявності цивільної процесуальної дієздатності особи, яка надіслала вказаний документ на електронну адресу Голосіївського районного суду м. Києва, а подання процесуальних документів шляхом надсилання їх копій через електронну пошту суду чинним ЦПК України не передбачено.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на недотримання заявником положень процесуального законодавства, якими встановлено порядок подання до суду процесуальних документів, а саме клопотання про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд приходить до висновку, що електронна копія відповідного клопотання підлягає поверненню заявнику без розгляду, що надає заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Голосіївського районного суду міста Києва з такою заявою, що не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано частиною другою статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 182, 183 ЦПК України, суд -
ухвалив:
заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст.ст.353-356 ЦПК України.
Суддя А.В.Слободянюк