Справа № 752/26879/21
Провадження № 1-кс/752/9983/21
23 грудня 2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені за № 42021100000000660 від 23.10.2021,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені за № 42021100000000660 від 23.10.2021.
Від прокурора до суду надійшла заява про розгляд клопотання про накладення арешту у його відсутність.
Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання не здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження за № 42021100000000660 від 23.10.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою заволодіння коштами ОСОБА_6 , ввела його в оману, представилась головою громадської організації «Антикорупційний комітет при Президентові України», а також повідомила, що нібито «працює» спільно зі Службою безпеки України. Також повідомила, що нібито зможе організувати «підтримку» ОСОБА_6 з усіх питань «під контролем» Служби безпеки України. Під час зустрічі ОСОБА_6 передав матеріали перевірок ОСОБА_5 та остання повідомила, що всі питання із перевіряючими інстанціями будуть вирішені.
В подальшому ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння коштами останнього шляхом обману, 19.09.2021 зустрілась із ОСОБА_6 біля кавярні, що по АДРЕСА_1 , де повідомила останньому неправдиву інформацію, що нібито їй відомі ініціатори перевірки, яка проводиться Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області щодо ПП « ОСОБА_7 ».
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння коштами ОСОБА_6 , шляхом обману, ОСОБА_5 15.11.2021 зустрілась із ОСОБА_6 біля кавярні, що по АДРЕСА_1 . У ході розмови ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_6 про необхідність передачі чергової оплати у розмірі 2 000 доларів США за листопад 2021 року, яка нібито як неправомірна вигода буде передана керівництву Служби безпеки України за усунення у подальшому перешкод у здійсненні ПП « ОСОБА_7 » законної господарської діяльності. У ході бесіди ОСОБА_5 також повідомила, що за вказаною сумою коштів до ОСОБА_6 приїде чоловік на ім'я ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), якого вона залучила до вчинення злочину групою осіб, та що саме йому необхідно передати грошові кошти.
Крім того, 17.11.2021, близько об 15 год. 10 хв., на раніше обумовлені ним з ОСОБА_6 місце та час, а саме до ТЦ «Олімпійський», що знаходиться по АДРЕСА_2 , прибув
ОСОБА_9 , який діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , представився уповноваженою ОСОБА_5 , якому ОСОБА_6 , будучи введеним в оману, передав кошти у розмірі 2 000 доларів США як чергову оплату за листопад 2021 року, яка нібито як неправомірна вигода буде передана службовим особам Служби безпеки України за усунення у подальшому перешкод у здійсненні ПП « ОСОБА_7 » законної господарської діяльності.
Отриманими злочинним шляхом коштами ОСОБА_5 та ОСОБА_9 розпорядились на власний розсуд, чим завдали збитку ОСОБА_6 на загальну суму 2 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 52 826 гривень 60 копійок.
Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 15.11.2021 зустрілась із ОСОБА_6 біля кавярні, що по АДРЕСА_1 . У ході розмови ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_6 про необхідність передачі чергової оплати у розмірі 2 000 доларів США за листопад 2021 року, яка нібито як неправомірна вигода буде передана керівництву Служби безпеки України за усунення у подальшому перешкод у здійсненні ПП « ОСОБА_7 » законної господарської діяльності. У ході бесіди ОСОБА_5 також повідомила, що за вказаною сумою коштів до ОСОБА_6 приїде чоловік на ім'я ОСОБА_8
( ОСОБА_9 ), якого вона залучила до вчинення злочину групою осіб, та що саме йому необхідно передати грошові кошти.
Крім того, 17.11.2021, близько об 15 год. 10 хв., на раніше обумовлені ним з ОСОБА_6 місце та час, а саме до ТЦ «Олімпійський», що знаходиться по АДРЕСА_2 , прибув
ОСОБА_9 , який діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , представився уповноваженою ОСОБА_5 , якому ОСОБА_6 , будучи введеним в оману, передав кошти у розмірі 2 000 доларів США як чергову оплату за листопад 2021 року, яка нібито як неправомірна вигода буде передана службовим особам Служби безпеки України за усунення у подальшому перешкод у здійсненні ПП « ОСОБА_7 » законної господарської діяльності.
Своїми діями ОСОБА_9 , діючи спільно з ОСОБА_5 , підбурили ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди керівництву Служби безпеки України за вчинення в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням наданого їм службового становища.
18.11.2021 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 283046689 від 04.11.2021 власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2192225732106 загальною площею 75,8 кв.м. є ОСОБА_9 , частка власності 2/3 дата державної реєстрації 13.10.2020, рнокпп: 3368508714.
Згідно Особової картки Державної міграційної служби України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 369 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.
Зважаючи на те, що 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_9 та може бути конфісковане при призначені покарання за кримінальне правопорушення у якому йому повідомлено про підозру, необхідно накласти арешт з метою забезпечення збереження його до прийняття рішення по кримінальному провадженні.
Таким чином, у ході досудового слідства виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення його конфіскації.
В зв'язку із зазначеним слідчий просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до положень частини 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на викладене вище, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що вищезазначене майно підлягає арешту, оскільки слідчим було доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна, а тому з метою виконання завдань кримінального провадження, на вказане майно має бути накладений арешт.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:
-2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2192225732106, загальною площею 75,8 кв.м
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1