24 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/6999/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Подобєд І.М., судді - Орєшкіна Е.В., Дармін М.О.)
від 23.11.2021
у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
про стягнення 30 114 992,80 грн,
1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2021 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 22 145 949,47 грн - основної заборгованості, 4 482 582,37 грн - пені, 1 100 387,47 грн - 3% річних, 948 087,94 грн - інфляційних втрат, 1 437 985,55 грн - збитків, 451 724,89 грн - судового збору.
2. Суд першої інстанції виходив з того, що позивач обґрунтував та довів факт порушення відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу № 3493/18-КП-5/ПТ від 05.10.2018 з оплати поставленого природного газу за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 22 145 949,47 грн.
3. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат та збитків, суд першої інстанції виходив з того, що нараховані та заявлені позивачем до стягнення з відповідача суми відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 апеляційну скаргу КПТМ "Криворіжтепломережа" задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення збитків в сумі 1 437 985,55 грн та судового збору в сумі 21 569,78 грн. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків в сумі 1 437 985,55 грн та судового збору за подання позову у сумі 21 569,78 грн - відмовлено. Також стягнуто з позивача судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції.
5. Суд апеляційної інстанції, враховуючи правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 910/4608/20 виходив з того, що право постачальника вимагати на підставі Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила № 2496) та договору від споживача відшкодування збитків за перевищення обсягу використання замовленого об'єму природного газу не звільняє позивача від тягаря доказування понесених збитків. При цьому, передбачений у договорі порядок розрахунку збитків, за відсутності факту реально понесених збитків, не є підставою для розрахунку та стягнення збитків. Позивач не надав докази на підтвердження реальності понесення останнім збитків та не довів витрати, спричинені відхиленням відповідача від обумовлених обсягів спожитого природного газу, тому висновок суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 1 437 985,55 грн зроблено без з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права.
6. 15.12.2021 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
7. Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.
8. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
9. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
10. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
11. У касаційній скарзі АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судами норм матеріального права: статей 22, 623 ЦК України та статей 224, 225 ГК України, розділу VI Правил № 2496 та необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 910/4608/20 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові (пункт 2 частини 2 статті 287 ГПК України).
12. Скаржник не погоджується з відмовою в частині стягнення збитків, оскільки вважає, що суд зробив неправильний висновок про те, що збитки, передбачені Правилами № 2496 та договором, нараховуються із застосуванням статей 22, 623 ЦК України та 224 ГК України, тоді, як має застосовуватися статті 546, 547, 548, 549 ЦК України та 199, 230, 231, 232 ГК України, які визначають штраф, як одну з форм неустойки. Натомість, відносини у сфері виконання природного газу регулюються Законом України "Про ринок природного газу", який є спеціальним нормативно-правовим актом та Правилами № 2496 постачання природного газу, в тому числі щодо стягнення збитків, які є спеціальними та діють в окремій сфері господарювання, мають пріоритет у нормозастосуванні перед нормами ЦК України та ГК України.
13. Верховний Суд зауважує, що існує сформована практика суду касаційної інстанції щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах щодо відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику природного газу із урахуванням приписів розділу VI Правил № 2496, а саме у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 910/4608/20, від 25.08.2021 у справі № 911/3215/20, від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20, від 26.10.2021 у справі № 904/6985/20 та від 16.12.2021 у справі № 911/3214/20.
14. Зокрема, у цих постановах викладена наступна правова позиція Верховного Суду:
- виходячи із змісту пункту 6 частини 5 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" договір постачання повинен містити істотні умови, зокрема, щодо порядку відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання;
- підпунктом 1 пункту 1 розділу VI Правил № 2496 передбачено, що відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється, зокрема, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;
- відповідно до пункту 2 розділу VI Правил № 2496 у договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені пунктом 1 цього розділу;
- враховуючи положення підпункту 1 пункту 1 розділу VI Правил № 2496, а також те, що договором передбачено обсяги природного газу та встановлена допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, позивач має право вимагати від споживача відшкодування збитків, у разі підтвердження факту, що за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем);
- пункт 3.13 договору та підпункт 2 пункту 1 розділу VI Правил № 2496 хоча й передбачають можливість відшкодування збитків споживачем, проте наявність такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення зазначених сум збитків;
- натомість право на стягнення збитків із споживача, не звільняє постачальника (позивача) від обов'язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому ГПК України;
- вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності, при цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента;
- для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
15. Крім того, у постанові від 16.12.2021 у справі № 911/3214/20 Верховний Суд, розглядаючи аналогічні доводи касаційної скарги про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм Правил постачання природного газу, викладеного у постановах Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 911/3215/20 та від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20 не знайшов підстав для відступлення від зазначених правових висновків.
16. Суд апеляційної інстанції вирішив спір відповідно до зазначеної правової позиції і дійшов висновку, що позивач не надав доказів на підтвердження реальності понесення ним збитків та не довів втрати, спричинені відхиленням відповідача від обумовлених обсягів спожитого природного газу, тому у відшкодуванні збитків відмовив.
17. Верховний Суд, який переглядає справу № 904/6999/20, не вважає за необхідне відступати від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у вищезазначених постановах Верховного Суду.
18. Верховний Суд зауважує, що доводи, викладені у касаційній скарзі, стосуються не підстав відступлення від висновку суду касаційної інстанції, а фактично є незгодою з висновками суду, які зроблені у справі, що переглядається, відповідно до встановлених конкретних обставин справи, що формують зміст спірних правовідносин. Водночас, відповідно до статті 300 ГПК України, вирішення цих питань не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.
19. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
20. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції правильно переглянув судове рішення у справі № 904/6999/20 відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування норм статей 22, 623 ЦК України та 224, 225 ГК України, розділу VI Правил № 2496 у подібних правовідносинах, що викладені у раніше прийнятих постановах, і підстави для відступлення від цих висновків у межах цієї справи відсутні, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою згідно з пунктом 5 частини 1 статті 293 ГПК України.
Керуючись статтею 234, пунктом 5 частини 1 статті 293 ГПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/6999/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021.
2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко