Справа № 752/2357/15-ц
Провадження №: 4-с/752/210/21
01.12.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі: головуючого судді Мазур Ю.Ю.,
з участю секретаря - Луценко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 , -
У червні 2021 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із скаргою на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль».
Свої вимоги мотивує тим, що заявник є боржником у виконавчому провадженні № 64920028 з виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва № 752/2357/15-ц від 17.03.2021 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/3847/74/59631 від 22.08.2007 в загальному розмірі 100219,07 доларів США, що за курсом НБУ становить 1544618,10 грн. 09.04.2021 приватним виконавцем описано та арештовано нерухоме майно боржника, а саме квартиру АДРЕСА_1 , про що винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Заявник зазначає, що з наявного у матеріалах виконавчого провадження акту вбачається, що понятими, які були залучені до вчинення виконавчих дій, ідентифікувати інформацію про яких з тексту акту не вбачається за можливе, не було роз'яснено їхні права і обов'язки, а відтак дії приватного виконавця щодо опису та арешту майна (коштів) боржника є протиправними, а відповідна постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.04.2021 незаконною.
Враховуючи викладене, просить визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича щодо опису та арешту майна (коштів) боржника за результатами яких прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника № 64920028 від 09.04.2021; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича про опис та арешт майна (коштів) боржника № 64920028 від 09.04.2021; визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича щодо передачі на реалізацію Державному підприємству «Сетам» нерухомого майна боржника, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 55,40 кв.м., що передана на підставі заявки на реалізацію арештованого майна від 07.05.2021.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2021 року відкрито провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Скаржник та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пишний Артем Володимирович в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку.
Представник заінтересованої особи Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, надав до суду заяву, в якій просить провести розгляд скарги за його відсутністю.
Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали цивільної справи № 752/2357/15-ц, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Судом встановлено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.05.2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/3847/74/59631 від 22.08.2007 в загальному розмірі 100219,07 доларів США, що за курсом НБУ становить 1544618,10 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 грн.
21.07.2015 Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 752/2357/15-ц на примусове виконання вищезазначеного рішення суду.
22.11.2018 Публічне акціонерне товариство «Райффазен Банк Аваль» звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.02.2021 заяву Банку задоволено. Видано дублікат виконавчого листа та поновлено Банку строку для пред'явлення виконавчого листа щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного банку «Райффазен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 1544618,10 грн строком на три місяці з моменту набрання законної сили ухвалою суду про його поновлення.
Постановою Київського апеляційного суду від 20.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задоволено. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05.02.2021 скасовано та прийнято постанову. У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
23.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Пишним А.А. відкрито виконавче провадження за заявою акціонерне товариство «Райффазен Банк Аваль» та накладено арешт на все майно та кошти боржника.
23.03.2021 приватним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника, а саме накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках 16-ти банківських установ.
23.03.2021 приватним виконавцем запитано інформацію у Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 ; запитано інформацію у Київського міського бюро технічної інвентаризації щодо технічної документації та правовстановлюючих документів на квартиру боржника; запитано інформацію у ГУ Держгеокадастру у Київській області, ГУ Держспоживслужби в м. Києві, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ГУ Держпраці у Київській області щодо наявності у боржника будь-якого майна; запитано інформацію у державної фіскальної служби щодо наявних у боржника рахунків та щодо джерел отримання доходів боржника; запитано інформацію у МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.
Відповідно до відповіді Державної фіскальної служби України від 23.03.2021 у боржника виявлено розрахунковий рахунок у Акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та кредит», інформація про джерела отримання доходів боржника у ДРФО відсутня.
Згідно відповіді МВС України від 23.03.2021 у МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
23.03.2021 приватним виконавцем отримано відомості з реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких у ОСОБА_1 не виявлено іншого нерухомого майна, крім як спірної квартири переданої в іпотеку банку.
07.04.2021 на адресу приватного виконавця надійшов лист Держспоживслужби, відповідно до якого станом на 31.03.2021 у боржника не виявлено сільськогосподарської техніки, машин та механізмів.
07.04.2021 приватному виконавцю від Акціонерного товариства «Укрексімбанк» повернулась без виконання постанова про арешт коштів боржника, у зв'язку з відсутністю у банку відкритих рахунків боржника.
08.04.2021 на адресу приватного виконавця надійшов лист ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), відповідно до якого об'єктів інтелектуальної власності що належать боржнику не виявлено.
08.04.2021 на адресу приватного виконавця надійшов лист КП КМР «Київське бюро технічної інвентаризації», відповідно до якого БТІ підтверджує наявність зареєстрованої за ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 та рекомендує для отримання актуальної інформації щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно боржника скористатись доступом до Державного реєстру прав.
09.04.2021 приватним виконавцем описано та арештовано нерухоме майно боржника, а саме квартиру АДРЕСА_1 , про що винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
13.04.2021 приватному виконавцю надано інформацію, щодо зареєстрованих за адресою квартири АДРЕСА_1 фізичних осіб, відповідно до якої, за адресою визначеної квартири станом на 01.04.2021 зареєстрована ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13.04.2021 приватному виконавцю надійшла відповідь ГУ Держгеокадастру у Київській області, відповідно до якої за наявною у Головному управління інформацією відомості щодо реєстрації земельних ділянок у межах Київської області за ОСОБА_1 відсутні.
16.04.2021 приватному виконавцю від Акціонерного товариства «ОТП Банк» повернулась без виконання постанова про арешт коштів боржника, у зв'язку з відсутністю у банку відкритих рахунків боржника.
21.04.2021 приватним виконавцем прийнято постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 64920028 з метою отримання звіту про незалежну оцінку майна боржника.
06.05.2021 приватному виконавцю надійшов висновок про вартість майна, відповідно до якого вартість квартири боржник на дату оцінки 27.04.2021 складає 1077000,00 грн.
07.05.2021 приватним виконавцем отримано відомості з реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких у ОСОБА_1 не виявлено іншого нерухомого майна, окрім як спірної квартири переданої в іпотеку банку.
07.05.2021 приватним виконавцем на адресу ДП «Сетам» направлено заявку на реалізацію арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .
19.05.2021 ДП «Сетам» повідомило виконавцю про призначення проведення електронних торгів з реалізації майна на 10.06.2021.
02.06.2021 приватному виконавцю від Акціонерного товариства «СберБанк» повернулась без виконання постанова про арешт коштів боржника, у зв'язку з відсутністю у банку відкритих рахунків боржника.
10.06.2021 представник боржника звернувся до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з квартири боржника та повідомлення організатора торгів про необхідність зняття майна з реалізації на електронних торгах, оскільки квартира не може бути реалізована в силу встановленого законодавцем мораторію на примусове звернення стягнення на майно надане, як забезпечення кредиту в іноземній валюті.
Порядок організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно підлягають примусовому виконанню визначений Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Положеннями ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Частинами 1, 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна (ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження»).
Разом з цим, 07.06.2014 набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно з підпунктами 1, 2 пункту 1 якого передбачено, що протягом дії цього Закону: не може бути примусово звернено стягнення (відчужено без згоди власника) на майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду, об'єктів незавершеного будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або; таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (Закон № 1381-ІХ від 13.04.2021) Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п'ять місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Набрання чинності Законом № 1381-ІХ від 13.04.2021 відбулось 23.04.2021, а відтак Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є чинним до 23.09.2021.
Як вбачається з матеріалів скарги, квартира АДРЕСА_1 є предметом договору іпотеки, яким забезпечено виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/3847/74/59631 від 22.08.2007, валютою за яким є долар США.
Під час примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва, виданого на виконання заочного рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, приватний виконавець не встановив наявності у ОСОБА_1 будь-якого іншого майна чи коштів для виконання рішення суду, окрім, як іпотечної квартири боржника, якою забезпечено вимоги кредитора в іноземній валюті.
У боржника іншого нерухомого житлового майна немає, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що встановивши відсутність у боржника іншого нерухомого житлового майна, окрім іпотечного, заборона примусового звернення стягнення на який передбачена Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та вживши заходи щодо його відчуження, шляхом подання заяви ДП «Сетам» на реалізацію майна з електронних торгів, виконавець діяв з порушенням обмежень, які встановлені Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а відтак його дії в цій частині слід визнати протиправними.
Виявлення майна а звернення стягнення на майно боржника здійснюється у порядку встановленому розділом VII Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з матеріалів скарги, 23.03.2021 приватним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника, а саме накладено арешт на грошові кошти, що мітяться на рахунках 16 банківських установ.
Станом на дату вчинення оскаржуваних дій виконавця щодо передачі на реалізацію нерухомого майна боржника, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 55,40 кв.м., що передана на підставі заявки на реалізацію арештованого майна від 07.05.2021, приватному виконавцю надійшли відповіді лише з 3 банківських установ.
При цьому, призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 64920028 з метою отримання звіту про незалежну оцінку майна боржника відбулось ще 21.04.2021.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії приватного виконавця з передачі на реалізацію іпотечної квартири боржника, звернення стягнення на яку допускається в останню чергу, за відсутності запитуваних відомостей щодо іншого майна боржника, черговість реалізації якого передує реалізації квартири боржника, - є неправомірними.
Відповідно до положень ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
З матеріалів справи вбачається, що боржник не був присутнім 09.04.2021 при описі та арешті квартири і не знав про проведення таких виконавчих дій.
Оскільки, виконавцю було відомо про те, що боржник не знав про проведення 09.04.20021 опису та арешту його квартири, та не міг скористатись правом на визначення вартості майна боржника за взаємною згодою із стягувачем, приватний виконавець не мав підстав призначати суб'єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні № 64920028 з метою отримання звіту про незалежну оцінку майна боржника, а в подальшому не мав законних підстав для направлення 07.05.2021 заявки на реалізацію арештованого майна боржника.
Згідно ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна. Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи. Понятий має право знати, для участі у провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони провадяться, а також робити зауваження з приводу провадження виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії. Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій виконавець роз'яснює понятим їхні права і обов'язки, про що зазначається в акті.
З наявного у матеріалах виконавчого провадження акту вбачається, що понятими, які були залучені до вчинення виконавчих дій, ідентифікувати інформацію про яких з тексту акту не вбачається за можливе, не було роз'яснено їхні права і обов'язки, а відтак дії приватного виконавця щодо опису та арешту майна (коштів) боржника є протиправними, а відповідна постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.04.2021 незаконною.
Згідно із ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на вищезазначені допущені приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним Артемом Володимировичем порушення, суд приходить до висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича щодо опису та арешту майна (коштів) боржника за результатами яких прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника № 64920028 від 09.04.2021.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича про опис та арешт майна (коштів) боржника № 64920028 від 09.04.2021.
Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича щодо передачі на реалізацію Державному підприємству «Сетам» нерухомого майна боржника, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 55,40 кв.м., що передана на підставі заявки на реалізацію арештованого майна від 07.05.2021.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.Ю. Мазур