Справа № 752/14837/21
Провадження № 2/752/7536/21
Іменем України
(заочне)
23.11.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.
за участі секретаря - Луценко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У червні 2021 року позивач в особі представника звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 306745,89 грн; 3% річних у розмірі 3126,29 грн; інфляційні витрати у розмірі 15337,29 грн; витрати на виготовлення висновку експерта у розмірі 4000,00 грн; інші витрати, пов'язані із розглядом справи.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 29.01.2021 приблизно о 02 год. 05 хв. в м. Києві по вул. Лобановського, 115 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Toyota Sequoia», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та «Audi SQ5», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.02.2021 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія «Toyota Sequoia», державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована полісом обов'язкового страхування № АР1014042 в ПрАТ «СК «Еталон». Позивач звернувся до ПрАТ «СК «Еталон» щодо виплати страхового відшкодування. В період з 08.04.2021 по 11.05.2021 ПрАТ «СК «Еталон» виплатила позивачу відшкодування у розмірі 127400,00 грн. Згідно висновку експерта № 01-06/04 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 06.04.2021 вартість відновлювального збитку становить 436745,89 грн, вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ становить 227792,42 грн.
Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2021, у справі було відкрито провадження та призначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, представником позивача подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, у якій також зазначив, що підтримує позовні вимоги, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
На підставі наведеного суд, керуючись ч. 4 ст. 223, 280-281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що 29.01.2021 близько 02:25 год. у м. Києві по просп. В. Лобановського, 115 ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Toyota Sequoia», державний номерний знак НОМЕР_1 , був недостатньо уважним, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Audi SQ5», державний номерний знак НОМЕР_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.02.2021, у справі № 752/4313/21, ОСОБА_2 , було визнано винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постанова судді оскаржена не була та вступила в законну силу.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія «Toyota Sequoia», державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована полісом обов'язкового страхування № АР1014042 в ПрАТ «СК «Еталон».
Позивач звернувся до ПрАТ «СК «Еталон» щодо виплати страхового відшкодування.
В період з 08.04.2021 по 11.05.2021 ПрАТ «СК «Еталон» виплатила позивачу відшкодування у розмірі 127400,00 грн.
Згідно висновку експерта № 01-06/04 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 06.04.2021 вартість відновлювального збитку становить 436745,89 грн, вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ становить 227792,42 грн.
Вирішуючи спір, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України, встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 81 ЦПК України, визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 22 ЦК України, передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Згідно зі статтею 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала.
Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Таким чином, потерпілому, як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.
Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов'язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика, як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Окрім цього п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачено, що при визначення розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення ст. 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
З огляду на правову позицію Верховного Суду України від 20.01.2016, яка в силу ст. 306-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав. Що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений права пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Судом встановлено, що відповідач є винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Позивача. Відповідно до висновку експерта № 01-06/04 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 06.04.2021 вартість відновлювального збитку становить 436745,89 грн, вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ становить 227792,42 грн.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 3126,29 грн та інфляційних втрат у розмірі 15337,29 грн., підлягає задоволенню.
В ході розгляду справи стороною відповідача доводи та обґрунтування позову, спростовано не було та будь-яких клопотань, а також належних та допустимих доказів, зокрема, щодо спростування суми завданих збитків, відповідачем суду надано не було.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач ОСОБА_1 уклав договір № 06-04/21-ЦС від 06.04.2021 про надання професійної правничої допомоги із адвокатом Олексієнко Михайлом Михайловичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9448/10).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано суду копію додаткової угоди № 1 до договору № 06-04/21-ЦС від 06.04.2021 про надання професійної правничої допомоги від 06.04.2021, акту виконаних робіт від 02.06.2021, меморіального ордеру № 2PL789682 від 06.04.2021 на суму 10200,00 грн.
За наведених обставин є всі підстави для відшкодування відповідачем за позовом пропорційно до задоволеної частини вимог заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.
Разом з цим, відповідно до ст. 22 ЦК України, збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права: 4000,00 грн - за замовлення висновку експерта № 01-06/04 від 06.04.2021 згідно товарного чеку оплати за виготовлення розрахунку матеріального збитку транспортного засобу «Audi SQ5», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Враховуючи викладене, а також проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягають задоволенню.
Суд, вважає також в порядку ст. 141 ЦПК України, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню документально підтверджена сума судового збору в розмірі 3253,00 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 306745 (триста шість тисяч сімсот сорок п'ять) грн 89 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) 3% річних у розмірі 3126 (три тисячі сто двадцять шість) грн 29 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) інфляційні втрати у розмірі 15337 (п'ятнадцять тисяч триста тридцять сім) грн 29 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на виготовлення висновку експерта № 01-06/04 від 06.04.2021 у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 3253 (три тисячі двісті п'ятдесят три) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Мазур