Справа № 752/4829/20
Провадження № 2/752/1983/21
Іменем України
17.11.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі: головуючого судді - Мазур Ю.Ю.,
за участі секретаря - Луценко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРІ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, -
У березні 2020 року позивач в особі генерального директора О.Ж. Горєлова звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму відшкодування збитків у розмірі 2200000,00 грн; суму судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 11.07.2018 між ТОВ «ПЕРІ Україна» та ТОВ «Український Будівельний Альянс» була укладена угода про реструктуризацію заборгованості за договорами. З метою забезпечення виконання зобов'язань боржника за угодою між ОСОБА_1 як заставодавцем та позивачем укладений договір застави від 16.07.2018. Станом на 07.02.2019 боржником допущено порушення виконання своїх грошових зобов'язань відповідно до п.п. 1.1 -1.9 угоди, а саме боржник не погасив основну суму заборгованості в розмірі 5919010,68 грн. Боржник та відповідач проігнорували вимоги повідомлення з вимогою погашення наявної заборгованості. 21.03.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави. Під час проведення виконавчих дій було з'ясовано, що предмет застави та його місце знаходження невідоме. Заставна вартість предмета застави визначена сторонами у сумі 2200000 грн.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.03.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за відсутності сторони позивача, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. Представник відповідача надав до суду заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Судом встановлено, що 11.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРІ Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Будівельний Альянс» укладено угоду про реструктуризацію заборгованості за договорами.
Згідно п. 1 угоди боржник мав заборгованість перед позивачем за такими договорами на загальну суму 12363939,29 грн: договір поставки № СО-18-0000718 від 16.04.2018 та заборгованість за цим договором у розмірі 382260,00 грн; договір про переведення боргу № СО-18-0000535 від 01.03.2018 та заборгованість за цим договором у розмірі 4943,67 грн; договір про переведення боргу № СО-18-0000343 від 08.02.2018 та заборгованість за цим договором у розмірі 153698,86 грн; договір про переведення боргу № СО-18-0000342 від 02.02.2018 та заборгованість за цим договором у розмірі 322678,31 грн; договір про переведення боргу № СО-17-0002957 від 01.11.2017 та заборгованість за цим договором у розмірі 54024,18 грн; договір оренди № СО-18-0000200 від 23.01.2018 та заборгованість за цим договором у розмірі 778750,23 грн; договір оренди № СО-17-0002418 від 13.09.2017 та заборгованість за цим договором у розмірі 504655,43 грн; договір про переведення боргу № СО-18-0000340 від 14.02.2018 та заборгованість за цим договором у розмірі 3135819,64 грн; договір оренди № СО-17-0001297 від 23.05.2017 та заборгованість за цим договором у розмірі 4279526,87 грн; договір оренди № СО-18-0000322 від 01.03.2018 та заборгованість за цим договором у розмірі 151692,53 грн; договір оренди № СО-18-0000191 від 22.01.2018 та заборгованість за цим договором у розмірі 1542294,61 грн; договір оренди № СО-18-0000189 від 22.01.2018 та заборгованість за цим договором у розмірі 844656,37 грн; договір оренди № СО-18-0000112 від 15.01.2018 та заборгованість за цим договором у розмірі 208938,59 грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язань боржника за угодою між ОСОБА_1 як заставодавцем та позивачем, як заставодерджателем був укладений договір застави від 16.07.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. 16.07.2018 за реєстровим № 1433.
Відповідно до п. 1.2. договору застави предметом застави є таке майно: вантажний автокран 10-20Т-С марки КАМАЗ, модель 53213, 1991 року випуску (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого Центром 4841 05.09.2017 та екскаватор гусеничний марки та моделі НІТАСНІ ZX 270, 2014 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та іншого технологічного транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві 08.10.2015.
За змістом п. 2.1.2 договору застави на підставах, передбачених законодавством України на предмет застави може бути звернене стягнення.
Пунктом 1.3. договору застави встановлено, що заставна вартість предмета застави визначається сторонами у сумі 2200000 грн.
Пунктом 3.1.4 договору застави визначено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за угодою позивач має право достроково звернути стягнення на предмет застави.
Положеннями п. 5.5 договору застави встановлено, що позивач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави, зокрема шляхом реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
07.02.2019 позивачем на адресу боржника та відповідача направлено повідомлення вих. № 109 з вимогою про погашення наявної заборгованості або передачі предмету застави у володінні позивачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави.
Одночасно з направленням вказаного повідомлення на підставі заяви позивача було зареєстроване стягнення на предмет застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується копією витягу № 58322817 від 07.02.2019.
21.03.2019 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський В.С. вчинив виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Згідно пункту 1 цього Переліку, виконавчі написи на договорах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, вчиняються лише тоді, коли такі договори посвідчені нотаріально.
З метою примусового виконання вказаного виконавчого напису, 03.04.2019 приватним виконавцем Корольовим М.А. відкрито виконавче провадження № 58786180, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження.
04.04.2019 приватний виконавець Корольов М.А. направив на адресу відповідача вимогу (вих. № 910), якою зобов'язав останнього терміново надати достовірну інформацію щодо місцезнаходження предмета застави.
Але вищевказана вимога приватного виконавця була проігнорована відповідачем, про що 12.04.2019 приватним виконавцем було складено акт та протокол № 7 про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-13 КУпАП.
21.06.2019 постановою Шевченківського районного суду м. Києва закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-13 КУпАП.
Положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до п. 4.1.3. договору застави відповідач зобов'язаний при відчуженні майна без згоди заставодержателя, при втраті (знищенні, загибелі) або пошкодженні предмета застави або виникненні такої загрози такої втрати чи пошкодження негайно повідомити про це заставодержателя і на вимогу останнього замінити його іншим рівноцінним майном, або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави, або, незалежно від настання терміну, виконати основне зобов'язання. Заставодавець у цьому випадку зобов'язаний також відшкодувати заставодержателю завдані збитки в розмірі, зазначеному в п. 1.3. цього договору.
На підставі заяви позивача виконавчий напис нотаріуса № 706 від 21.03.2019 був повернутий позивачу, а виконавче провадження № 58786180 закрито, що підтверджується постановою від 07.08.2020.
У лютому 2020 позивач з метою примусового виконання виконавчого напису звернувся до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким 07.20.2020 було відкрито виконавче провадження № 61209955.
В подальшому, на підставі заяви позивача даний виконавчий напис був повернутий позивачу, а виконавче провадження № 61209955 закрито, про що свідчить постанова державного виконавця від 07.08.2020.
У жовтні 2020 позивач з метою примусового виконання виконавчого напису повторно звернувся до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким 05.10.2020 було відкрито виконавче провадження № 63211615, про що свідчить Інформація з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, про виконавче провадження від 19.02.2021.
Таким чином, судом встановлено, що на даний час виконується примусове виконання виконавчого напису.
Згідно ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Крім того, позивач зазначає, що складнощі у виконанні виконавчого напису пов'язані з тим, що відповідач з 04.03.2015 не має зареєстрованого місця проживання, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 23.12.2020 № 56158676, виданої Відділом з питань про реєстрацію місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА. З зазначеної довідки вбачається, що відповідач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 в період з 11.10.2012 по 04.03.2015. Тобто, під час, укладення договору застави від 16.07.2018 відповідач ввів в оману позивача щодо свого місця реєстрації.
Як вбачається з письмового відзиву на позовну заяву від 04.11.2020, відповідач не вказав місце реєстрації або проживання, а зазначив «01001, м. Київ, Головпоштамт до витребування».
За змістом ст. ст. 13, 76, 80, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, оскільки відповідач тривалий час порушує вищевказані обов'язки, ігнорує вимоги виконавців, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРІ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення збитків.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі судового збору у розмірі 33000 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРІ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення збитків - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРІ Україна» (ідентифікаційний код: 31032954, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, Об'їзна дорога, 60) суму відшкодування збитків у розмірі 2200000 (два мільйони двісті тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРІ Україна» (ідентифікаційний код: 31032954, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, Об'їзна дорога, 60) судові витрати у розмірі 33000 (тридцять три тисячі) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Голосіївський районний суд м. Києва
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю.Ю. Мазур