18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
28 грудня 2021 року
м. Черкаси справа № 925/914/21
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., розглянувши без участі представників сторін, в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Профід Плюс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пальміра - 2021” про стягнення 212818, 20 грн.
12 липня 2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Профід Плюс” звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» 2021” 200 000, 00 грн. боргу, 7 320,55 грн. пені, 4 018,20 грн. інфляційних втрат та 1479,45 грн. 3% річних за неналежне виконання грошових зобов'язань по договору поставки від 03.03.2021 №0303-21.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе грошові зобов'язання щодо оплати вартості отриманого ним товару.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвала надіслана учасникам справи у встановленому порядку.
Відповідач відзиву на позов суду не надав.
Судом встановлено, що копія ухвали від 19.07.2021 направлялась відповідачу на адресу, яка міститься у позовній заяві і у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ЄДРПОУ), а саме: 18001, м.Черкаси, вул.Надпільна,буд.421, к.21. Проте, вказана ухвала була повернута до суду без вручення адресату (поштове повернення №1801605063035) із Довідкою відділення поштового зв'язку (ф.20) з посиланням на підставу невручення такої: «за закінченням терміну».
За приписами ч.3 та ч.7 ст. 120 та ч.11 ст. 242 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
При цьому, суд враховує, що згідно ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.
З огляду на викладене, суд вважає, що неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою судом з додержанням вимог процесуального закону за належною адресою надсилалася ухвала від 19.07.2021 для вчинення відповідних дій та яка повернулася до суду через закінчення терміну зберігання, є дією у площині волевиявлення самого адресата, тобто має суб'єктивний характер.
Відтак, сам лише факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулась в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала таку адресу для кореспонденції.
Отже, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.
Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 03 березня 2021 р. між позивачем і відповідачем був укладений договір поставки за № 0303-21 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (Постачальник) зобов'язався поставити та передати відповідачу (Покупцеві) у власність, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити макуху соєву, олію соєву (далі - Товар).
Якість, асортимент товару, одиниця виміру, загальна кількість товару, ціна за одиницю товару, терміни поставки, загальна вартість узгоджувались сторонами та визначалися Специфікацією згідно умов пунктів 2.1 - 4.3 Договору.
Так, відповідно п.4.2 Договору сторони узгодили, що Продавець зобов'язується поставити Товар Покупцю на умовах «СРТ» - зі складу Продавця з завантаженням в транспортний засіб Продавця. Умови поставки відповідають Правилам Інкотермс-2010 за винятком умов, прямо передбачених у даному договорі.
Поставка Товару підтверджується оригіналами наступних документів:
- рахунок-фактура;
- видаткова накладна;
- товаротранспортна накладна;
- посвідчення про якіст Товару або інший документ, що засвідчує якість Товару (п.4.3 Договору).
Згідно п.4.4 Договору датою поставки Товару вважається дата оформлення ТТН та підписання видаткової накладної.
Розділом 5 Договору сторони визначили порядок розрахунків.
Сторони домовились, що оплата по даному Договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний або розрахунковий рахунок Постачальника, який зазначений в Договорі або рахунку-фактурі, на наступних умовах: оплата в розмірі 80% від вартості завантаженої партії товару, у строк протягом одного банківського дня з моменту відвантаження товару, та 20% після реєстрації податкової накладної Постачальником протягом двох банківських днів. ( п. 5.1 Договору).
За умовами п.5.2 Договору оплата вважається здійсненою в момент зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника на підставі виписаних видаткових накладних та виставлених рахунків у строки передбачені п.5.1.
У Специфікації № 1 до Договору від 03 березня 2021р зазначений такий Товар: макуха соєва у кількості 30(+/- 10%) тон по ціні з ПДВ - 18950,00 грн. за тону на загальну суму 568500,00 грн., в т.ч. ПДВ 94750,00 грн.
Згідно умов Договору та Специфікації до нього визначені умови оплати поставленої Продукції, а саме: 80 % - від вартості завантаженої партії товару, у строк протягом одного банківського дня з моменту відвантаження товару; 20% - вартості Товару (партії Товару) протягом 2-х банківських днів з дати реєстрації податкової накладної.
23 березня 2021р. позивач відповідачу здійснив поставку Товару у кількості 30,14 тон на загальну суму 571153,12 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1.
25.03.2021 відповідач на підставі платіжних доручень №1 і №2 перерахував на банківський рахунок позивача 300 000,00 грн. і 71 153,12 грн. Тобто, загальна сума отриманих позивачем грошових коштів від відповідача становила 371 153,12 грн.
Відповідно до умов п. 6.5 Договору позивач оформив податкову накладну в електронній формі та 06.04.2021 зареєстрував її в порядку ст. 201 Податкового кодексу України.
Борг відповідача за отриманий Товар перед позивачем склав 200 000 грн.
26 травня 2021 р. позивач направив відповідачу Претензією № 21/10.10-05 з вимогою погасити заборгованість, яка залишилась відповідачем без відповідного реагування.
П.6.1 Договору сторони узгодили, що у випадку якщо Покупець здійснить оплату пізніше строків, передбачених п. 5.1 Розділу 5 „Порядок розрахунків", Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату такого прострочення, від несплаченої суми за кожний день прострочення.
За порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором, а також в порядку ч.2 ст.625 ЦК України позивач за період з 09.04.2021 по 07.07.2021 нарахував: 7320,55 грн. пені, 4018,20 грн. інфляційних втрат та 1479,45 грн. 3 % річних.
За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
За приписами ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ч.1 ст.612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549,610, 625, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення:
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання. На вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Господарські правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного ними договору від 03.03.2021 за № 0303-21. Цей договір за своєю правовою природою є договорм поставки. Свої зобов'язання за цим Договором позивач виконав належним чином, поставивши відповідачу Товар на загальну суму 571153,12 грн.
Товар відповідачем було прийнято в повному обсягу та без будь-яких зауважень щодо кількості, якості або ассортименту.
Відповідач розрахувався за Товар частково, лише на суму 371 153,12 грн., що підтверджується дослідженими судом платіжними дорученнями №1 і №2 від 25.03.2021.
Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов'язань по вищевказаному Договору підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та не оспорюються відповідачем.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем за отриманий Товар, який підлягає стягненню, становить 200 000 грн.
За порушення відповідачем умов грошового зобов'язання згідно п.6.1 Договору та положень ч.2 ст.625 ЦК України позивач відповідачу нарахував нарахував 7320,55 грн. пені, 4018,20 грн. втрат внаслідок інфляції втрат та 1479,45 грн. 3 % річних за період з 09.04.2021 по 07.07.2021.
Розрахунок позивача суд вважає вірним та обґрунтованим.
За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів належного виконання відповідачем зобов'язань по вказаному Договору до суду не подано.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи чинного законодавства суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення господарських санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідають умовам вказаного Договору та положенням ч.2 ст.625 ЦК України, є обґрунтованими, і такими, що підлягають до задоволення.
За таких обставин, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно положень ст.129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати останнього на оплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Пальміра - 2021” (код ЄДРПОУ: 43934406; вул.Надпільна,буд.421, к.21, м.Черкаси, 18001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Профід Плюс” (код ЄДРПОУ: 43594578; вул.Ботанічна,1/6, м.Бориспіль, Київська область, 08301) - 200 000 грн. (двісті тисяч грн) боргу, 7 320,55 грн. (сім тисяч триста двадцять грн. 55 коп.) пені, 4 018,20 грн. (чотири тисячі вісімнадцять грн. 20 коп.) втрат внаслідок інфляції втрат, 1 479,45 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят девять грн. 45 коп.) 3 % річних та 3 192,27 грн. (три тисячі сто дев'яносто дві грн. 27 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 28.12.2021.
Суддя К.І. Довгань