ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
09 грудня 2021 року Справа № 923/1451/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛТС", м. Миколаїв
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науковий виробничо-комерційний центр "Макдар", м. Херсон
про стягнення заборгованості в сумі 344243,65 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Верцюх І.М. - адвокат
від відповідача: не прибув
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛТС" (ЄДРПОУ 40481978; юридична адреса: 54028, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. В'ячеслава Чорновола, будинок 1-А) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий виробничо-комерційний центр "Макдар" (ЄДРПОУ 43006702, юридична адреса: 73000, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Перекопська, будинок 187- А) про стягнення заборгованості за договором поставки №1910/3 від 02.10.2019 р. в сумі 289800 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот) грн., інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором поставки №1910/3 від 02.10.2019 р. в сумі 37031 (тридцять сім тисяч тридцять одна) грн 65 коп та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором поставки №1910/3 від 02.10.2019 р. в сумі 17412 (сімнадцять тисяч чотириста дванадцять) грн 00 коп.
Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором. Так позивач зазначає, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по оплаті за надані послуги не виконав і допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, тому його дії є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив виконання. У зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем виник борг, який на сьогоднішній день є не погашеним.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2021 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.11.2021 відкрито провадження у справі № 923/1451/21, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Перше судове засідання у справі призначено на 09.12.20212021 о 10:30.
Відповідачем відзиву на позовну заву не надано.
На адресу суду повернулась ухвала суд від 10.11.20212021 направлена відповідачу з відміткою пошти - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
На виконання приписів господарського процесуального кодексу України, ухвали суду винесені у даній справі направлені учасникам провадження рекомендованою поштою з повідомленням.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, вищевказані ухвали були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 187-А.
Згідно з ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Також судом враховано висновок Європейський суд з прав людини зробив, про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ( Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач-2 у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
02.10.2019 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛТС» (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Науковий виробничо-комерційний центр "Макдар" (далі - Відповідач) було укладено договір поставки №1910/3 (далі - Договір), копія якого додається (далі-Договір).
Договір поставки у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.
Таким чином, Договір поставки є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами п. 1.1. вищевказаного Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця вугілля марки Д, ТНЗЕД 2701190000 (далі - Товар), а Покупець своєчасно оплатити та прийняти Товар, у кількості та асортименті згідно Спеціфікацій, у терміни та на умовах, встановлених цим Договором.
За умовами п. 2.1. Договору ціна Товару, що продається за цим Договором, встановлюється угодою Сторін і вказується в Специфікації.
За умовами п. 2.2. Договору загальна сума Договору становить суму всіх накладних, виданих за цим Договором і які є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п.3.3 Договору відвантаження Товару здійснюється Продавцем залізничним транспортом. Відправка товару здійснюється партіями протягом 14 робочих днів з моменту отримання передоплати на поточний рахунок Продавця і відповідно до отриманої від Покупця Заявки, з обов'язковим дотриманням черговості відвантаження.
Пунктом 3.4 Договору встановлено, що датою відвантаження, датою поставки, датою переходу права власності та ризиків на Товар розуміється дата, зазначена у видатковій накладній та акті прийому-здачі Товару.
Пунктом 5.1 Договору сторони визначили, що розрахунки за поставлений Продавцем Товар здійснюються Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.
З матеріалів справи вбачається, що за вищевказаним Договором відповідно до специфікації №1 до Договору від 02 жовтня 2019 р. та специфікації №2 до Договору від 01 листопада 2019 р. Позивачем було поставлено Відповідачу товар, а саме вугілля марки Д, фракція 40-80 мм, фасований в мішки п /п, код ТНЗЕД 2701190000 (далі - Товар) на загальну суму 1236750 грн.
Факт отримання Товару Відповідачем підтверджується видатковою накладною №229 від 02 жовтня 2019 р. та актом №1 прийому-здачі товару від 02 жовтня 2019 р. Позивач відвантажив, а Відповідач прийняв у власність Товар на суму 249675 грн. Видатковою накладною №249 від 15 жовтня 2019 р. та актом №2 прийому-здачі товару від 15 жовтня 2019 р. Позивач відвантажив, а Відповідач прийняв у власність Товар на суму 243300 грн. Видатковою накладною №283 від 29 жовтня 2019 р. та актом №3 прийому-здачі товару від 29 жовтня 2019 р. Позивач відвантажив, а Відповідач прийняв у власність Товар на суму 247087 грн. 50 коп. Видатковою накладною №298 від 01 листопада 2019 р. та актом №4 прийому-здачі товару від 01 листопада 2019 р. Позивач відвантажив, а Відповідач прийняв у власність Товар на суму 496687 грн. 50 коп.
Відповідачем була здійснена часткова оплата за поставлений товар, на суму 946950 грн.
Позивач стверджує, що Відповідач в порушення умов Договору своєчасно не оплатив всю вартість отриманого товару, внаслідок чого станом на час подання позову за Відповідачем обліковується заборгованість в сумі 289800 грн.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.
Зокрема, згідно з приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Так, відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.
Підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що за договором поставки покупець зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару у встановлений договором строк.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом" (частина 1); "Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином" (частина 7).
Підписання покупцем видаткових накладних, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує здійснення господарських операцій і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Відповідні видаткові накладні підписані в двосторонньому порядку представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб. Претензій щодо якості чи кількості отриманої продукції на час її прийняття матеріали справи не містять, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про виконання позивачем своїх зобов'язань згідно з договорами, а тому продукція вважається прийнятою без зауважень.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 289800 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 37031,65 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 17412,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він є вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 37031,65 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 17412,00 грн.
Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий виробничо-комерційний центр "Макдар" (ЄДРПОУ 43006702, юридична адреса: 73000, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Перекопська, будинок 187- А) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛТС" (ЄДРПОУ 40481978; юридична адреса: 54028, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. В'ячеслава Чорновола, будинок 1-А) заборгованість за Договором поставки № 1910/3 від 02.10.2019 року у розмірі - 289800 грн., 3% річних в розмірі 17412 грн., інфляційні втрати в розмірі 37031 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 5163,70 грн.
3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення 28.12.2021 р.
Суддя В.П.Ярошенко