Єдиний унікальний номер 722/1399/21
Номер провадження 1-кп/722/146/21
28 грудня 2021 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
та обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сокиряни кримінальне провадження, внесене 22.07.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021262140000166, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Олексіївка Сокирянського району Чернівецької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 10.06.2021 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч.1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,-
22.10.2021 року близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , через незачинені на замок вхідні двері, які були підперті дерев'яною палицею, з метою крадіжки чужого майна, діючи повторно, проник в приміщення магазину, який належить ОСОБА_6 , де з каси вказаного магазину умисно таємно викрав грошові кошти в сумі 320 грн. та намагався покинути місце вчинення злочину, однак був виявлений власницею магазину на місці події. Усвідомлюючи, що його дії викрили, з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_4 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна визнав в повному об'ємі та підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини вчинення ним злочину. Щиро розкаявся у вчиненому.
У відповідності до вимог ст.325 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження проведено за відсутності потерпілої ОСОБА_6 , яка будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду кримінального провадження, за викликом в судове засідання не прибула, однак подала до суду письмову заяву, у якій просила провести судовий розгляд кримінального провадження за її відсутністю.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються.
При цьому, судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 є вірною, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто незакінчений замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та поєднана з проникненням у інше приміщення,.
Згідно ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (ч.2 ст.65 КК України).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним діяння, наслідки його вчинення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який у відповідності до ч.4 ст.12 КК України є тяжким злочином.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 зокрема те, що свою винуватість у вчиненні злочину він визнав в повному об'ємі, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, яке вчинив в період непогашеної судимості, на даний час не працевлаштований, має постійне зареєстроване місце проживання, за яким характеризується посередньо, на «Д» обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставини щодо визнання винуватості, щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає такими, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обставин, які б згідно ст.67 КК України обтяжували покарання, судом не встановлено.
Суд враховує також висновки досудової доповіді, складеної органом пробації щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється, як високий, а ризик небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб) оцінений як середній. Крім цього, як вбачається із даного висновку, орган пробації, враховуючи інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя та історію правопорушень, вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).
Враховуючи в сукупності всі обставини кримінального провадження, тяжкість вчиненого злочину та особу винного, а також наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, суд вважає, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , йому слід призначити мінімальне покарання, передбачене ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, у виді 3 років позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, які визнані судом такими, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції його від суспільства, застосувавши відносно нього ст.ст.75,76 КК України та звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
Суд вважає, що саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст.373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, і за його вчинення призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Речові докази: грошові кошти в сумі 320 грн., які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити у її власності.
На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Суддя ОСОБА_1