Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4156/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківського обласного благодійного фонду "Робін Гуд" (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 38-Ж, код ЄДРПОУ 36034343)
до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954)
про зобов'язання виконання умов договору
за участю учасників справи:
позивача - Каряка О.Г.
відповідача - Комаров М.С.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати відповідача розпочати в установленому порядку приєднання об'єкта (електроустановок) Харківського обласного благодійного фонду "Робін Гуд", а саме: нежитлової будівлі літ. "Я-1" по вул. Харківських Дивізій, 29 у м. Харкові до електричних мереж системи розподілу, виконуючи умови договору про стандартне приєднання до електричних мереж № 612/1/1611 від 07.12.2020, укладеного між Харківським обласним благодійним фондом "Робін Гуд" та Акціонерним товариством "Харківобленерго". Судові витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу позивач просить суд покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про стандартне приєднання до електричних мереж № 612/1/1611 від 07.12.2020, а саме п.1.1 Технічних умов, яким передбачено обов'язок відповідача, для забезпечення позивача замовленою до приєднання потужністю, виконати проектування та будівництво електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання. Проте, відповідач до теперішнього часу не розпочав роботи з приєднання об'єкта (електроустановок) позивача до електричних мереж системи розподілу.
Позивачем у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого витрати на професійну правничу допомогу адвоката орієнтовно складають 5 000,00грн. Докази щодо остаточного розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем будуть надані після ухвалення рішення суду у справі із врахуванням встановлених процесуальним законодавством строків.
Ухвалою суду від 18.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання.
В судовому засіданні 09.12.2021 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, вважає вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що початок перебігу строку надання послуги з приєднання залежить від належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо оплати послуг відповідача. Оскільки позивач не виконав у повному обсязі зобов'язання, визначені п.4.3 договору, у відповідача, як виконавця послуг, не було підстав для початку в установленому порядку приєднання об'єкта відповідно до п.3.1.1 договору. Як вважає відповідач, у зв'язку з тим, що перебіг строку надання послуги з приєднання не розпочався, отже права позивача не порушені.
Позивач з порушенням встановленого судом строку, надав відповідь на відзив, яка ухвалою суду від 25.11.2021 залишена судом без розгляду.
Відповідач у письмових запереченнях зазначає проте, що умовами договору передбачено граничний термін видачі рахунку-фактури, відповідачем цей термін дотримано, а отже порушень умов договору з боку Товариства відповідача не було. Таким чином посилання позивача на те, що зазначений рахунок-фактура не стосується договору, оскільки був сформований та наданий позивачу не після його укладення, а раніше, є неспроможним. Крім того, як зазначає відповідач, в даному рахунку-фактурі зазначено найменування та вартість послуги, за яку необхідно здійснити оплату, які повністю відповідають предмету та ціні договору, а отже зазначений рахунок стосується саме спірного договору. Будь-яких інших правовідносин з приєднання до електричних мереж між сторонами у справі не було.
Позивач у письмових поясненнях з доводами відповідача не погоджується, посилаючись на те, що позивач, протягом трьох робочих днів від дати укладення договору, як це передбачено умовами п.4.3 договору, будь-які рахунки не отримував, що, на його думку, свідчить про неможливість вважати рахунок-фактуру від 02.12.2020, складений до укладання договору, таким, що виданий на його виконання.
Як зазначає позивач, п.3.2.1 договору, яким визначаються обов'язки позивача, не встановлює обов'язку для останнього щодо внесення передоплати за договором. У будь-якому випадку договір не пов'язує момент внесення передоплати з моментом початку виконання відповідачем обов'язків з приєднання об'єкта позивача до електричних мереж системи розподілу. Посилання відповідача стосовно необхідності внесення повної передоплати для початку виконання ним замовлених робіт, позивач вважає безпідставними та такими, що направлені на приховування існуючих недоліків укладеного між сторонами договору та тих двозначностей, які ним допускаються у відношенні оплати послуг відповідача.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.
07.12.2020 між Акціонерним товариством "Харківобленерго" (відповідач) та Харківським обласним благодійним фондом "Робін Гуд" (позивач) укладено договір про стандартне приєднання до електричних мереж № 612/1/1611 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався забезпечити приєднання електроустановок позивача (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об'єкта позивача від точки забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проєктної документації та здійснити підключення електроустановок об'єкта позивача до електричних мереж на умовах цього договору, а позивач оплатити вартість приєднання на умовах цього договору.
За цим договором до електричних мереж відповідача приєднується нежитлова будівля літ. "Я-1" за адресою: вул. Харківських дивізій, 29, м. Харків. Величина потужності, замовленої до приєднання (у точці приєднання) 10 кВт, категорія надійності постачання ІІІ, ступінь напруги в точці приєднання визначається напругою на межі балансової належності і буде становити 0,4кВ (р.1 договору).
У п.4.1 договору сторони погодили, що на дату укладання цього договору плата за приєднання становить 22 728,00грн. Розрахунок вартості плати за приєднання наведений у додатку 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
За умовами п.4.2 договору відповідач зобов'язався надати позивачу рахунок на сплату за приєднання не пізніше трьох робочих днів від дати укладення цього договору у встановленому законодавством порядку.
У випадку відсутності необхідності відведення земельних ділянок під будівництво об'єктів електроенергетики для приєднання електроустановок позивача, останній, за умовами п.4.3 договору, взяв на себе зобов'язання здійснити попередню оплату за приєднання на поточний рахунок відповідача у розмірі 100% оплати, визначеної п.4.1 договору, упродовж 5 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати укладення цього договору сторонами. У випадку необхідності відведення земельних ділянок під будівництво об'єктів електроенергетики для приєднання електроустановок позивача оплата здійснюється відповідно до п.4.4 цього договору.
Відповідно до умов п.8.1 договору фактом виконання зобов'язання відповідачем послуг з приєднання об'єкта позивача (будівництво електричних мереж зовнішнього електропостачання від точки забезпечення потужності до точки приєднання) вважається факт підписання сторонами договору акта про надання послуги з приєднання. Але в будь-якому разі фактом виконання такого зобов'язання відповідачем вважається факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками (у разі наявності) і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань, але не довше ніж до 31.12.2021.
02.12.2020 між сторонами підписано Технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок нежитлової будівлі літ. "Я-1" за місцем розташування об'єкта позивача: вул. Харківських дивізій, 29, м. Харків та розрахунок плати за приєднання до електричних мереж Акціонерного товариства "Харківобленерго" електроустановок, які є додатками до цього договору.
Відповідачем на адресу позивача виставлено рахунок-фактуру № 10321_612_СП від 02.12.2020 на оплату послуг приєднання до електричних мереж об'єкту нежитлової будівлі літ. "Я-1" за адресою: вул. Харківських дивізій, 29, м. Харків на загальну суму 22 728,00грн.
11.12.2020 позивач здійснив оплату послуг відповідача в розмірі 10 000,00грн з призначенням платежу: "Приєднання до електричних мереж об'єкту, нежитлова будівля зг р/ф № 110321_612_СП від 02.12.2020".
Оскільки відповідач до виконання взятих на себе зобов'язань не приступив, роботи з приєднання об'єкта (електроустановок) позивача до електричних мереж системи розподілу не розпочав, позивач вважає порушеними його права та просить суд зобов'язати відповідача виконати договірні зобов'язання.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 ст.202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (ст.526 Цивільного кодексу України).
За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже було встановлено судом, у п.3.1.1 договору сторони погодили обов'язок відповідача забезпечити у встановленому порядку приєднання (будівництво та уведення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об'єкта позивача від місця забезпечення потужності до точки приєднання) об'єкта (електроустановок) позивача до електричних мереж системи розподілу у строки, встановлені цим договором - після виконання позивачем зобов'язань, визначених підпунктом 3.2.3 договору.
Таким чином, виконанню договірних обов'язків відповідачем передувало виконання своїх зобов'язань позивачем, визначених підпунктом 3.2.3 договору.
Так, у п.3.2.3 договору позивач взяв на себе зобов'язання оплатити вартість наданих відповідачем послуг з приєднання електроустановок позивача до електричних мереж системи розподілу в точці приєднання на договірних умовах.
У розділі 4 договору сторони погодили умови та порядок здійснення розрахунків, який містив два варіанти оплати, а саме:
- у випадку відсутності необхідності відведення земельних ділянок під будівництво об'єктів електроенергетики - 100% передоплати;
- у випадку наявності необхідності відведення земельних ділянок під будівництво об'єктів електроенергетики - 20% передоплати упродовж 5 робочих днів від дати підписання цього договору та 80% остаточного розрахунку упродовж 5 робочих днів після узгодження розробленої відповідачем проектної документації щодо електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об'єкта позивача.
Оскільки для надання позивачу послуги з приєднання АТ "Харківобленерго" не було необхідності здійснювати відведення земельних ділянок, позивач про необхідність відведення земельної ділянки відповідачем не повідомлявся, позивач повинен був здійснити оплату саме 100% вартості приєднання, чого останнім зроблено не було.
Таким чином помилковими є твердження позивача про те, що він за умовами договору повинен був оплатити лише 20% передоплати.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.3 ст.538 Цивільного кодексу України).
Таким чином оскільки позивач не виконав свого обов'язку та не здійснив платіж у розмірі 100% плати, погодженої сторонами у п. 4.1.договору, а саме у розмірі 22 728грн., відповідач має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.538 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність у позивача права вимагати від відповідача виконання його договірних зобов'язань та, відповідно, безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Що стосується аргументів позивача про те, що йому не був наданий рахунок для оплати за договором, а рахунок від 02.12.2020 не може вважатись належним, оскільки сформований до укладення спірного договору, суд їх не приймає з наступних підстав.
У п. 4.1. договору сторони чітко визначили розмір плати, яку позивач повинен був сплатити у випадку відсутності необхідності відведення земельних ділянок під будівництво об'єктів електроенергетики. Таким чином, позивач був обізнаний про розмір плати, яку він повинен був сплатити за договором.
Також, в матеріалах справи міститься рахунок-фактура № 110321_612_СП від 02.12.2020 на оплату 100% вартості приєднання. Судом вбачається, що в даному рахунку зазначено найменування та вартість послуги, за яку необхідно здійснити оплату, які повністю співпадають з предметом та ціною договору. Доказів того, що між сторонами на час виникнення спірних правовідносин існували інші правовідносини з приєднання до електричних мереж позивачем суду не надано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
У зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вказаний рахунок-фактура стосується саме укладеного між сторонами договору.
Із матеріалів справи судом вбачається, що здійснення часткової оплати позивачем відбулося вже після отримання зареєстрованого договору з призначенням платежу "Приєднання до електричних мереж об'єкту, нежитлова будівля зг р/ф № 110321_612_СП від 02.12.2020".
Таким чином, позивачем було здійснено оплату за спірним договором саме на підставі даного рахунку-фактури та після укладення спірного договору. Однак оплата була здійснена не в повному обсязі, в порушення умов договору.
Також, суд вважає за необхідне відзначити, що часткова оплата вартості послуг за договором на підставі рахунку-фактури № 110321_612_СП від 02.12.2020 спростовує можливий висновок про те, що позивач намагався сплатити повну вартість послуг за договором, але не міг цього зробити саме через відсутність в нього відповідного рахунку.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували заявлені ним позовні вимоги. Доказів того, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором суду не надано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу покладає на позивача.
Керуючись ст.ст.4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду або через господарський суд Харківської області.
Повне рішення складено "28" грудня 2021 р.
Суддя Т.А. Лавренюк