28.12.2021м. СумиСправа № 920/1078/21
Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., розглянувши заяву № 3705 від 24.12.2021 (вх. №4560 від 24.12.2021) Сумського національного аграрного університету про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 920/1078/21
за позовом: Сумського національного аграрного університету (40021, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 160, код ЄДРПОУ 04718013) в особі Маловисторопського коледжу імені П.С. Рибалка Сумського НАУ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промжитлосервіс” (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, оф. 176, код ЄДРПОУ 39306995)
про визнання недійсним договору № 76 від 14.12.2018 та стягнення 199887,00грн,
Позивач подав позовну заяву до відповідача, в якій просить суд визнати недійсним договір про надання послуг № 76 від 14.12.2018, укладений між Маловисторопським коледжем імені П.С. Рибалка Сумського НАУ та Товариством з обмеженою відповідальністю “Промжитлосервіс” по гідрохімічному очищенню системи опалення учбового корпусу коледжу вартістю 199887,00 грн та стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 199887,00 грн за договором про надання послуг № 76 від 14.12.2018.
Ухвалою від 10.12.2021 суд відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 18.01.2022.
24.12.2021 позивач подав до суду заяву № 3705 від 24.12.2021 про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» та грошові кошти, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках ТОВ «Промжитлосервіс» у розмірі 214192,75 грн, з яких: 199887,00 грн сума позовних вимог, 5268,30 грн судовий збір за подання позовної заяви, 7902,45 грн судовий збір за подання апеляційної скарги, 1135,00 грн судові витрати за подання заяви про забезпечення позову.
Заяву про забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що відповідно інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) ТОВ «Промжитлосервіс» складає всього 1000 грн; за ТОВ «Промжитлосервіс» не зареєстроване жодне нерухоме майно, що дає вагомі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Подана заявником заява про забезпечення позову ґрунтується на бездоказових припущеннях щодо настання можливих негативних наслідків.
Суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Тобто, в обґрунтування своїх вимог щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача заявник посилається лише на наявність заборгованості та відсутність у відповідача зареєстрованого на праві власності нерухомого майна.
Однак, саме лише посилання на наявну заборгованість за певним зобов'язанням та відсутність у відповідача нерухомого майна не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Більше того, заявником не надано належних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на зняття коштів зі своїх розрахункових рахунків, як і не надано суду жодних доказів того, що боржник має намір ухилитися від виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).
Суд зазначає, що у поданій заяві про забезпечення позову позивачем не наведено достатніх належних та допустимих, у розумінні вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України, доказів наявності обставин, які б могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви.
Таким чином, заява про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Сумського національного аграрного університету про забезпечення позову у справі № 920/1078/21 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку та строки, що передбачені статтями ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: htps://court.gov.ua/sud5021/.
Суддя В.В. Яковенко